Мовна зрада? російську хочуть допустити у сферу послуг та науки
Мовна зрада? російську хочуть допустити у сферу послуг та науки / Фото: Pexels
Головні тези
Державна служба з етнополітики розробила законопроєкт, який дозволяє ширше застосовувати мови нацменшин, передусім російську, у сфері послуг та наукових видань.
Народний депутат В’ятрович назвав документ загрозою мовній політиці та національній безпеці, вказуючи на ризики повернення російської мови у публічний простір.
Зміни передбачають дублювання нормативних актів мовами меншин і дозвіл посадовцям виступати на офіційних засіданнях не лише українською мовою.
У мовній політиці України розгорівся новий скандал. Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на міжвідомче погодження законопроєкт, який дозволяє ширше застосовувати мови національних меншин (передусім російську) у сфері послуг, наукових публікацій і конференцій. Документ також передбачає зміни до чинних законів, що регулюють мовне питання в освіті, місцевому самоврядуванні та роботі органів влади.
Сирський фіксує посилення наступу РФ, Данія дає зброю, НАБУ оголошує підозри: головні новини ранку
Ініціативу вже розкритикував народний депутат Володимир В’ятрович, назвавши її прямою загрозою державній мовній політиці, національній безпеці та єдності України. За його словами, законопроєкт втручається у чинний Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та створює передумови для фактичного повернення російської у публічний простір під приводом “захисту прав національних меншин”.
Документ передбачає можливість використання мов меншин, зокрема російської, під час надання послуг, у спортивних змаганнях, наукових виданнях і конференціях. У місцях традиційного проживання національних меншин пропонується дублювати нормативні акти місцевих органів мовою цієї спільноти. Також зміни торкаються Закону “Про національні меншини (спільноти) України”, тепер виступи посадовців на офіційних засіданнях та в місцевих радах зможуть вестися не лише українською. До того ж від службовців вимагатимуть володіти мовою меншини на рівні, що відповідає володінню державною.
За словами В’ятровича, такі положення створюють ризики фактичного запровадження елементів офіційної багатомовності, що суперечить Конституції України. Окреме занепокоєння викликає те, що дія проєкту може поширюватися на цілі райони, де представники національних меншин навіть не проживають, що і відкриває шлях до мовної регіоналізації та фрагментації країни.
Політик наголошує, що в час, коли триває війна за ідентичність, просування російської мови – це частина ширшої стратегії агресора, спрямованої на знищення української культури й мови. В’ятрович нагадав, що росія системно вкладає ресурси в політику русифікації, націлену передусім на дітей і молодь. Тим часом українська влада, за його словами, демонструє бездіяльність у мовній сфері: не виконує закон про підтримку книгарень, блокує ініціативи щодо створення українськомовного освітнього середовища, а державна програма розвитку української мови до 2030 року фактично не реалізується.
Мовозахисники нагадують, що у грудні 2023 року Верховна Рада ухвалила збалансовані зміни до законодавства про національні меншини, які отримали позитивну оцінку Єврокомісії. Тодішній консенсус, на їхню думку, зараз руйнується. Громадськість закликає уряд відмовитися від нової ініціативи, припинити залаштункове погодження мовних законопроєктів з іноземними державами, зокрема з Угорщиною (яка відома своєю проросійською владою) та ухвалити важливі для української мови документи. Наприклад такі, які законопроєкт №14120, який виключає російську з-під дії Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, або №13072 щодо мови в освітньому процесі, який забезпечить створення повноцінного українськомовного середовища у школах із дотриманням прав меншин.
https://meta.ua/uk/news/ukraine/movna-zrada-rosiisku-hochut-dopustiti...Мовна зрада? російську хочуть допустити у сферу послуг та науки
Мовна зрада? російську хочуть допустити у сферу послуг та науки / Фото: Pexels
Головні тези
Державна служба з етнополітики розробила законопроєкт, який дозволяє ширше застосовувати мови нацменшин, передусім російську, у сфері послуг та наукових видань.
Народний депутат В’ятрович назвав документ загрозою мовній політиці та національній безпеці, вказуючи на ризики повернення російської мови у публічний простір.
Зміни передбачають дублювання нормативних актів мовами меншин і дозвіл посадовцям виступати на офіційних засіданнях не лише українською мовою.
У мовній політиці України розгорівся новий скандал. Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на міжвідомче погодження законопроєкт, який дозволяє ширше застосовувати мови національних меншин (передусім російську) у сфері послуг, наукових публікацій і конференцій. Документ також передбачає зміни до чинних законів, що регулюють мовне питання в освіті, місцевому самоврядуванні та роботі органів влади.
Сирський фіксує посилення наступу РФ, Данія дає зброю, НАБУ оголошує підозри: головні новини ранку
Ініціативу вже розкритикував народний депутат Володимир В’ятрович, назвавши її прямою загрозою державній мовній політиці, національній безпеці та єдності України. За його словами, законопроєкт втручається у чинний Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та створює передумови для фактичного повернення російської у публічний простір під приводом “захисту прав національних меншин”.
Документ передбачає можливість використання мов меншин, зокрема російської, під час надання послуг, у спортивних змаганнях, наукових виданнях і конференціях. У місцях традиційного проживання національних меншин пропонується дублювати нормативні акти місцевих органів мовою цієї спільноти. Також зміни торкаються Закону “Про національні меншини (спільноти) України”, тепер виступи посадовців на офіційних засіданнях та в місцевих радах зможуть вестися не лише українською. До того ж від службовців вимагатимуть володіти мовою меншини на рівні, що відповідає володінню державною.
За словами В’ятровича, такі положення створюють ризики фактичного запровадження елементів офіційної багатомовності, що суперечить Конституції України. Окреме занепокоєння викликає те, що дія проєкту може поширюватися на цілі райони, де представники національних меншин навіть не проживають, що і відкриває шлях до мовної регіоналізації та фрагментації країни.
Політик наголошує, що в час, коли триває війна за ідентичність, просування російської мови – це частина ширшої стратегії агресора, спрямованої на знищення української культури й мови. В’ятрович нагадав, що росія системно вкладає ресурси в політику русифікації, націлену передусім на дітей і молодь. Тим часом українська влада, за його словами, демонструє бездіяльність у мовній сфері: не виконує закон про підтримку книгарень, блокує ініціативи щодо створення українськомовного освітнього середовища, а державна програма розвитку української мови до 2030 року фактично не реалізується.
Мовозахисники нагадують, що у грудні 2023 року Верховна Рада ухвалила збалансовані зміни до законодавства про національні меншини, які отримали позитивну оцінку Єврокомісії. Тодішній консенсус, на їхню думку, зараз руйнується. Громадськість закликає уряд відмовитися від нової ініціативи, припинити залаштункове погодження мовних законопроєктів з іноземними державами, зокрема з Угорщиною (яка відома своєю проросійською владою) та ухвалити важливі для української мови документи. Наприклад такі, які законопроєкт №14120, який виключає російську з-під дії Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, або №13072 щодо мови в освітньому процесі, який забезпечить створення повноцінного українськомовного середовища у школах із дотриманням прав меншин.
https://meta.ua/uk/news/ukraine/movna-zrada-rosiisku-hochut-dopustiti-u-sferu-poslug-ta-nauki-957377/
Українська
English
