#поезія ДІВЧИНА ІЗ ДОНЕЦЬКА Боронь її Боже – дівчинку із Донецька. Най зорі над нею сіяють - потужні ТЕЦи, Най батько Сварог обіймає своїми вітрами, Бо віра її міцна, наче в Далай-Лами... Бо віра її непохитна – мов танк, сталева, Мов кошеня, що виросте й стане левом. Бо втратила все, що тільки втратити можна, Бо пізно назад, бо вийнято меч із ножен... Бо треба іти, якщо, звiсно, хочеш жити, Бо всі негаразди – такий собі янголів шифр. Ніщо не даремно, якщо докопатись до суті. Життя часом сіль – так важко в нім бути цукром... Але якщо чесно, вже заїб*лась втрачати, Долі удари сильніші ударів Чака Норріса. Тут зламається кожен... Можна їй трошки щастя, Господи, можна? Бо час утікає, зникає піском крізь пальці, І серце вмирає, тьмяніє із часом кристал. Цей Вимір жорстокий із ніжними та слабкими, Келих із болем випустив з лап... Кинув... На голови Сатана тим, хто живе по правді, Хто не живе так – у слуги собі побрав тих, Хто підставляє щоку – таких б'ють жорсткіше, Годі тут сподіватися на щось інше... Годі тут сподіватись на щось ліпше, Допоки за нею їде небесний ліфт ще... Вона стане сильнішою... Хіба у неї є вибір? Пофіг, що бл*дських думок витанцьовує вихор... Пофіг, що градами сльози вмивають землю, Що злі язики автоматними чергами стелять... Боронь її Боже, фею із Чорного міста, Де, мов піраміди під Сонцем стоять террикони, Де мороку море, де справедливості мізер, І вдалечінь тікають блакитні вагони... Вона за вагонами в небо, у край дитинства, Яке продала за "Саммерсбі" й синій "Вінстон"... У місто байдужих, туди, де каштани, де Шева... Те, що нещасна, зовсiм не значить дешева... Серед усмішок, що хочуть лиш крові та плоті, Згадує тих, хто пішов, а також тепло тих, Якi були поруч, коли затягало небо Димами та пилом, коли розривались комети... Коли гриміли громи, Перунові раті, Ішли, щоби жити, ішли, щоби помирати... Хтось стрiв там початок, а хтось знаходив кінець там... Боронь її Боже, дівчинку із Донецька... Паша Броський Ілюстрація: Поліна Грозовська 10.12.2018

#вистави Театр Чорний Квадрат. "Чоловічий рід, однина". Блискуча комедія ситуацій відомих французьких авторів Жан-Жака Брікера і Моріса Ласега. Вистава-свято, чомусь у глядачів вона майже завжди викликає асоціації з Новим Роком. Робота сповнена іскрометного гумору і призначена для тих, кому потрібно підняти настрій. Легко та скажено приємно! Жирні та смачні жарти, а також відмінні акторські роботи. Чи може чоловік мати материнські почуття? Чи може жінка чекати друга, а зустріти нерозлучну подругу? Чи може служниця-гувернантка стати ад'ютантом в Пентагоні? Чи може народний депутат бути чесним, залишаючись корупціонером? Чи може поклик крові змусити приховувати правду? Істерики, крики, сльози, шантаж, сміх, прощення, розуміння, близькість і кохання, кохання, кохання! Вже уявили собі «Санта-Барбару»? А ось і ні, тут все чесніше і... неймовірніше! Від нерозуміння і повного абсурду до радості і приємних випадковостей. Парадокси нашого життя. Спалах сексуальності в повсякденному житті. І ми ніколи вже не зможемо жити як раніше. Музичне оформлення вистави - французький шансон. 20 березня, 18:30, четвер КАМЕРНА СЦЕНА ( Київ, вул. Січових Стрільців 5-Б) Ваші квитки тут 👇 https://artkvadrat.com/uk/performance/muzhskoyrod

#архів Краєвид на Подільську набережну, Річковий порт та Іллінську церкву Київ, 1993 рік

🤯 На Київщині підлітки побили однолітка в підвалі будинку, знімаючи все на камеру. Це вже четвертий випадок за тиждень, коли діти проявляють насильство до інших неповнолітніх. Наразі поліція шукає учасників інциденту.

Коли попросив знак згори 😂😂😂

Виступ команди рунгурського ліцею на конкурсі "Серцем єдиним, ми — Україна". Керівник: Любов Фенин. Це був районний конкурс, дальше виступ на обласному конкурсі та гала-концерті в м. Івано-Франківськ

#гумор

https://youtu.be/Y3mMjv-5Gk4?si=NnmGok0g5-5XNrj1

#гумор