Та приємна мить Легенький вітерець віяв вечірньою прохолодою, немов нагадував про наближення свята осінньої пори. Я протягом ночі у норвезькому центрі Варшави чекав на ранковий потяг до Гданська, щоб потрапити на літак до Бергана. Там з подібною оказією перебувала приємна панянка в очікуванні літака на Мадрид. Ми з нею пили каву, мило розмовляли про все на світі. Ми відчували легку приємність один від одного... Вона люб'язно супроводила мене на потяг і зникла назавжди у потемних вокзальних проходах... Я без перешкод прибув до Бергена, і втомлений посилився у галасливому готелі з видом на береги Арна… Згодом на мене нахлинули зворушливі спогади з певним сумом про цю перебіжну зустріч. І навздогін я послав їй прощального вірша, рядки якого промайнули через мене у цю мить: Часто літаки летять на північ, Інколи вони летять на схід, Твій літак спрямован не на захід, Бо в південний край його політ. Спалахнуло небо ярким світлом, Як туди піднялась дівчина краса, Променями сонце посміхнулось, Й радісно співають небеса. І вітає край тебе мадридський, Де у спокою тепер душа твоя. Я тобі флюїди посилаю Свіжого повітря від Арна. Хай здійснять всі твої задуми, І Господь тебе благословить. Твоя зірка в небі заблискає, Птаху щастя навіки вловить… Олег Магденко, Straume. 2024р.

Принесли вам новеньке відео з каналу "Загін Кіноманів" про те, як Україна згадується у зарубіжних фільмах після 2022 року. У ньому ви можете дізнатися, якими світ бачить українців після вторгнення росії і чи змінилося щось за ці роки? Приємного перегляду) #Коло_кіно #Прокіно

Технологічна сингулярність Навіть поєднання слів заворожує і лякає водночас. Торкаєшся кожного складу, майже відчуваєш їх випуклість в роті. Та навіть подумки перебирання складів викликає захоплення і цікавість. Так і бореться ця цікавість з відчуттям всеохоплюючої невідомості. Звучить багатообіцяюче. Та чи не буде це скринькою Пандори для людства? Чи залишиться від нас хоть щось, що було початкове? Так хотіли погратися в бога, що майже на межі створення нового бога. Чи зможемо ми контролювати те, що більше за нас, що розумніше, складніше? Самих себе не можемо, а що тут казати. Багато питань і мало відповідей. Десь за ребрами це лоскоче. А з іншої сторони, коли ти дивишся навкруги та бачиш ці війни, жагу самоствердження, боротьбу за ресурси, викочування ресурсів без розуму і навіть цілі, вбивства і жагу до статків масштабів, які навіть невідомо куди потім діти, - стає зрозумілим що світ без нас, мабуть, втратить не так вже й багато. "Технологічна сингулярність — це момент в історії людства, коли науково-технічний прогрес стане настільки швидким і складним, що виявиться недоступним для розуміння людським інтелектом. Але також очікується значне стрибкоподібне збільшення можливостей людського мозку та тіла за рахунок розвитку біоінженерії, медицини, інженерії та виробництва."© Вікіпедія "Наслідок: ми не зможемо повністю ні зрозуміти, ні передбачити подальший розвиток подій, коли «біля керма» цивілізації стануть не тільки, а потім і суто не люди, а надінтеллекти. В цьому і полягає сенс запропонованого Вінджем терміну «Сингулярність»: умови, в яких звичні моделі та подання втрачають свою придатність, і починається щось принципово інше." , ©Вікіпедія https://youtu.be/9uRx9cOY67E?feature=shared

#архів Прогулянка на човні на Панянському ставі у Львові 1910 рік

Доброго ранку. Смачного всім сніданку🌞

#кіно #рекомендація «Щука не риба» (2024) реж. Єлизавета Шерстньова Жанр: музичний 💭 Про що фільм: Чи є майбутнє без знання історії, культури та традиції? Гончар та соліст етно-гурту «Щука Риба» Дмитро шукає відповідь на це запитання, намагаючись впровадити в життя сучасного Києва повагу та любов до традиції. Але серце столиці, Хрещатик, – сповнений забуття і болю. Дивитися тут 👇 https://takflix.com/uk/films/shchuka-ne-ryba

https://youtu.be/RQjdK50fNus?si=-uI-ShWwgqQ21C_X