Друзі тиждень сто шістнадцятий ***116*** 1215 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 2 200 грн., 3 перекази. Велика вдячність: "Котики", Анна Бабич, "Котикам" баланс на сьогодні 36 700 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 3 200 грн., 9 переказів. Велика вдячність: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Oksana Orsach, Антон Момот, Halyna Popyk, "Котики", Nadya Mulyarska, Ігор Чорний, Олена Фурсенко, "Котики". Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 33 700 грн. Добавилось за тиждень 5 400 грн., зараз наш баланс 70 400 грн. Особлива подяка: Halyna Popyk за постійну підтримку та об'єднання зусиль, дякую за відкриття дружньої банки і оголошення лотерейки. Разом ми можемо більше. https://www.facebook.com/halyna.popyk.2025/posts/pfbid024doqRrJAzDraW6Vqd7Y7HSi3ez8QBPXPfDPu9bRRyZWxsGZTbiHgNtF67Qh28DAMl Продовжуємо збір на нічну пташку Мавік-3Т, вартість 170 тис грн. Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] Рахунок у євро PL19102010264086000020648837 Рахунок у злотих PL17102010263947000020648839 Приватбанк: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh monobank: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg Криптовалюта https://taras-yarosh.pay.whitepay.com Дружня банка https://send.monobank.ua/jar/9PHLLnP4zX Збір на fpv-bomber https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG Номер картки банки 5375411219674343 IBAN: UA103220010000026206346207151 День звіту день донатів #DonateIs...

Державний прапор України Це стяг із двох подовжніх смуг. Він символ вільної людини, У ньому український дух! У синім небо Батьківщини, Його безкрайність і блакить, І вище нього, Україно, Хай пісня нації летить! У жовтім кольорі — колосся, Багатство нашої землі. Щоб у достатку всім жилося, І в люднім місті, і в селі. Нехай він нас завжди єднає, Його із гордістю несуть. А світ, побачивши, впізнає: Під стягом Українці йдуть! ©️ Автор невідомий ------------ #Варто_знати ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО НАШ СТЯГ Перший прапор Перші згадки об'єднання синього і жовтого кольору на офіційній символіці датовані 1256 роком - це був герб Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, який місту подарував князь Данило Галицький, що заснував місто. Також золотий і синій кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства. Прапор із жовтою смугою вгорі Офіційно синьо-жовту атрибутику почали використовувати у 1848 році, від початку українського національного відродження в Галичині та Буковині. Головна Руська рада оголосила своїм гербом лева на блакитному тлі й синьо-жовтий прапор. Цей самий прапор, тільки із жовтою смугою вгорі, був державним стягом УНР. Догори дриґом Існує міф, що прапор має бути не синьо-жовтим, а жовто-блакитним, і те, що його перевернули - є головною причиною нещасть, які випадають на долю України. Раніше можна було зустріти обидва варіанти використання кольорів, а після повалення Гетьманату в грудні 1918 року уряд УНР затвердив теперішню послідовність смуг. Цікаво й те, що серед слов'янських країн лише дві країни не мають червоного кольору - і це Україна та Боснія. З відривного календаря "Український народний календар" за 23 серпня. ----------

Нардепка Скороход заявила, що НАБУ показало в новинах «чужу квартиру», де були розкидані гроші, тому що в її власній нібито нічого не знайшли. Вона також каже, що її прослуховування — це монтаж і політичний тиск, який заважає її поїздці до США. І додала, що розповість всю правду пізніше. https://t.me/Ukraineaboveallelse

БЛУКАЧ Він стоїть, вагається без слова, Світ штовхає, все гуде і кличе. Та в душі згубилася основа, І страхи йому уже не личать. Він не зможе знов усе зламати, Бо подумав, буде шрам на серці. Краще — вперто йти, ніж знов гадати, Краще — мука, ніж закриті дверці. Сумнів вродить свою кріпку звагу, Бо страшніше — вибирати знову. Навіть помилкову він відвагу Буде жалувати як основу. Краще впасти з тим, що вже дісталось, Ніж стояти в морі варіантів. Хоч не знає, звідки все почалось, — Йде й надалі в пошуках талантів. І у кожнім кроці — новий вимір, Тільки твердість гине наодинці. Він боїться знов відчути вибір — Тож чекає долю на зупинці. Мирослав Манюк 14.04.2025

#дати Терентій (Терешко) Макарович Пархоменко (28 жовтня 1872 — 23 травня 1910) — відомий український кобзар із чернігівського Полісся, уродженець села Волосківці (нині Чернігівська область). Він навчався у кобзаря Андрія Гайденка і був талановитим бандуристом, майстром своєї справи. Пархоменко знав вісім дум, історичні пісні про Морозенка, Саву Чалого, а також низку духовних віршів, псальмів і сатиричних пісень, таких як «Хома і Ярема», «Дворянка», «Міщанка», «Теща», а також танці «Козачок», «Дудочка», «Тетяна». У його репертуарі були характерні мелодії, виконані високим голосом із виразною фразировкою, під акомпанемент бандури, яку він тримав між колінами традиційним чернігівським способом. Його бандура мала 6 металевих обтягнутих басів і 14 приструнків на корпусі. Грав переважно двома пальцями правої руки (вказівним і середнім), а ліва рука використовувалася винятково для гри на басах. Пархоменко був сліпим від дитинства, але це не завадило йому стати відомим виконавцем. Його високий рівень виконавської культури оцінювали такі видатні діячі, як Іван Франко, Микола Сумцов, Олена Пчілка та інші. Він мав учнів, серед яких були Михайло Домонтович, Василь Потапенко, та Никон Прудкий. Його мистецтво мало значний вплив на розвиток гри на бандурі в Україні. Помер Терентій Пархоменко 23 травня 1910 року. Під час свого останнього концерту в Умані він зіткнувся з утисками від жандармів, що, ймовірно, сприяло його передчасній смерті

https://youtu.be/6hLLjwckxoM?si=-Y_VUi2gOEUpAkQd

Даруєш ніжність у спокої своїм. Все відбувається так швидко, Почекай, ми нікуди не спішим. А в насолоді...Так дАлеко, а серцем близько. На відстані і поруч тягнеться душа. Незримі лінії з'єднали між містами. Ти чуєш подих, мене ти відчува - Кохання діється між нами... Оксана Павлова #мої вірші