• 76переглядів
  • День художника України
    Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

    Історія започаткування Дня художника України
    Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

    Хто такий художник?
    Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


    Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

    Найвідоміші українські художники
    Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
    Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
    Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
    Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
    Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
    Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
    Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
    Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
    Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
    Український авангард
    Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
    Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
    Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
    Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
    Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
    Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
    Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
    Народне мистецтво та неонаїв
    Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
    Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
    Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
    ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
    Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
    Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
    Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
    Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
    Сучасне українське мистецтво
    Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
    Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
    Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
    Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
    Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
    Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
    Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
    Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.
    День художника України Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника. Історія започаткування Дня художника України Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини. Хто такий художник? Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо. Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття. Найвідоміші українські художники Класика ХІХ — поч. ХХ ст. Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України». Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море». Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай». Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж». Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів». Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель». Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети. Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики. Український авангард Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому». Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій. Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка». Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності». Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести. Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР. Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр. Народне мистецтво та неонаїв Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії». Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації). Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції. ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним) Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція». Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети. Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди. Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі. Сучасне українське мистецтво Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі. Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір». Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики. Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії. Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення. Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором. Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності. Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.
    2Kпереглядів
  • ГОНКИ МАШИНКАМИ НА РАДІОУПРАВЛІННІ
    ГОНКИ МАШИНКАМИ НА РАДІОУПРАВЛІННІ
    107переглядів 0Відтворень
  • 😡росія нарощує військову міць для другої фази агресії, – заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен у Брюсселі, пише "Європейська правда".

    За його словами, рф модернізує та переозброює армію на кордонах з ЄС, готуючись до потенційної агресії проти ЄС та НАТО.

    😮"Зараз вони дійсно нарощують потужності… Ми бачимо реальні загрози для НАТО після завершення війни в Україні", – додав Хякканен.
    😡росія нарощує військову міць для другої фази агресії, – заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен у Брюсселі, пише "Європейська правда". За його словами, рф модернізує та переозброює армію на кордонах з ЄС, готуючись до потенційної агресії проти ЄС та НАТО. 😮"Зараз вони дійсно нарощують потужності… Ми бачимо реальні загрози для НАТО після завершення війни в Україні", – додав Хякканен.
    139переглядів
  • 🧭 Перші тостери
    🧭 Перші тостери
    Like
    Love
    2
    456переглядів 41Відтворень
  • Шо ти👇
    Трек можеш послухати тут 🦻
    https://share.amuse.io/N-WRN4slDd5I
    А повне відо тут 👀
    https://youtu.be/7TdGF3-35Iw?si=A_GQh8qlasVjupYb
    Шо ти👇 Трек можеш послухати тут 🦻 https://share.amuse.io/N-WRN4slDd5I А повне відо тут 👀 https://youtu.be/7TdGF3-35Iw?si=A_GQh8qlasVjupYb
    Like
    2
    331переглядів 14Відтворень
  • ❤️🖤 Роман Шухевич — людина, яку неможливо було зламати.

    На цьому фото він постає у чотирьох різних уніформах — польській, радянській, німецькій та українській.
    Історія наче випробовувала його, кидаючи з однієї імперії в іншу.

    Але за будь-якою формою було одне незмінне серце — УКРАЇНСЬКЕ 💙💛

    Він не служив чужим режимам — він використовував їх, аби наблизити головну мету:
    🇺🇦 НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНУ!

    Його справжній вибір — це УПА, це боротьба, це СВОБОДА!
    Його життя — нагадування нам: навіть коли світ тисне з усіх боків, залишайся собою і йди до своєї мети.

    ☝️ Бо сила не в уніформі. Сила — у вірності своєму народові.

    #СЛАВАУКРАЇНІ
    #ГЕРОЯМСЛАВА
    ❤️🖤 Роман Шухевич — людина, яку неможливо було зламати. На цьому фото він постає у чотирьох різних уніформах — польській, радянській, німецькій та українській. Історія наче випробовувала його, кидаючи з однієї імперії в іншу. Але за будь-якою формою було одне незмінне серце — УКРАЇНСЬКЕ 💙💛 Він не служив чужим режимам — він використовував їх, аби наблизити головну мету: 🇺🇦 НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНУ! Його справжній вибір — це УПА, це боротьба, це СВОБОДА! Його життя — нагадування нам: навіть коли світ тисне з усіх боків, залишайся собою і йди до своєї мети. ☝️ Бо сила не в уніформі. Сила — у вірності своєму народові. #СЛАВАУКРАЇНІ #ГЕРОЯМСЛАВА
    Like
    1
    338переглядів
  • https://youtube.com/shorts/rczcHWSmQhw?si=olpEhMdPv2yFTqAw
    https://youtube.com/shorts/rczcHWSmQhw?si=olpEhMdPv2yFTqAw
    279переглядів
  • На росії винайшли перше в світі шестикутне футбольне поле 🥴⚽️
    Місцеві ноу-хау не оцінили та майже рік влаштовували розбірки з комунальниками. Коли тим це набридло, поле нарешті «відремонтували» - просто обрізали зайву частину 📏

    Винахідники 😄

    #наболотахвсестабільно
    #раша
    #оркостан
    #раісявперде
    148переглядів
  • 🥚 Нацбанк випустив унікальну монету у формі писанки.

    Її номінал – 10 гривень. Виготовлена вона зі срібла 999 проби, оздоблена емаллю та локальною позолотою.

    👉🏻 На реверсі зображено традиційну писанку Одещини, а на аверсі – стилізоване дерево життя у формі дуба.

    🛑Тираж монети – до 15 тис. штук. Придбати її можна буде у інтернет-магазині продукції НБУ та у банках-дистриб'юторах.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🥚 Нацбанк випустив унікальну монету у формі писанки. Її номінал – 10 гривень. Виготовлена вона зі срібла 999 проби, оздоблена емаллю та локальною позолотою. 👉🏻 На реверсі зображено традиційну писанку Одещини, а на аверсі – стилізоване дерево життя у формі дуба. 🛑Тираж монети – до 15 тис. штук. Придбати її можна буде у інтернет-магазині продукції НБУ та у банках-дистриб'юторах. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    496переглядів