#історія #особистості 💻 Катерина Ющенко: Мати «Адресної мови» та піонерка кібернетики. 8 грудня 1919 року народилася Катерина Логвинівна Ющенко (Рвачова) — видатна українська науковиця, професорка, докторка фізико-математичних наук, яка стала однією з перших у світі жінок-піонерок комп'ютерних наук. Її найважливішим досягненням стало створення першої у світі адресної мови програмування високого рівня! 🤯 Початок Кібернетичної Ери Катерина Ющенко була частиною легендарного наукового колективу, що працював під керівництвом Сергія Лебедєва у Києві, де наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років було створено перший у континентальній Європі електронно-обчислювальний пристрій — МЕОМ (Мала електронна обчислювальна машина). 💾 Саме робота з МЕОМ виявила головну проблему тогочасного програмування: Програми писалися в кодах, прив'язаних до конкретної апаратної архітектури. Процес був складним, трудомістким і займав надто багато часу. Революція: Адресна мова програмування Для подолання цих труднощів Катерина Ющенко розробила концепцію та реалізувала Адресну мову програмування (1955–1956 роки). Це була справжня революція, адже вона стала: Першою мовою програмування високого рівня у світі, що реалізувала опосередковану адресацію (звідси й назва «адресна»). Це дозволило створювати програму не в абсолютних фізичних адресах пам'яті, а у змінних та логічних структурах. Прообразом сучасних мов: Вона заклала основи для подальшого розвитку процедурних мов програмування, таких як Fortran, Pascal та C. 💡 Її винахід значно спростив і прискорив процес написання програм, зробивши комп'ютери доступнішими для ширшого кола науковців та інженерів. Наукова Спадщина Катерина Ющенко була не лише винахідницею, але й плодовитою науковицею та педагогом. Вона: Очолювала відділ в Інституті кібернетики Академії наук УРСР (нині НАН України). Написала понад 200 наукових праць і 23 монографії. Підготувала десятки кандидатів та докторів наук, сформувавши цілу школу кібернетики в Україні. Завдяки її праці, Україна посіла одне з провідних місць у розвитку ранніх комп'ютерних технологій, а її внесок у створення фундаментальних принципів програмування є глобальним. 🌐

#історія #події 🎙️ Голос Історії: Як Томас Едісон «Записав» Майбутнє (1877). Сьогодні, 21 листопада, згадуємо момент, коли світ отримав здатність зберігати не лише тексти й образи, а й сам звук. У цей день 1877 року американський винахідник Томас Алва Едісон оголосив про створення пристрою, який тоді здавався чистою магією, — фонографа. ✨ 🤯 «Говоряча машина» з фольги На момент публічного оголошення Едісон ще працював над вдосконаленням апарату, але перші успіхи були вже неймовірними. Уявіть: у 1877 році світ не мав жодного способу, крім людської пам'яті, щоб зберегти голос чи музику. І ось, з'являється прилад, який може записати звук і відтворити його! Це було сприйнято як справжнє диво, і недарма Едісона тоді прозвали «Чарівником із Менло-Парку». Конструкція першого пристрою, запатентованого пізніше, була досить простою, але геніальною: * Циліндр, обмотаний звичайною жерстяною фольгою (саме так, фольга, як в упаковці!). * Мембрана з голкою, яка вібрувала від звукових хвиль і продавлювала на фользі доріжку. * Ручний привід для обертання циліндра. Першими словами, які Едісон нібито записав на свою «брудну» фонограму (за його власним визнанням), були: «У Мері було маленьке ягнятко…» (Mary Had a Little Lamb). 🐑 🌐 Більше, ніж просто музика Едісон одразу окреслив десять можливих застосувань фонографа: диктування листів, «розмовні книги» для сліпих, запис музики, сімейні записи, реклама та, звичайно, збереження останніх слів помираючих. 🗃️ Хоча спочатку він вважав основною функцією ділову диктовку, саме запис і відтворення музики та розваг перетворили фонограф на масовий продукт, започаткувавши цілу індустрію звукозапису. Від того дня, коли про це було оголошено, до масового виробництва пройшло ще чимало років, але 21 листопада 1877 року залишається датою народження нашої сучасної здатності спілкуватися з минулим через звук. Технології змінювалися, але ідея залишається незмінною. Посилання на візуальний матеріал, що відображає тему:

У своєму Instagram український письменник Макс Кідрук поділився посиланням на випуск УКР ЛІТ від YouTube-каналу Коло Комедії. У цьому шоу коміки наново вивчають українську літературу, і це, здається перший випуск де коміки будуть обговорювати книгу з автором, і можуть напряму поставити питання "що хотів сказати автор?". На цей раз під роздачу коміків: Ганни Кочегури, Дмитра Онищенка та Сергія Афонського потрапила наукова фантастика "Колонія", а сам Макс Кідрук в цей час буде спойлерити "Колапс", другу частину тетралогії "Нові темні віки". Тож запасаємось смаколиками й гайда дивитись, це має бути щось дійсно цікавеньке. P.S. І це лише перша частина, друга буде десь орієнтовно за тиждень. #sci_fi_не_нудно

«Я в шоці». 25-річна українська бігунка провела проривний сезон у кар'єрі за кілька років після зміни дистанції  Юлія Гавриляк – 4-разова чемпіонка України з легкої атлетики. Три з цих перемог здобувалися у складі естафетної четвірки на дистанції 4х400 метрів, а на останньому чемпіонаті України їй вдалося завоювати дебютне особисте «золото» – на 800-метрівці. Гавриляк виграла (https://suspilne.media/sport/1088240-a-v-soci-25-ricna-ukrainska-bigunka-provela-prorivnij-sezon-u-kareri-za-kilka-rokiv-pisla-zmini-distancii/) фінальний забіг з абсолютно найкращим часом в кар'єрі – 2:03.49 хвилини, що майже на секунду краще за попереднє досягнення. «Не можу повірити, я в шоці. Бігти лідеркою дуже важко. Але я зібрала свою голову, все вдалося. Я сама в забігу була, вела [гонку]. Це вау. Я недавно їздила на змагання, де був пейсер, і так не пробігла – а тут просто [усе зробила] сама. Зараз буду плакати від щастя», – сказала Гавриляк в ексклюзивному коментарі для Суспільне Спорт після перемоги. Одна з додаткових мотивацій бігунки – думки про брата, що загинув у російсько-українській війні. «Я бігаю з думками про свого брата і думаю завжди тільки про це. Бо це мене тримає і допомагає показувати гарні результати. Перед забігом думала про те, що хлопцям на сході значно гірше. І важче, ніж нам тут. То чому я не можу витратити все, що я маю. Все одно я живу вдома, сплю вдома. А у них немає того, що маємо ми. Велика шана і подяка – ми пам'ятаємо усіх, кого з нами нема». #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

https://youtu.be/kP5igZ3Llmw?si=SwoyCnhoMHLr_vVN

https://youtu.be/TCQorD_cq_o?si=Bvmn3F9kofpbJ6cy

https://youtu.be/MWjADZeh1_c?si=exdTv3DYHdPTrKGz