• Три роки тому.
    Спогади.

    Якась френдеса питати мене прийшла…

    Й мій текст з цього приводу.
    Трирічної давнини…

    Охххххэмигуеваю с утра, дорогая редакцЫя…

    Это - скудость ума?
    Это - изощренное издевательство?
    Это - что вообще???

    Календарик мой любимый про вопросы сегодня вещает…
    Тут они и подоспели.
    Вопросы.

    Задавать такие вопросы кому???
    Мне???
    Человеку, который с тремя детьми и двумя дорожными сумками, начинал новую жизнь даже не с нуля, а с глубокого минуса?

    Когда по прежнему месту жительства все рушилось не ото дня ко дню? А от минуты к минуте???

    Когда все, что казалось стабильным и незыблемым, рассыпалось на глазах?

    Когда куда-то со свистом улетали отношения, дружбы, вода, газ, свет, зарплаты, пенсии???
    А взамен приходила война???

    Когда я только таращила изумленные глазки и бесконечно повторяла:
    - Этого не может быть, потому что не может быть никогда???
    И искренне надеялась, что никогда ничего дурного и не случится???
    А оно таки случилось???

    Только благодаря сотням порой совершенно не знакомых мне людей со всего мира, которые не дали пропасть мне и моим детям, у нас есть дом!
    Есть углы, в которых есть паутина.
    Есть, где жить.
    На чем спать.
    За чем есть.
    И что есть, тоже есть!!!

    Баба Надя моя говорила:
    - Отболит, отсохнет и само отвалится…

    Да, многое и многие отболело, отсохло и само отвалилось…
    Мне не снится Донбасс.
    Я не планирую туда вернуться.
    Никогда.

    Но я до сих пор страдаю, что не могу попасть на могилы моего сына, моих бабы Нади и деда Кирилла, моих дядек Виктора и Леонида, моего отчима Николая…

    На днях звонит близкая подруга, на долю которой досталось все то же, что и моей семье, поинтересоваться, что я по поводу ВОТ ЭТОГО ВСЕГО думаю???

    А я ей отвечаю, что ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶н̶е̶ ̶х̶о̶ч̶у̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶ь̶,̶ ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶п̶о̶д̶у̶м̶а̶ю̶ ̶з̶а̶в̶т̶р̶а̶ я ни о чем не думаю!
    Я чищу снег!
    И вообще.
    И в частности.
    Чищу снег.
    Перебираю пакетики с семенами овощей и цветов.
    Присматриваю очередные саженцы деревьев, кустов, цветов.

    Но примус я уже заказала и оплатила.

    И в очередной раз стараюсь ни о чем не думать.
    Готовлю голубцы, гоняю котов, провожу рекогносцировку кухонных принадлежностей, пеку хлеб и повторяю сама себе:
    - Этого не может быть, потому что не может быть никогда???
    Три роки тому. Спогади. Якась френдеса питати мене прийшла… Й мій текст з цього приводу. Трирічної давнини… Охххххэмигуеваю с утра, дорогая редакцЫя… Это - скудость ума? Это - изощренное издевательство? Это - что вообще??? Календарик мой любимый про вопросы сегодня вещает… Тут они и подоспели. Вопросы. Задавать такие вопросы кому??? Мне??? Человеку, который с тремя детьми и двумя дорожными сумками, начинал новую жизнь даже не с нуля, а с глубокого минуса? Когда по прежнему месту жительства все рушилось не ото дня ко дню? А от минуты к минуте??? Когда все, что казалось стабильным и незыблемым, рассыпалось на глазах? Когда куда-то со свистом улетали отношения, дружбы, вода, газ, свет, зарплаты, пенсии??? А взамен приходила война??? Когда я только таращила изумленные глазки и бесконечно повторяла: - Этого не может быть, потому что не может быть никогда??? И искренне надеялась, что никогда ничего дурного и не случится??? А оно таки случилось??? Только благодаря сотням порой совершенно не знакомых мне людей со всего мира, которые не дали пропасть мне и моим детям, у нас есть дом! Есть углы, в которых есть паутина. Есть, где жить. На чем спать. За чем есть. И что есть, тоже есть!!! Баба Надя моя говорила: - Отболит, отсохнет и само отвалится… Да, многое и многие отболело, отсохло и само отвалилось… Мне не снится Донбасс. Я не планирую туда вернуться. Никогда. Но я до сих пор страдаю, что не могу попасть на могилы моего сына, моих бабы Нади и деда Кирилла, моих дядек Виктора и Леонида, моего отчима Николая… На днях звонит близкая подруга, на долю которой досталось все то же, что и моей семье, поинтересоваться, что я по поводу ВОТ ЭТОГО ВСЕГО думаю??? А я ей отвечаю, что ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶н̶е̶ ̶х̶о̶ч̶у̶ ̶д̶у̶м̶а̶т̶ь̶,̶ ̶я̶ ̶о̶б̶ ̶э̶т̶о̶м̶ ̶п̶о̶д̶у̶м̶а̶ю̶ ̶з̶а̶в̶т̶р̶а̶ я ни о чем не думаю! Я чищу снег! И вообще. И в частности. Чищу снег. Перебираю пакетики с семенами овощей и цветов. Присматриваю очередные саженцы деревьев, кустов, цветов. Но примус я уже заказала и оплатила. И в очередной раз стараюсь ни о чем не думать. Готовлю голубцы, гоняю котов, провожу рекогносцировку кухонных принадлежностей, пеку хлеб и повторяю сама себе: - Этого не может быть, потому что не может быть никогда???
    Love
    1
    2Kпереглядів
  • 💋Додайте вашому образу неймовірний блиск із глянцевим блиском для губ ALIX AVIEN!

    💋Його м'який аплікатор забезпечує рівномірне нанесення, даруючи губам не лише вишуканий блиск, а й ніжний догляд.
    💋Ідеальний для щоденного використання, цей блиск стане вашою must-have косметикою.
    💋Розкішний вигляд губ у кожній деталі!

    💞Глянцевий блиск для губ з м'яким аплікатаром ALIX AVIEN

    Став + покажу відтінки та як замовити зі знижкою ❤️‍🔥
    💋Додайте вашому образу неймовірний блиск із глянцевим блиском для губ ALIX AVIEN! 💋Його м'який аплікатор забезпечує рівномірне нанесення, даруючи губам не лише вишуканий блиск, а й ніжний догляд. 💋Ідеальний для щоденного використання, цей блиск стане вашою must-have косметикою. 💋Розкішний вигляд губ у кожній деталі! 💞Глянцевий блиск для губ з м'яким аплікатаром ALIX AVIEN Став + покажу відтінки та як замовити зі знижкою ❤️‍🔥
    Like
    1
    447переглядів
  • МРІЯ У ДІЇ

    Не для своєї мети ми з вогнем,
    А щоб віддати те, що в серці є.
    Не для дарунків і не для систем,
    А щоб любов хапала все своє.

    Далеко не в тім, що маємо ми,
    Є літо наше, а вода - зими.
    Справжнє багатство – це душа й зв'язок,
    Коли до мети буде лиш стрибок.

    Залишимо слід, де мрії живуть,
    Нехай на нас палає світлий блиск.
    Відчує кожен світанковий тиск,
    Поставте мету та йдіть сміло в путь.

    Життя не в тому, щоб лиш бути в строк,
    Створити мету та без помилок.
    У тому весь сенс, щоб бути людьми
    Давати тепло і не для пітьми.

    Ми врешті любим тільки житіє
    Нас не покине що не для систем.
    Ми – не для себе, а що в серці є,
    Не для своєї мети ми з вогнем.

    Мирослав Манюк
    04.04.2025
    МРІЯ У ДІЇ Не для своєї мети ми з вогнем, А щоб віддати те, що в серці є. Не для дарунків і не для систем, А щоб любов хапала все своє. Далеко не в тім, що маємо ми, Є літо наше, а вода - зими. Справжнє багатство – це душа й зв'язок, Коли до мети буде лиш стрибок. Залишимо слід, де мрії живуть, Нехай на нас палає світлий блиск. Відчує кожен світанковий тиск, Поставте мету та йдіть сміло в путь. Життя не в тому, щоб лиш бути в строк, Створити мету та без помилок. У тому весь сенс, щоб бути людьми Давати тепло і не для пітьми. Ми врешті любим тільки житіє Нас не покине що не для систем. Ми – не для себе, а що в серці є, Не для своєї мети ми з вогнем. Мирослав Манюк 04.04.2025
    Like
    1
    274переглядів
  • https://youtu.be/_ET_CZpHdrg?si=ztsPAnMbXCJWBUjZ
    https://youtu.be/_ET_CZpHdrg?si=ztsPAnMbXCJWBUjZ
    70переглядів
  • 🇺🇦Українська тенісистка Даяна Ястремська перемогла п'яту сіяну 🇨🇦Лейлу Фернандес у чвертьфіналі турніру WTA 250 у Ноттінгемі - 6:3, 7:6(6).

    Українка вперше за три зустрічі обіграла канадську тенісистку.

    Ястремська зіграє 10-й півфінал на рівні Туру та перший на трав'яному покритті. Її наступна суперниця визначиться у матчі 🇵🇱Магда Лінетт - 🇩🇰Клара Таусон.
    #теніс #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦Українська тенісистка Даяна Ястремська перемогла п'яту сіяну 🇨🇦Лейлу Фернандес у чвертьфіналі турніру WTA 250 у Ноттінгемі - 6:3, 7:6(6). Українка вперше за три зустрічі обіграла канадську тенісистку. Ястремська зіграє 10-й півфінал на рівні Туру та перший на трав'яному покритті. Її наступна суперниця визначиться у матчі 🇵🇱Магда Лінетт - 🇩🇰Клара Таусон. #теніс #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    106переглядів
  • Як добре, що є у світі волонтер.
    Це той, хто у душі байдужість стер,
    Хто помагає іншим без оплати,
    У лікарняні харч несе палати,
    Потрібні ліки, усмішки лежачим
    Дарує без усякої віддачі.
    Хто дух упалий вгору підіймає,
    Вірші читає, танцює і співає
    Для хворих, сиріт, воїнів на фронті
    Малює сонце їм на горизонті.
    Це той, хто нашу армію підтримав,
    У кого "на" до "дай" – добірна рима.
    Як добре, що є у світі волонтер. Це той, хто у душі байдужість стер, Хто помагає іншим без оплати, У лікарняні харч несе палати, Потрібні ліки, усмішки лежачим Дарує без усякої віддачі. Хто дух упалий вгору підіймає, Вірші читає, танцює і співає Для хворих, сиріт, воїнів на фронті Малює сонце їм на горизонті. Це той, хто нашу армію підтримав, У кого "на" до "дай" – добірна рима.
    348переглядів
  • Like
    Love
    2
    701переглядів
  • Ноги
    Ноги
    73переглядів
  • Love
    3
    717переглядів
  • Love
    Like
    3
    448переглядів