Коли збирається в дорогу рік Старий,
А Новий рік вже стукає до хати ,
Ти підніми до неба погляд свій,
Бо є за що слова подяки Господу сказати.
В минуле проводжаючи цей рік,
Ти відпусти з ним всі свої тривоги,
Бо тих тривог чимало на наш вік,
У Бога різні долі є, і різні є дороги.
Ти підніми до неба погляд свій,
Подякуй Господу за кожен день прожитий,
За те, що на столі щодня у тебе хліб,
Що ти живеш, що є заради кого жити.
Спасибі, що зберіг ти всіх, кого люблю,
За них, тебе щовечора, Святий, молю,
За сум і радість, за дзвінкий дитячих сміх,
За кожен сонечка промінчик чи за сніг,
За дощ холодний, спеку, вітер чи тепло.
Спасибі за усе, що в році цім було.
Нічого більше, Господи, у тебе не прошу,
Лиш про одне молю й понад усе прохаю,
Ти збережи у Новім році тих,
Кого понад усе люблю,
І щастя й мир пошли з небес моєму краю!!!

Людмила Коротун

Втрати ворога станом на сьогодні, 30 грудня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/

🔥Птахи Мадяра масовано вд@рили по складу та пункту підготовки пусків "Ш@хед-Герань" у Донецькому аеропорту, - Мадяр.

🛰️ Операцію підготували фахівці управління розвідки 414 ОБр «Птахи Мадяра» спільно з новоствореним центром глибинного впливу СБС. Працювали точно й системно.

😎У фокусі були логістичні вузли, технічні пункти обслуговування, склади комплектуючих та місця зосередження персоналу, залученого до підготовки безпілотників.

ОРДИНЕЦЬ І ВБИРАЛЬНЯ

Яко́сь в селі одно́му
Зайшов москаль до хати,
Зайшов гучніше грому
Й почав скрізь заглядати.

Ходи́ть став по будинку,
Все ни́шпорить, шукати,
Неначе дикови́нку,
Почав все розглядати.

Й побачив у куточку
Він виріб керамічний.
Неначе глек, чи бочку,
Чи корабель космічний.

До нього доторкнувся
І нижче нахилився,
Від по́диву замкнуся
І знову придивився.

– А что это такое
И что с ним надо делать?
И это что такое?
Изволь же мне поведать.

Зачем же эта чаша?
Воды в ней очень мало.
Иль бочка это ваша?
Оттуда что достала?

– Невже не знаєш що це?
Невже таке не бачив?
Ти звідки будеш, хлопче?
Не плем'я ж дике, наче.

Не бочка це з водою,
Та й зовсім це не чаша.
Що, парубче, з тобою?
То це вбиральня наша.

– Я прибыл из россии,
И я – освободитель,
Я – отпрыск тирании,
В меня есть покровитель.

Не видел я такое.
Зачем эта вбиральня
И многое другое?
То это не стиральня?

– Ну як тобі сказати?
Це – унітаз звичайний .
І воду тут зливати,
Щоб все було охайно.

– Нигде не видел сроду
Я в доме туалеты.
А как залить там воду?
Как-будто табуреты.

– То вірю в це охоче,
Для тебе – дикови́на.
Ти в Україні, хлопче,
Й це все тобі чужи́на!

Враз мародер-ординець
Став унітаз зривати,
Такий дикар-злочинець
Прийшов до нас до хати.

Прийшли тут воювати
Із мирним всім народом,
Майно все розкрадати
Усім рашистським збродом.

Себе тут показали
Як вбивці-мародери,
Бо ми, як їм сказали –
Нацисти і бандери.

Прославились ординці,
Тупії дикобрази.
Й таких не поодинці –
Зривають унітази.

Й це лиш шматочок то́го
Про рівень кругозору,
Всього́ нутра́ гнилого,
Що сунеться додолу.



14.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЗЕЛЕНІ ЧОЛОВІЧКИ

Ще колись зелені чоловічки
Починали бігати в Криму,
Зав’язали колорадські стрі́чки
Розбрели́сь, немов по килиму́.

Ще тоді казали: «Те не наши,
Мы не знаем кто они, зачем».
Ця мерзота йшла тоді із раші
Й завдавала болю не мечем.

Їм вдало́сь зробити всі маневри,
Та потвора в нас забра́ла Крим,
Думали, що створять там шедеври
Й накладу́ть потвори всюди грим.

Та й Донбасу так вони діста́лись,
І розлізлась тая саранча,
Вісім років то́му так ввірва́лись
Й нам спекли такого калача.

Привезли́ з собою різну зброю,
Захопили не́люди Донбас,
Йшли на нас убивчою ходою.
Не забули вбивці й про фугас*.

Й ті бридкі зелені чоловічки
Розпоча́ли кляту цю війну,
Зав’язали колорадські стрі́чки
Й куштувати да́ли полину́.

10.05.2022 р.

ФУГАС* – заряд вибухівки у водонепроникній оболонці.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

СПАСИ, ПОМИЛУЙ І ПРОСТИ

Спаси, помилуй, Господи, й прости,
Що ще не всі увірували в те́бе.
Цей хрест війни нам поможи нести́,
Нам Твоя поміч, як ніко́ли, треба.

Всевишній, я молю́, нас зрозумій,
Благаю слізно, зглянься ти над нами,
Простити нас за всі гріхи зумій,
І зжалься ти над до́ньками й синами.

Врятуй, Всевишній, кожного із нас
І збережи нам неньку-Україну,
Від нас не відступи́ в важкий цей час,
Подай нам руку, Христе, Божий Сину!

Візьми́ під захист нас від ворогів,
Не дай орді нас нищити, вбивати,
Бо ворог лютий вже оскажені́в,
Не знаємо, що далі ще чекати.

Прости за те, що хтось тебе гніви́ть,
Прости за те, що хтось хрести ламає,
Нам поможи це пекло пережить,
Бо ворог і церкви́ вже спопеляє.

Спаси, помилуй, Господи, й прости,
Прости за гнів й людськії нарікання,
Візьмись до ПЕРЕМОГИ нас вести́,
Надія лиш на тебе в нас остання.

12.04.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

НЕ МИ

Не ми поча́ли цю війну,
Не ми бої́ поча́ли,
Не кличем в гості сатану,
Ординців не чекали.

Не ми запрагнули боїв,
Не ми пішли вбивати,
Не ми пішли з свої́х країв,
Щоб землю десь топтати.

Не ми зайшли в чужинський край,
Не ми дітей ґвалтуєм,
Не ми наказуєм: «Вбивай!».
Ми совість не плямуєм!

Не ми влаштовуєм різню́,
Не ми людей катуєм,
Не ми так прагнемо вогню,
Та ми полин смакуєм.

Не ми руйнуєм все підряд,
Не ми жінок вбиваєм,
Не ми створили тілопа́д.
Та вбивць ми відшукаєм!

Не ми вбиваємо з ракет,
Не ми скида́єм бомби,
Не наш по людях рекошет,
Та в нас набра́лось зло́би.

Не ми руйнуємо міста́,
Не ми в людей стріляєм,
Не ми ламаємо хреста,
Та Бога ми благаєм.

Не ми мінуємо усе,
Не ми майно краде́мо,
Не нам це кару принесе́.
Всіх по́кидьків знайде́мо!

Не ми пішли на чужину́,
Не ми злочинці кляті,
Не ми війну веде́м брудну́.
Ми вдома, в сво́їй хаті!

Не ми вчинили геноцид,
Не ми гірше фашистів,
Не ми для всіх страшніх оги́д.
Нена́видим рашистів!

Не ми в чужий вступили двір,
Не ми життя лишаєм,
Не в нас відсутній кругозір.
Чуже ми не чіпаєм!

Не ми є покидьки для всіх,
Не нас усі зреклися,
Не ми страшний вчинили гріх.
Русні ми не здалися!

Не ми зганьбились навіки́,
Не ми в презирстві світу,
Не ми випалюєм знаки́.
Вкраїні зичим кві́ту!

Не ми знущаємось з людей,
Не ми радієм з цьо́го,
Не ми випалюєм очей,
Бо ми живемо з Богом!

Не ми не знаєм, що святе,
Не ми церкви́ руйнуєм,
Не нам розпла́ти час прийде́,
Ми неньку відбудуєм!

12.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022