⚡️Венесуельський ЗРК «Бук-М2Е», який купили у РФ, мав збивати американські гвинтокрили, але був сам ними ж знищений, — ЗМІ
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

⚡️Частка жінок-офіцерок у ЗСУ за останні два роки зросла з 4 до 21 відсотка, — радниця з гендерних питань Генштабу Оксана Григорʼєва.

За її словами, найбільше зростання відбулося під час повномасштабного вторгнення.

Проблеми з кар’єрним розвитком жінок у війську залишаються — нині в ЗСУ немає жодної бойової жінки-генерала.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Йолоп скаже - ″А яка різниця?″ і буде правий, згідно свого обмеженого мислення.

http://www.ik-music.net/

РУКИ, ЩО ВИБОРЮЮТЬ СВОБОДУ

Ру́ки, що виборюють свободу,
Зброю, що тримають день і ніч,
Біль і гордість нашого народу,
Смерть все зустрічають віч-на-віч.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Ру́ки болю нашої землі́,
ПЕРЕМОГУ їм у нагороду,
А не піт кровавий на чолі.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Їм би матір й рідних обіймать,
Це життя й коріння родоводу,
Що взяли́ся неньку захищать .

Ру́ки, що виборюють свободу,
Рана України вся на них,
Не дають до нас ординцям ходу,
В багатьох наза́вжди голос стих.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Вік нам тії ру́ки на забуть,
Ру́ки, що позбутись хочуть зброду
Й нас, немов зіницю, бережуть.

Ру́ки, що виборюють свободу,
Золото із ними не зрівнять,
Не зреклися нації і коду,
Їх, немов святиню, цілувать.

21.03.2023

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979549

ЧОРНА ПТАХА

Чорна птаха над нами кружляє,
Ро́бить помах щоразу крильми́,
І цвіт нації ними вбиває,
Не рахується ворог з людьми.

Чорна птаха над нами нависла
Й простягнула багряне рядно,
Нас до болю крильми́ вона стисла…
Будь ти про́клята, вража війно!

Чорна птаха крильми́ обіймає,
Ті обі́йми болючі й бридкі,
У страху́ і напрузі тримає,
Сльо́зи ллються від цього гіркі.

Чорна птаха нам світло закрила,
Не дає пробиватись йому,
Ще й усюди біди́ наробила,
Замість світла наслала пітьму́.

Чорна птаха – убивця-вражи́на,
Їй властиво чинити лиш зло.
Не одна у жалобі родина…
Й не одне не відпало крило.

Чорна птаха не хоче вступитись,
Має намір усе спопелить,
Ми продовжуєм Богу молитись,
Щоб поміг нам усе пережить.

24.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 974878

МИНАЄ РІК СТРАЖДАНЬ, ЖАХІТЬ І БОЛЮ

Минає рік страшний, гіркий, болючий,
Який приніс нам сльози, горе й страх,
Коли рашист, убивця той смердючий,
Ракети запускати став не в снах.

Минає рік, коли ми на світанні
Прокинулись від обстрілів орди,
Від вибухів і ди́му огортанні,
Жахіття скуштувавши і біди́.

Минає рік, як орки увірвались,
І вторгнення вже повне відбуло́сь,
В безпеці більше ми не почувались,
Вбивати нас сміття те узяло́сь.

Минає рік. Ні дня без втрат і болю,
Ні дня, щоб наша крівця не текла,
Змінилась наша доля на недолю,
Орда прокля́та шлях до нас знайшла.

Минає рік. Ми всі, неначе в пеклі,
Де плач і крик, і вибухи, й вогонь,
Де з ворогом бої ідуть запеклі,
Де ми синів втрачаємо і донь.

Минає рік важкий для України,
Історію він кров’ю нам писав,
Який приніс нам згарища й руїни,
Бо ворог-терорист на нас напав.

Минає рік. В сльоза́х ми потопаєм,
Бо ворог забирає в нас життя,
Усі в молитві Господа благаєм,
Аби позбутись нам орди-сміття́.

Минає рік страждань, жахіть і болю,
Навали озвірілої орди,
Не вб’ють потвори нашу сильну волю,
Та залишають скрізь свої́ сліди.

Минає рік, який ми не забудем,
Історію, що кров’ю нам писав,
А ПЕРЕМОГУ ми в війні здобудем –
Госпо́дь нам шлях до неї показав.

23.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

НЕДІЛЕНЬКА ВЕРБОВА

Ось за тиждень уже Пасха,
Хай зійде́ Господня ласка,
Божа ласка хай зійде́ на нас усіх.
Хай задзвонять дзво́ни МИРУ,
За це Бога молим щиро,
ПЕРЕМОГИ шлях до нас щоб вже проліг.

Вже неділенька шуткова,
Квітне гілочка вербова,
Вона сили і здоров’я додає.
Ще й душі́ вона торкає,
Про Великдень сповіщає,
І освяченая гілка легко б’є.

Ніжні котитки вербові
Ми освячуєм в любові,
У надії ПЕРЕМОГУ щоб здобуть,
Щоб нам сонце усміхнулось,
Мирне небо простягнулось,
Що цвіт гине, щоб ніколи більш не чуть.

Вже за тиждень Пасха світла,
Україна щоб розквітла,
А верба біду щоб гнала геть від нас,
Щоб у МИРІ ми скупались
І без ворога зостались,
Аби чорний день наза́вжди вже погас.

Хай квітує Україна,
Лине мова солов’їна,
України без вербиченьки нема.
Світло темінь переможе,
Нам Всевишній допоможе
Й Божа ласка буде за́вжди з усіма.

09.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979696

ВБИВЦІ І ХЕРСОН

Щоразу втрати у Херсоні,
Вбиває ворог вочевидь,
Це місто, наче на долоні,
То тут не треба і провидь.

Життя потвори забирають
У неозброєних людей,
Херсон в споко́ї не лишають,
Радіють покидьки з смертей.

І день і ніч взяли́сь гатити,
Не розбирають де й коли.
Їм доведе́ться заплатити,
Щоб навіть задню і дали́.

Усюди вбивці ті влучають:
Швидка, лікарня, магазин,
З лиця землі́ усе стирають.
І страх бере́ від тих новин.

Жахливі кадри… кров і люди,
Вогонь, руїни, троща, дим…
Так чинять не́люди усюди,
Підносять ідолів режим.

Перлина степу на прицілі
У здичавілої орди,
Місця всі людні – вражі цілі.
Нам додається сліз й біди́.

03.05.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ПІЗНАТИ РАЙ В ЖИТТІ НАМ НЕ ДАНО
( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «НЕ ЗНАЮ Я» )

Пізнати рай в житті нам не дано́,
Та й пекла в потойбіччі ми не знаєм,
Та простелилось чорне полотно,
По ньому з болем і слізьми́ ступаєм.

Куди ж воно нас далі заведе́?
Герої через нього йдуть в могилу,
Щоразу цвіт на ньому наш паде́,
І все через страшну ту вражу силу.

Не знаю я й ніхто із нас не зна
Ще скільки нам у цьо́му пеклі бути,
Й коли минеться ця брудна війна
І вибухів не будемо більш чути.

Нам пекло влаштували на землі́,
Ми в ньому опинились не по волі,
Вкраїна-ненька в димовій імлі,
А ПЕРЕМОГА десь на видноколі.

Пекельно у вогні горить земля,
Горять домівки, а в домівках – люди,
Це витівки убивці-москаля,
Сліди якого видно вже усюди.

Була́ наша Вкраїна, наче рай,
Але його на пекло нам змінили,
В пекельних муках наш вкраїнський край,
Та духу вольового в нас не вбили.

18.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 974257

СЛЬОЗИ, БІЛЬ І РУБЦІ

Ми – діти неньки-України,
Ми – її гордість і краса,
Та ворог нищить наші стіни,
Із нами плачуть й Небеса.

Рясним дощем стікають сльози,
Буває - зливою течуть,
Ридають з нами й верболози,
Як ко́гось з фронту знов везуть.

Та й сонце вмилося сльозою,
Що стільки цвіту у землі́,
Живим верта не кожен з бо́ю,
Летять від нас, як журавлі.

Свята земля від болю плаче,
Бо топчуть рідну вороги,
Над нами чорний ворон кряче,
Кроваві рі́ки й береги.

Пропахло порохом повітря,
Та ще й потворами смердить,
Червона й чорна вже палітра,
Й це дуже нас усіх болить.

Пустив сльозу і світ із нами,
Та наші більш за все гірчать,
Рясніє список іменами –
Хто взявся неньку рятувать.

Ці імена ми не забудем,
Вони у пам’яті й серцях,
А ПЕРЕМОГУ ми здобудем,
Наш біль карбується в рубцях.

18.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 974347