• 🏎 Юний український картингіст - на подіумі престижних перегонів

    🏁В Італії відбувся 4 етап WSK Super Masters Series.

    🥉 У категорії OK-N Junoir на п’єдестал піднявся Олександр Легенький. Він фінішував третім у фіналі за картингістами з Італії та Франції.

    📌 Цього тижня картингісти змагаються на останньому етапі цієї серії
    #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏎 Юний український картингіст - на подіумі престижних перегонів 🏁В Італії відбувся 4 етап WSK Super Masters Series. 🥉 У категорії OK-N Junoir на п’єдестал піднявся Олександр Легенький. Він фінішував третім у фіналі за картингістами з Італії та Франції. 📌 Цього тижня картингісти змагаються на останньому етапі цієї серії #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    134переглядів
  • #поезія
    Безкінечно коротко
    триває історія ця,
    світ розділений навпіл
    з протяжністю
    пірса берогового.
    І мовчанням наповнений простір
    над домовиною самогубця,
    із ніким не відслідкованим
    громовим ударом
    серця мого

    Між сенсом
    і безсенсовністтю слів
    що створили цей ранок,
    між образами в відбитках
    на склі і пітьмі,
    час прожитий без бажань
    і навіть без забаганок,
    як чорна важка одежа
    так личить мені.

    І проходячи повз
    такі наші щірі помилки
    в простягнуту руку свою
    отримую
    лагідну порожнечу.
    Як завжди,
    від початку віків
    стрілочник
    переводить стрілки,
    потяг у русі по рейках
    не може мріять
    про втечу.

    І розділений навпіл світ
    робить вигляд
    що все нормально,
    що направду все так сплановано,
    все так і мало бути.
    І несказане, як завжди,
    ти сприйняв буквально.
    Та немає різниці -
    нескоєний гріх
    теж потребує спокути

    Юлія Паєвська
    07.01.25
    #поезія Безкінечно коротко триває історія ця, світ розділений навпіл з протяжністю пірса берогового. І мовчанням наповнений простір над домовиною самогубця, із ніким не відслідкованим громовим ударом серця мого Між сенсом і безсенсовністтю слів що створили цей ранок, між образами в відбитках на склі і пітьмі, час прожитий без бажань і навіть без забаганок, як чорна важка одежа так личить мені. І проходячи повз такі наші щірі помилки в простягнуту руку свою отримую лагідну порожнечу. Як завжди, від початку віків стрілочник переводить стрілки, потяг у русі по рейках не може мріять про втечу. І розділений навпіл світ робить вигляд що все нормально, що направду все так сплановано, все так і мало бути. І несказане, як завжди, ти сприйняв буквально. Та немає різниці - нескоєний гріх теж потребує спокути Юлія Паєвська 07.01.25
    Love
    1
    98переглядів
  • 166переглядів 1 Поширень
  • Like
    Love
    4
    303переглядів
  • 447переглядів
  • Like
    1
    482переглядів
  • ❗️Людина може померти через 5 днів: в Україні лютує небезпечний грип, — лікар-імунолог Волянський

    В Україні домінує вірус грипу А, зокрема пандемічний штам H1N1 та варіант H2N3. Останні 2 тижні відзначилися різким зростанням випадків грипу B (лінія Victoria). Перебіг хвороби в цьому сезоні є важчим, а рівень летальності значно підвищився. Зазвичай смертність від грипу становить близько 0,1%, а зараз — 2%.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ❗️Людина може померти через 5 днів: в Україні лютує небезпечний грип, — лікар-імунолог Волянський В Україні домінує вірус грипу А, зокрема пандемічний штам H1N1 та варіант H2N3. Останні 2 тижні відзначилися різким зростанням випадків грипу B (лінія Victoria). Перебіг хвороби в цьому сезоні є важчим, а рівень летальності значно підвищився. Зазвичай смертність від грипу становить близько 0,1%, а зараз — 2%. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Wow
    1
    99переглядів
  • Летіла в літаку з парою, приблизно могу віку - плюс-мінус, так я визначила на око. Так і виявилось. Йому 64, їй - 56.

    Звичайні чоловік і жінка. Лише у нього були усміхнені очі, такі, знаєте, з багатьма дрібними промінчиками навкруги очей. А у неї пишне русяве волосся, заплетене у косу.

    Ми сиділи в одному ряду. Я заплющила очі, щоб трохи подрімати. А вони гомоніли. Стишено і мʼяко.

    Я не прислухалась до слів. Лише чула тембр їхніх голосів - легкий, теплий.

    І чоловік дбайливо і ніжно ставився до жінки і жінка ніжно і дбайливо - до чоловіка. Я навіть не можу пояснити, як це. Між ними була любов. У поглядах, дотиках, словах. І ще вони багато усміхалися.

    Усмішка завжди знімає напругу. Розслабляє мʼязи.

    І я, певне, фізично відчула значення словосполучення «грітися у променях чужої любові».

    Летіти нам було недовго, пару годин. Я вже відкрила було книжку, щоб читати, але ми почали розмовляти.

    Жінка спитала про книжку, і попросила дозволу сфотографувати обкладинку.

    Спочатку про книжки обмінювались думками, потім про життя 🙂

    - А ви давно разом? - не втрималась я. Але вибачилась наперед, раптом моє питання буде недоречним.

    - Та не дуже давно, - відповіла Людмила, так звали жінку. - 25 років всього.

    - В цьому році святкуватимемо срібне весілля, - додав її чоловік Василь.

    Розповіли, що перший чоловік Людмили передчасно помер молодим. Вона залишилась з маленьким сином. У неї другий шлюб. У нього - перший. Їхньому молодшому сину - 21 рік.

    І потім ми ще розмовляли - про Одесу і Київ, вони кияни. Про Україну і нашу боротьбу. Про змінене наше життя і про втрати. Про те, що вони хочуть онуків. Бо діти - це найпрекрасніше, що стається у нашому житті. Про надію і віру, які дають сили.

    Прилетіли. Пройшли аеропортівські процедури. Пішли до своїх автобусів - я на Одесу, вони на Київ.

    Він і вона. Які «не дуже довго» живуть разом.

    Бо коли є кохання, то завжди мало часу.

    З мережі
    Летіла в літаку з парою, приблизно могу віку - плюс-мінус, так я визначила на око. Так і виявилось. Йому 64, їй - 56. Звичайні чоловік і жінка. Лише у нього були усміхнені очі, такі, знаєте, з багатьма дрібними промінчиками навкруги очей. А у неї пишне русяве волосся, заплетене у косу. Ми сиділи в одному ряду. Я заплющила очі, щоб трохи подрімати. А вони гомоніли. Стишено і мʼяко. Я не прислухалась до слів. Лише чула тембр їхніх голосів - легкий, теплий. І чоловік дбайливо і ніжно ставився до жінки і жінка ніжно і дбайливо - до чоловіка. Я навіть не можу пояснити, як це. Між ними була любов. У поглядах, дотиках, словах. І ще вони багато усміхалися. Усмішка завжди знімає напругу. Розслабляє мʼязи. І я, певне, фізично відчула значення словосполучення «грітися у променях чужої любові». Летіти нам було недовго, пару годин. Я вже відкрила було книжку, щоб читати, але ми почали розмовляти. Жінка спитала про книжку, і попросила дозволу сфотографувати обкладинку. Спочатку про книжки обмінювались думками, потім про життя 🙂 - А ви давно разом? - не втрималась я. Але вибачилась наперед, раптом моє питання буде недоречним. - Та не дуже давно, - відповіла Людмила, так звали жінку. - 25 років всього. - В цьому році святкуватимемо срібне весілля, - додав її чоловік Василь. Розповіли, що перший чоловік Людмили передчасно помер молодим. Вона залишилась з маленьким сином. У неї другий шлюб. У нього - перший. Їхньому молодшому сину - 21 рік. І потім ми ще розмовляли - про Одесу і Київ, вони кияни. Про Україну і нашу боротьбу. Про змінене наше життя і про втрати. Про те, що вони хочуть онуків. Бо діти - це найпрекрасніше, що стається у нашому житті. Про надію і віру, які дають сили. Прилетіли. Пройшли аеропортівські процедури. Пішли до своїх автобусів - я на Одесу, вони на Київ. Він і вона. Які «не дуже довго» живуть разом. Бо коли є кохання, то завжди мало часу. З мережі
    231переглядів
  • 🤬 Як виглядають переговори президента США Дональда Трампа з російським диктатором владіміром путіним...

    Це напередодні третоі річниці початку найкривавішої, від часів Другої світової, війни.
    А також річниці «Бучанської різанини».

    Зібрали кращі (на мій погляд) карикатури з простору інтернету

    Ілюстрація: Petras Malukas,
    Robert van der Noordaa
    🤬 Як виглядають переговори президента США Дональда Трампа з російським диктатором владіміром путіним... Це напередодні третоі річниці початку найкривавішої, від часів Другої світової, війни. А також річниці «Бучанської різанини». Зібрали кращі (на мій погляд) карикатури з простору інтернету Ілюстрація: Petras Malukas, Robert van der Noordaa
    68переглядів
  • НАновини: Новорічна казка у реальному світі: «Моє бажання на Новий рік – обмін тата» — мрія дочки українського морпіха здійснилася
    https://nikk.agency/uk/novorichna-kazka-u/

    На одній із останніх акцій на підтримку полонених дочка морпіха тримала плакат із написом «Моє бажання на Новий рік — обмін тата».
    30 грудня 2024 року, в рамках обміну полоненими в Україну разом з іншими повернувся морський піхотинець Денис Роспопа з Миколаєва, дочка якого виходила на акції із плакатом «Моє бажання на Новий рік – обмін тата».
    Росія, як країна-агресор, не просто веде війну, а й ставить під удар цілі сім’ї, перетворюючи дітей на учасників боротьби за свободу своїх батьків. Плакат маленької Мілани з проханням повернути тата — це символ нелюдяності путінського режиму, який робить безневинних людей заручниками своєї агресії.
    Докладніше ...................
    https://nikk.agency/uk/novorichna-kazka-u/
    Важливо ⁉️ - 👉пошир серед друзів❗
    ...
    30 грудня 2024 року в результаті чергового обміну з російського полону вдалося звільнити 187 військових та двох цивільних.
    НАновини: Новорічна казка у реальному світі: «Моє бажання на Новий рік – обмін тата» — мрія дочки українського морпіха здійснилася https://nikk.agency/uk/novorichna-kazka-u/ На одній із останніх акцій на підтримку полонених дочка морпіха тримала плакат із написом «Моє бажання на Новий рік — обмін тата». 30 грудня 2024 року, в рамках обміну полоненими в Україну разом з іншими повернувся морський піхотинець Денис Роспопа з Миколаєва, дочка якого виходила на акції із плакатом «Моє бажання на Новий рік – обмін тата». Росія, як країна-агресор, не просто веде війну, а й ставить під удар цілі сім’ї, перетворюючи дітей на учасників боротьби за свободу своїх батьків. Плакат маленької Мілани з проханням повернути тата — це символ нелюдяності путінського режиму, який робить безневинних людей заручниками своєї агресії. Докладніше ................... https://nikk.agency/uk/novorichna-kazka-u/ Важливо ⁉️ - 👉пошир серед друзів❗ ... 30 грудня 2024 року в результаті чергового обміну з російського полону вдалося звільнити 187 військових та двох цивільних.
    NIKK.AGENCY
    Новорічна казка у реальному світі: «Моє бажання на Новий рік – обмін тата» — мрія дочки українського морпіха здійснилася - חדשות ישראל NAnews
    На одній із останніх акцій на підтримку полонених дочка морпіха тримала плакат із написом «Моє бажання на Новий рік — обмін тата». 30 грудня 2024 року, в - חדשות ישראל NAnews
    Love
    2
    733переглядів