ГРА СПРАВЖНЬОГО МАЙСТРА

#історія #події Останній бій за волю: Повстання в Лук'янівській в'язниці ⚔️ ​9 лютого 1923 року стіни київської Лук’янівської в’язниці здригнулися від пострілів та вигуків «Слава Україні!». Це не була спроба звичайної втечі — це був останній, відчайдушний і водночас величний акт спротиву отаманів Холодного Яру та військових діячів УНР проти радянської окупації. ✊ ​Хто ці люди? ​За ґратами перебували провідні командири повстанського руху, яких чекісти змогли захопити лише за допомогою підступної пастки (видавши себе за представників закордонного центру УНР). Серед них — Ларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк, Денис Гупало та інші легенди лісової війни. Більшовицький трибунал уже виніс їм смертний вирок, але герої вирішили, що не дадуть себе розстріляти, як худобу. 🛡️ ​Чотири години вогняного пекла ​Повстання розпочалося о пів на дев'яту ранку. Під час роздачі окропу арештанти роззброїли вартового, заволоділи його гвинтівкою та звільнили побратимів. ​Захоплення зброї: Повстанці прорвалися до канцелярії в’язниці, де зберігалася конфіскована зброя. ​Нерівна дуель: Проти декількох десятків українців була висунута ціла рота конвойних військ ГПУ та міліція Києва. ​Боротьба до останнього: В’язні відмовилися здаватися. Коли набої закінчилися, вони почали прощатися один з одним. За свідченнями самих чекістів, повстанці, розуміючи безвихідь, обіймалися та співали гімн. 🇺🇦 ​Чому це важливо? ​Це повстання стало символом того, що навіть у самому серці каральної системи ворога український дух залишався незламним. Подвиг «холодноярців» у Лук'янівці розвіяв міф про «загальне примирення» з радянською владою. Вони продемонстрували, що воїн залишається воїном навіть у кайданах, а смерть у бою — це перемога над катом. 🕊️

«Наші міста хотіли би приймати «Євро», але вони борються за свободу!»: потужне, емоційне відео від наших футболістів… Їхні рідні міста або постраждали, або були зруйновані окупантами. 13 гравців Національної збірної України звертаються до світу. Футбол, як і весь спорт, не поза політикою, не поза війною...

☕🍯 Кава з медом: смачно, корисно, незвично! ⠀ Любиш каву, але шукаєш нові відтінки смаку? Кава з медом — ідеальне поєднання бадьорості й натуральної солодкості, яке подарує не лише енергію, а й м'яке тепло кожному ковтку. 💛 🍯 Чому варто замінити цукор на мед у каві? Мед краще засвоюється організмом Має природні антиоксиданти Дає приємний квітковий або трав'яний присмак Працює як м’який імунний стимулятор ⠀ Але головне — це просто смачно! 🧾 ТОП-3 рецепти кави з медом ☕ 1. Класична кава з медом 1 чашка свіжозвареної чорної кави (еспресо або фільтр) 1 ч.л. натурального меду (краще — акацієвого або липового) Перемішати й смакувати ще гарячим Порада: додавай мед, коли кава трохи охолоне (до ~60°С), щоб зберегти корисні властивості. ☕ 2. Медово-коричний латте 100 мл еспресо 150 мл збитого молока 1 ч.л. меду дрібка кориці зверху Смакота для затишного ранку або осіннього вечора. ☕ 3. Кава з медом та імбиром 1 чашка кави 1 ч.л. меду трішки тертого імбиру або щіпка сухого за бажанням — крапля лимонного соку Бадьорить і підтримує імунітет — особливо актуально в холодну пору! ⚠️ Тонкощі та поради Не клади мед у киплячу каву — висока температура знищує ферменти і вітаміни Обирай світлі сорти меду для делікатного смаку Не переборщи: 1 чайної ложки на чашку цілком достатньо Мед + кава — хороший варіант для тих, хто відмовився від цукру, але хоче трошки солодкого 💫 📣 А ти пробував каву з медом? Поділись своїм рецептом або вподобаннями: 🍯 Так, обожнюю ☕ Ще не пробував, але цікаво 🙅‍♂️ Тільки класика без добавок 👇 Пиши в коментарях!

Червоного багато не буває

ПАМ'ЯТЬ ОНОВЛЕННЯ ХРАМУ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО Після хресної смерті Ісуса Христа святе місце Його страждань довго зневажалося язичниками. Коли римський імп. Тит 70 р. завоював Єрусалим, він розорив місто і зруйнував храм Соломона на г. Моріа, не залишивши там каменя на камені, як про це передбачив ще Спаситель у розмові з учнями. Римські імпп. Адріан і Тит наказували знищити будь-яку пам'ять про Спасителя та постави ти ідолів. Костянтин Великий перший з римських імпп. визнав християнство, і разом із матір'ю Оленою вирішив оновити Єрусалим, а на місці страждання і воскресіння Ісуса Христа спорудити новий храм і знову освятити. Імп. Олена вирушила до Єрусалима, де зни щила всі ідольські капища, очистила місто від язичницьких ідолів, освятила осквернені місця і віднайшла Хрест Господній. Олена негайно приступила до побудови великого храму, який включив у свої стіни місце розп'яття Спасителя - Голгофу і Гріб Господній. Храм Воскресіння будувався 10 р., і Олена не дожила до завершення робіт. Закінчення споруди Новозавітного храму Воскресіння Христового, названого «Мартиріон» в пам'ять хресних страждань Спасителя, співпало з I Тирським собором і 30-річчям царювання імп. Костянтина Великого. Тому освячення храму Воскресіння 13 вересня 335 р. було особливо урочистим. В освяченні храму брали участь ієрархи християнських Церков багатьох країн. На урочистість були запрошені отці Тирського собору, що якраз закінчився. У той самий день було освячено і весь Єрусалим. З відривного календаря "З вірою в душі" за 13 вересня. -----------

З ТАКОЮ КРАСУНЕЮ ЖАРТУВАТИ НЕ ВАРТО

https://www.youtube.com/live/jENjdaGWh8A?si=RWY8gBDtiQwJfxzZ