❤️ "Ліверпуль" - чемпіон АПЛ сезону 2024-2025

Команда Арне Слота знищила на своєму полі "Тоттенхем" з рахунком 5:1, хоча і першою пропустила від свого ексгравця Домініка Соланке. Втім "червоні" все ж здобули перемогу та стали недосяжними у таблиці для "Арсеналу".

▶️ "ЛІВЕРПУЛЬ" - "ТОТТЕНХЕМ" 5:1 (відеоогляд (https://sportnews.24tv.ua/liverpul-vigrav-apl-2024-2025-pislya-peremo...

⚽️ Соланке, 12
⚽️ Луїс Діас, 16
⚽️ Макаллістер, 24
⚽️ Гакпо, 34
⚽️ Салах, 63
⚽️ Удоджі, 69 🅰️

🏆 Таким чином, Ліверпуль здобуває своє 20-те чемпіонство в історії. Це дозволяє "червоним" стати співвласником рекорду, адже стільки ж чемпіонств має лише "Манчестер Юнайтед".

👉 Неймовірний дебютний сезон від Арне Слота! Вітаємо фанатів мерсисайдців із таким впевненим чемпіонством.
#World_Football #football #European_football @European_football
#футбол_football #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Ми — те покоління, яке вже не повернеться.
Ми росли з пилом на черевиках, подертими колінами і серцем, що поспішало —
не до екранів, а на вулицю,
щоб швидше доїсти перекус і мчати грати з друзями.

Тоді головним був м’яч і ті, хто біг поруч.
Ми йшли зі школи пішки — сміялись, жартували або просто мовчки мріяли.
Думками вже були в наступній пригоді:
десь між піском, калюжею та секретом, що ховався за рогом.

Палка перетворювалася на меч,
калюжа — на море.
Наші скарби — це кульки, наклейки, паперові кораблики.
А єдиною межею було небо.

У нас не було хмарних сховищ.
Лише спогади — в голові та на плівці.
Фото друкувалися, торкалися руками, зберігались у коробках.
Там же лежали листи від руки, листівки від бабусі й тата,
та малюнки, які мама берегла, наче скарби.

Ми називали “мамою” ту, хто обіймала, коли боліло.
І “татом” — того, хто біг поруч, коли вчив нас їздити на велосипеді.
І нам цього було досить.

А ввечері, вже під ковдрою,
шепотілися з братом чи сестрою з сусіднього ліжка,
сміялися через дурниці —
і боялися, щоб дорослі не почули й не вимкнули той наш маленький, теплий світ.

Це покоління відходить потихеньку —
мов фотографія, що з роками втрачає кольори,
але яку ніхто не хоче викидати.

Ми йдемо мовчки,
несучи із собою невидиму валізу:
з дитячим сміхом на вулиці,
запахом свіжого хліба,
безтурботними біганинами
і тією свободою, де ще не було жодної “сповіщення”.

Ми були дітьми — тоді, коли це ще справді було можливо.
І, мабуть, саме в цьому — наше найбільше щастя.

Старий сивий чоловік сидів біля входу в одне місто. До старого підійшов юнак і запитав:
– Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть в цьому місті?
Старий відповів йому питанням:
– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.
Юнак пішов далі до міста.
Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:
– Я тут ні разу не був. Скажіть мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті?
Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів:
– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?
– Мені приємно відповісти на ваше запитання, діду. О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.
– О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.
– Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!
Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:
– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання. Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей в цьому місті?
Старий мовчки вислухав купця і відповів:
– Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному.
Але мої слова не були сказані просто так.
Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина.
Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.

Луки 6:45 «Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

о. Олексій Філюк

#історія #коляда
https://youtu.be/W7IQvN4VIgo

Проект угоди про корисні копалини між Україною та США у текстовому форматі . Вивчайте.

Нічого незвичайного: за кермом безпілотного таксі Waymo тепер можна зустріти собаку🐾😎🐾

😯 Вєрку Сердючку не покарають за російську мову на концерті.

Мовний омбудсмен Кремінь пояснив, що закон не забороняє виконання російськомовних пісень, адже вимога щодо державної мови не стосується виконання музичних творів.

Нагадаємо, що раніше в мережі поширили відео з концерту Сердючки в Києві, де звучали російськомовні пісні, що викликало скандал.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини