#поезія
А що для мене значить Україна?
Це рідний дім, це батьківська земля!
Історія та мова солов'їна,
Яка до нас лунає звіддаля.
Це літописці, козаки, гетьмани,
Зойк кріпаків на панському дворі.
Їх боротьба і дзвін тяжких кайданів.
Чумацький шлях від ранку до зорі.
Це дзвін козацьких шабель за свободу,
Це гайдамацький посвист, їхній дух!
Це боротьба незламного народу,
Та звільнення від гніту та недуг.
А що для мене значить Україна?
Це наша в ній історія, життя!
Це найцінніша рідна Батьківщина,
Щасливе для дитини майбуття.
Це древній Київ, це Дніпро широкий,
Бурхливі води, гори та степи.
Це ліс густий, вечірній його спокій.
Це жовте поле, зв'язане в снопи.
Це синє небо, запашне колосся,
Ромашки білі, волошковий цвіт.
Стрічки, які вплітаємо в волосся,
Це наш із вами неповторний світ.
Це вишиванка, мамина молитва,
Це камуфляж на втомлених бійцях.
Це прапори прострелені у битвах,
Дитячі очі, де панує страх.
Оце і є для мене Україна!
Це ми і наші діти, та батьки,
Це ті на сході всі міста в руїнах,
Але незламні люди навіки.
Будь вільною назавжди, Україно!
Усі стежки ведуть до тебе знов.
У нашім серці ти живеш єдина,
В боях ти бачиш відданість й любов.
Ольга Киця
#поезія
А що для мене значить Україна?
Це рідний дім, це батьківська земля!
Історія та мова солов'їна,
Яка до нас лунає звіддаля.
Це літописці, козаки, гетьмани,
Зойк кріпаків на панському дворі.
Їх боротьба і дзвін тяжких кайданів.
Чумацький шлях від ранку до зорі.
Це дзвін козацьких шабель за свободу,
Це гайдамацький посвист, їхній дух!
Це боротьба незламного народу,
Та звільнення від гніту та недуг.
А що для мене значить Україна?
Це наша в ній історія, життя!
Це найцінніша рідна Батьківщина,
Щасливе для дитини майбуття.
Це древній Київ, це Дніпро широкий,
Бурхливі води, гори та степи.
Це ліс густий, вечірній його спокій.
Це жовте поле, зв'язане в снопи.
Це синє небо, запашне колосся,
Ромашки білі, волошковий цвіт.
Стрічки, які вплітаємо в волосся,
Це наш із вами неповторний світ.
Це вишиванка, мамина молитва,
Це камуфляж на втомлених бійцях.
Це прапори прострелені у битвах,
Дитячі очі, де панує страх.
Оце і є для мене Україна!
Це ми і наші діти, та батьки,
Це ті на сході всі міста в руїнах,
Але незламні люди навіки.
Будь вільною назавжди, Україно!
Усі стежки ведуть до тебе знов.
У нашім серці ти живеш єдина,
В боях ти бачиш відданість й любов.
Ольга Киця