• І доки хтось пише про любов, завжди є той, хто читає про неї

    Кожного року в День усіх закоханих Vogue шукає слова, метафори та рими, які здатні передати те особливе неземне почуття. Тож сьогодні ділимося колекцією романтичної поезії від українських класиків і сучасних авторів. Їхні рядки пронизані ніжністю та пристрастю, болем та вірністю, приреченістю та глибиною справжнього кохання. Слова, що здатні доторкнутися до ваших сердець.

    https://vogue.ua/article/culture/knigi/slova-shcho-torkayutsya-sercya...
    І доки хтось пише про любов, завжди є той, хто читає про неї Кожного року в День усіх закоханих Vogue шукає слова, метафори та рими, які здатні передати те особливе неземне почуття. Тож сьогодні ділимося колекцією романтичної поезії від українських класиків і сучасних авторів. Їхні рядки пронизані ніжністю та пристрастю, болем та вірністю, приреченістю та глибиною справжнього кохання. Слова, що здатні доторкнутися до ваших сердець. https://vogue.ua/article/culture/knigi/slova-shcho-torkayutsya-sercya-naykrashchi-virshi-pro-kohannya-58324.html
    VOGUE.UA
    Слова, що торкаються серця: 8 віршів про кохання від українських класиків
    І доки хтось пише про любов, завжди є той, хто читає про неї Кожного року в День ус...
    Love
    Like
    6
    338переглядів
  • 🐱❤️ Сніданок, приготований котиком для вас.
    Love
    Like
    4
    203переглядів
  • ЗАХОПЛЮЮЧА МОТОГОНКА
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ЗАХОПЛЮЮЧА МОТОГОНКА #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    122переглядів 4Відтворень
  • Повідомлення про результати перевірки мешканця Львівської області який закликав донатити росіянам на обстріли ТЦК, а також якому начебто зламали акаунт, Службою Безпеки Львівщини нажаль не оприлюднені.
    Кожного разу як тільки доходить до відповідальності "герої ТікТок", відразу - я це не писав, мене зламали, це замовлення, конкуренти та інші відмазки.
    Допоки не буде реальної відповідальності та публічного висвітлення за такі дії, так нажаль і надалі це боротьба з вітряками.
    За таку демократію (хоча тут вона відсутня) ми платимо занадто велику ціну.
    Дякую представникам ЗМІ які надали розголосу цій історії.
    ✈️ @a_shtirlit
    Повідомлення про результати перевірки мешканця Львівської області який закликав донатити росіянам на обстріли ТЦК, а також якому начебто зламали акаунт, Службою Безпеки Львівщини нажаль не оприлюднені. Кожного разу як тільки доходить до відповідальності "герої ТікТок", відразу - я це не писав, мене зламали, це замовлення, конкуренти та інші відмазки. Допоки не буде реальної відповідальності та публічного висвітлення за такі дії, так нажаль і надалі це боротьба з вітряками. За таку демократію (хоча тут вона відсутня) ми платимо занадто велику ціну. Дякую представникам ЗМІ які надали розголосу цій історії. ✈️ @a_shtirlit
    370переглядів
  • #природа
    Гірське Око — одне з найзагадковіших озер Українських Карпат, розташоване в масиві Яловичорських гір, за 1,5 км на схід від села Нижній Яловець (Чернівецька область). Це мальовниче гірське озеро, також відоме як Буковинське або Карпатське Око, є гідрологічним заказником місцевого значення з охоронюваною площею 2,5 га.

    Воно лежить на висоті близько 1000 м над рівнем моря та має овальну форму з довжиною до 100 метрів. Глибина озера достеменно невідома: на його дні — затоплені дерева, які унеможливлюють повноцінне дослідження. Втім, за припущеннями, глибина може сягати до 6 метрів. Озеро утворилося природним шляхом — внаслідок зсуву, який перегородив русло потоку, що впадає у річку Яловичору.

    Завдяки своїй дикій красі та недоторканій природі Гірське Око приваблює мандрівників та любителів тиші. До нього веде туристичний маршрут через ліс, а сама водойма охороняється й перебуває у віданні “Путильського лісгоспу”.
    #природа Гірське Око — одне з найзагадковіших озер Українських Карпат, розташоване в масиві Яловичорських гір, за 1,5 км на схід від села Нижній Яловець (Чернівецька область). Це мальовниче гірське озеро, також відоме як Буковинське або Карпатське Око, є гідрологічним заказником місцевого значення з охоронюваною площею 2,5 га. Воно лежить на висоті близько 1000 м над рівнем моря та має овальну форму з довжиною до 100 метрів. Глибина озера достеменно невідома: на його дні — затоплені дерева, які унеможливлюють повноцінне дослідження. Втім, за припущеннями, глибина може сягати до 6 метрів. Озеро утворилося природним шляхом — внаслідок зсуву, який перегородив русло потоку, що впадає у річку Яловичору. Завдяки своїй дикій красі та недоторканій природі Гірське Око приваблює мандрівників та любителів тиші. До нього веде туристичний маршрут через ліс, а сама водойма охороняється й перебуває у віданні “Путильського лісгоспу”.
    Love
    1
    228переглядів
  • Like
    2
    49переглядів
  • БУТИ У ПОТОЦІ

    Я існую, де світло ще тремтить,
    Не питаю: хто і що чекає.
    Є в житті одна лише тільки мить:
    Сила, що мене туди штовхає.

    Я не знаю, хто переді мною,
    Та в очах читаю скупі думки.
    Те, що зветься долею земною,
    Є навчанням — глибше, ніж на роки.

    Там, де важко, — там новий початок,
    Там, де горе — там чужа основа.
    І в неріднім зробиш свій додаток,
    Як розквітне велич твого слова.

    Я іду, не стримуючи кроку,
    Бо відчув: несу в собі вогнище,
    Що мене виводить з-під порогу
    У той сон, де тільки вітер свище.

    Все, що треба — бути у потоці,
    Чути завжди внутрішні сигнали,
    Що штовхають на тяжкому кроці
    Лиш туди, де зовсім не чекали.

    Мирослав Манюк
    12.04.2025
    БУТИ У ПОТОЦІ Я існую, де світло ще тремтить, Не питаю: хто і що чекає. Є в житті одна лише тільки мить: Сила, що мене туди штовхає. Я не знаю, хто переді мною, Та в очах читаю скупі думки. Те, що зветься долею земною, Є навчанням — глибше, ніж на роки. Там, де важко, — там новий початок, Там, де горе — там чужа основа. І в неріднім зробиш свій додаток, Як розквітне велич твого слова. Я іду, не стримуючи кроку, Бо відчув: несу в собі вогнище, Що мене виводить з-під порогу У той сон, де тільки вітер свище. Все, що треба — бути у потоці, Чути завжди внутрішні сигнали, Що штовхають на тяжкому кроці Лиш туди, де зовсім не чекали. Мирослав Манюк 12.04.2025
    Like
    1
    309переглядів
  • 280переглядів 10Відтворень
  • 217переглядів 1 Поширень
  • https://youtu.be/l9ZcUiJp0bg?si=HfFy3Ky7nWWP9iNf
    https://youtu.be/l9ZcUiJp0bg?si=HfFy3Ky7nWWP9iNf
    337переглядів 1 Поширень