🧐Перша загата Русанівської протоки, 1884 рік ▪️Впродовж 1882-1884 років було збудовано загати на Русанівській та Венеційських протоках. ▪️Загати допомагають контролювати рівень води в річках, що особливо важливо під час паводків. А саме - зменшують ризик затоплень. ▪️Будують їх так: дно річки очищають від мулу, каміння й коріння. Часто укріплюють бетоном або каменем, щоб загата була стійкою. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

БЕЗСТРАШНИЙ ПОЛІТ

https://youtu.be/8xPvZEogTgY?si=1GhK8o6Y5fnVT9-0

#тварини Бурундуки: маленькі зірки, які цінують самотність . Ці пухнасті створіння з полосатими спинками давно завоювали серця людей. Завдяки мультфільмам, де вони співають високими голосами, і вірусним відео, де товстенькі щічки набиті горіхами, вони стали справжніми зірками тваринного світу. Але чи знали ви, що за лаштунками своєї слави бурундуки — справжні інтроверти? Так, попри всю цю популярність, бурундуки обожнюють проводити час наодинці. Поки ми уявляємо їх на черговій вечірці з горішками чи в студії звукозапису, вони тихенько сидять у своїх норах, перебираючи запаси і, можливо, бурмочучи собі під ніс: "Знову ці люди з камерами, дайте спокій!". Їхнє життя — це баланс між публічними виступами (ну, тобто коли їх ловлять на камеру) і довгими годинами самотності, коли ніхто не заважає насолоджуватися горіховим "Netflix and chill". 🙂 Може, варто повчитися у бурундуків? Іноді навіть найяскравішим зіркам потрібен час, щоб просто побути собою — без овацій, спалахів і набридливих папараці. Тож наступного разу, коли побачите бурундука, не ображайтеся, якщо він швидко втече. Він просто поспішає на зустріч із собою — і, звісно, з улюбленим горішком.

"Усе мистецтво — це пропаганда, але не вся пропаганда є мистецтвом", — написав Джордж Орвелл у 1940 році. Навряд чи хтось сперечатиметься з другою частиною цього афоризму, однак книги зі списку нашої статті частково підтверджують першу частину його думки. Їхні автори або писали на замовлення урядів та ідеологічних груп, або ж ці групи сприяли поширенню їхніх творів у політичних цілях. Виявляється, під час "холодної війни" західні спецслужби фінансували письменників, іноді дуже талановитих: ЦРУ засновувало літературні журнали у Франції, Японії та Африці. Одна з цілей полягала в тому, щоб протидіяти цензурі з боку авторитарних режимів, інша — зробити світову культуру більш сприятливою для Заходу. Британські спецслужби замовляли художні твори, що підтримували імперію. Деякі автори свідомо пропонували свої пера державі, інші ж — не підозрювали, що уряди або групи використовуватимуть їхню творчість у політичних цілях. Редакція The Economist опублікувала аналітичну статтю, у якій досліджуються класичні книги, що слугували пропаганді. Серед них — твори Кіплінга, Пастернака, Гарсія Маркеса та інших. https://tykyiv.com/misteckij/shist-vidomikh-klasichnikh-tvoriv-iaki-ie-propagandoiu-ale-mi-pro-tse-ne-zdogaduvalis/

Харківські тюльпани