Мій настрій…

#продуктивність #антивигорання Мультизадачність вже давно визнана кілером продуктивності. І хоча в ці неймовірно спекотні дні є відчуття того, що все навкруги уповільнилось, ми все одно маємо тенденцію планувати більше, ніж можемо реалізувати та потім від цього стресувати. Пропонуємо вам сьогодні ще одну вправу, яка займе хвилин 5, а запамʼятається на декілька років так точно. Крок 1: Пропишіть куди ви витрачаєте час протягом тижня, по категоріях. Обовʼязково включіть: -сон -приготування та прийом їжі -гігієна та догляд за собою -побутові справи -дорога, поїздки -час із сімʼєю, коханою людиною, друзями І далі випишіть те, що є для вас релевантним, наприклад: -робота -навчання -хобі -ведення блогу Крок 2: Тепер інтуїтивно проставте кількість годин на тиждень на кожну категорію. Не рахуйте одразу, просто прикиньте: -сон = 8*7 = 56 годин -робота = 8*5 = 40 годин -навчання - 4 години -приготування та прийом їжі = 3*7 = 21 година І так далі по кожній категорії. Крок 3: Порахуйте скільки годин у вас вийшло в сумі. А тепер згадайте що у тижні всього 24*7 = 168 годин 🤪 Якщо у вас вийшло 205 або хоча б 184, як у нас колись - то це саме той знак, щоб зупинитись, видихнути, відпочити та переглянути свої пріоритети. Психотерапевти зазначають, що людина може ефективно фокусуватись на двох великих сферах на день. Наприклад, робота та спілкування з родиною. Або навчання та хобі, тощо. І в своїх планах треба не забувати про обовʼязкові пункти, на які теж йде чимало часу, такі як сон чи догляд за собою. Якщо ж постійно вмовляти себе, що сьогодні вийде приділити якісний час і роботи, і навчанню, і близьким, а ще й встигнути збігати на тренування, а після цього погуляти в парку з собакою, то варіанти два: або ви надлюдина, або ви вигорите. Ми не пропонуємо планувати свій час погодинно й постійно жити за графіком (окрім графіку вимкнення світла, хех), залиште місце спонтанності, але дозвольте собі НЕ робити, та робити те, що сьогодні насправді для вас є важливим.

11 років тому -  5 травня 2014 року - в Бердянську було створено добровольчий батальйон «Азов». Спершу він патрулював Приазов’я, у червні він звільнив Маріуполь, згодом брав участь у боях під Іловайськом і діяв на напрямку Новоазовська. Восени підрозділ переформатували на полк у складі Національної гвардії як окремий загін спецпризначення. У 2015-2016 роках «Азов» першим почав впроваджувати стандарти НАТО, розбудовувати сучасну систему офіцерської та сержантської підготовки. Серед азовців було і є багато переселенців з Криму, Луганська, Маріуполя, Слов’янська тощо. Тих, кого росія прагнула показати «проросійськими» - це зводило ворога з розуму. Їх намагались визнати терористами навіть у США, використовуючи агентурний вплив. Блокували сторінки у соцмережах, ускладнювали отримання віз, заважали реабілітації поранених закордоном. У 2021, на передодні повномасштабного вторгнення, було знищено десятки його онлайн-ресурсів, що могли поширювати правду, координувати допомогу, гуртували людей під час війни. Проте, з початком повномасштабного вторгнення рф світ побачив справжнє обличчя «Азову» - обличчя мужності, гідності та незламної боротьби за Україну. 15 квітня 2025 року командувач Нацгвардії Олександр Півненко повідомив про створення 1-го Корпусу НГУ «Азов», до якого увійшли бригади «Азов», «Буревій», «Кара-Даг», «Червона калина», та новостворена «Любарт». Більша частина азовців досі в полоні.

https://youtu.be/q7qlkSKkQUQ?si=z4bI6FinOU5di0vT

Влада місяця Шер