• 54переглядів
  • А ще в суботу та неділю, або в державні і релігійні свята, вже читаю 2-у книгу Валентина Терлецького про "Гетьмани України: Перші." Цього разу мова йде про гетманів Петра Конашевича-Сагайдачного і Івана Сулими. Ось стільки я поки що читаю про Петра Сагайдачного, то ж що нового я дізналася про нього, я і розповім. Настільки я пам'ятаю, з радянських книг, ці всі українських воїнів-козаків зображали кумедними та недолугими людьми, на яких не варто було звертати уваги, ну як сказати, їх зображали як просто шукачів пригод і тому под. А Петра Сагайдачного згадували, як про визволителя українських християн з турецької неволі, і все, більше нічого про нього я не знала.

    З цієї книги я багато цього цікавого дізналася: Де він приблизно народився, що змусило після навчання стати не державним керівником, а займатися військовою справою, починаючи від козака і аж до того, коли його обирали кілька разів на посаду гетьмана України, чи був щасливий його шлюб, як йому вдалося обдурити поляків, щоби здобути привілеїв для козаків. І Сагайдачний з козацьким військом після кількох перемог проти бурсуман, взагалі здобули повагу по всіх європейських країнах. Їх дуже поважали, хотіли знатися з ними, навіть наймали для хрестового походу проти мусульман. Ось яка була слава серед європейських країнах Європи про наших козаків воїнів. Слава і честь їм, і слава і честь нашим теперішнім воїнам, які зараз показують, що таке честь і гідність нашого народу і за що ми боремося. "Козацького роду, нема переводу".🇺🇦✌️💙💛
    А ще в суботу та неділю, або в державні і релігійні свята, вже читаю 2-у книгу Валентина Терлецького про "Гетьмани України: Перші." Цього разу мова йде про гетманів Петра Конашевича-Сагайдачного і Івана Сулими. Ось стільки я поки що читаю про Петра Сагайдачного, то ж що нового я дізналася про нього, я і розповім. Настільки я пам'ятаю, з радянських книг, ці всі українських воїнів-козаків зображали кумедними та недолугими людьми, на яких не варто було звертати уваги, ну як сказати, їх зображали як просто шукачів пригод і тому под. А Петра Сагайдачного згадували, як про визволителя українських християн з турецької неволі, і все, більше нічого про нього я не знала. З цієї книги я багато цього цікавого дізналася: Де він приблизно народився, що змусило після навчання стати не державним керівником, а займатися військовою справою, починаючи від козака і аж до того, коли його обирали кілька разів на посаду гетьмана України, чи був щасливий його шлюб, як йому вдалося обдурити поляків, щоби здобути привілеїв для козаків. І Сагайдачний з козацьким військом після кількох перемог проти бурсуман, взагалі здобули повагу по всіх європейських країнах. Їх дуже поважали, хотіли знатися з ними, навіть наймали для хрестового походу проти мусульман. Ось яка була слава серед європейських країнах Європи про наших козаків воїнів. Слава і честь їм, і слава і честь нашим теперішнім воїнам, які зараз показують, що таке честь і гідність нашого народу і за що ми боремося. "Козацького роду, нема переводу".🇺🇦✌️💙💛
    321переглядів
  • В суботу, 12 квітня, у Броварах відбувся Відкритий чемпіонат міста Бровари з плавання пам’яті Заслуженого тренера України Геннадія Шеіна. Вони були організовані відділом фізичної культури та спорту Броварської міської ради, Броварською міською владою, БФ «United24 Броварщина» та плавальним басейном «Купава».
    Понад 320 юних плавців змагалися за перемогу на блакитних доріжках. До нашого міста приїхали юні спортсмени із Білої Церкви, Борисполя, Фастова та Вишгорода. Вони разом із господарями, вихованцями відділення плавання ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міської ради (тренери Анна Рудник, Ніна Давидюк, Любов Шаповал, Ірина Усатюк та Олександр Ткаченко), вихованцями плавального басейну «Купава», СК «Єнот» та СК «Артамонов Тім» і боролися за перемоги на дистанціях 50 (молодші) та 100 метрів (старші) різними стилями та естафетах 4 по 50м вільним стилем та комбінована. Залік вівся серед юнаків та дівчат 2012/13 та 2014/15 років народження.
    Учасників змагань привітати завітали почесні гості: Броварський міський голова Ігор Сапожко, депутат Київської обласної ради Марина Сапожко, начальник відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради Дмитро Рожков, голова БФ «United24 Броварщина» Яна Івасик, дочка Анна та його онуки. На превеликий жаль, нещодавно наслідок важкої і тривалої хвороби пішла з життя його дружина, Надія Григорівна.
    Ігор Васильович привітав учасників з початком змагань, відзначивши що Бровари раді вітати таку кількість учасників, які приїхали до нашого міста не зважаючи на часи воєнного лихоліття і побажав їм гарних результатів,і об’єктивного суддівства.
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    143переглядів
  • Порошенку пригадали, як його соратник Луценко в інтерв’ю російським ЗМІ матюками описував тризуб та висміював воїнів УПА, - ЗМІ.
     Як пише УНІАН, ексгенпрокурору Юрію Луценку, який сьогодні є штатним блогером та близьким соратником Петра Порошенка, пригадали скандальне інтерв’ю московському виданню, де він дозволяє собі справжній потік ватної зневаги до України, щоб сподобатись російським журналістам.
     В інтерв’ю, яке Луценко дав до війни, повторює тези російської пропаганди: називає УПА “карателями”, заперечує національні проблеми в СРСР і заявляє, що українська символіка “роз’єднує людей”.
    Луценко також розповів, як разом з п’янимирадянськими ветеранами святкували 9 травня та змусили рухівця зняти тризуб із шапки:
     «Празднуем 9 мая. И вот один партизан выпил полстакана водки, и глядя на руховца с его тризубом, говорит: “Слышь, хлопец, ты от эту «х...ю» с шапки сними!”…». Взяли руховца за грудки и в лес поволокли. И заставили тризуб снять и в песок собственноручно закопать. Я к чему это рассказываю. Националистическая символика в наших местах крайне разделяет людей», - сказав Луценко журналісту «Московського комсомольця». Зараз цей представник «Європейської солідарності» Порошенка, намагається зачистити це інтрев’ю в інтернеті. Але архіви все пам’ятають.
     Те, що наговорили у Порошенка – це не просто старі жарти, а типова колоніальна риторика, яка десятиліттями принижувала українців. Такіпроросійські симпатії були властиві не лише Луценку, а й його патрону Петру Порошенку, який, роками торгував із росією, працював у команді Януковича та був паламарем у рпц - розповідає політолог Валентин Гладких.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Порошенку пригадали, як його соратник Луценко в інтерв’ю російським ЗМІ матюками описував тризуб та висміював воїнів УПА, - ЗМІ.  Як пише УНІАН, ексгенпрокурору Юрію Луценку, який сьогодні є штатним блогером та близьким соратником Петра Порошенка, пригадали скандальне інтерв’ю московському виданню, де він дозволяє собі справжній потік ватної зневаги до України, щоб сподобатись російським журналістам.  В інтерв’ю, яке Луценко дав до війни, повторює тези російської пропаганди: називає УПА “карателями”, заперечує національні проблеми в СРСР і заявляє, що українська символіка “роз’єднує людей”. Луценко також розповів, як разом з п’янимирадянськими ветеранами святкували 9 травня та змусили рухівця зняти тризуб із шапки:  «Празднуем 9 мая. И вот один партизан выпил полстакана водки, и глядя на руховца с его тризубом, говорит: “Слышь, хлопец, ты от эту «х...ю» с шапки сними!”…». Взяли руховца за грудки и в лес поволокли. И заставили тризуб снять и в песок собственноручно закопать. Я к чему это рассказываю. Националистическая символика в наших местах крайне разделяет людей», - сказав Луценко журналісту «Московського комсомольця». Зараз цей представник «Європейської солідарності» Порошенка, намагається зачистити це інтрев’ю в інтернеті. Але архіви все пам’ятають.  Те, що наговорили у Порошенка – це не просто старі жарти, а типова колоніальна риторика, яка десятиліттями принижувала українців. Такіпроросійські симпатії були властиві не лише Луценку, а й його патрону Петру Порошенку, який, роками торгував із росією, працював у команді Януковича та був паламарем у рпц - розповідає політолог Валентин Гладких. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    203переглядів
  • #події
    📜 Соціальні та економічні катаклізми: Рік «великого перелому» і старт суцільної колективізації в СРСР 🚜
    ​У 1929 році Радянський Союз вступив у період «великого перелому», як його згодом назвав Йосип Сталін. Ключовою подією, що ознаменувала перехід від політики обмеження заможного селянства (НЕП) до форсованого соціалістичного будівництва на селі, стала кампанія за «загальну колективізацію». Цей курс був активно просунутий комуністичною партією, зокрема через її головний рупор — газету «Правда».
    ​📰 Роль «Правди» та проголошення курсу
    ​Стаття у газеті «Правда» стала важливим публічним закликом до негайного і масового створення колективних господарств — колгоспів. Цей заклик фактично поклав початок насильницькому об'єднанню індивідуальних селянських господарств по всьому СРСР.
    ​Публічний маніфест: Газета стала майданчиком для пропаганди ідей про переваги великотоварного колективного виробництва, яке мало забезпечити ресурсами прискорену індустріалізацію країни.
    ​Ідеологічне підґрунтя: Партійне керівництво вважало, що селяни-одноосібники, особливо заможні («куркулі»), гальмують соціалістичні перетворення і є джерелом «хлібозаготівельних криз».
    ​Заклик до дії: Публікація в головній газеті дала сигнал місцевим партійним і радянським органам розпочати адміністративний тиск та примусові заходи для залучення селян до колгоспів.
    ​💥 Наслідки «загальної колективізації»
    ​Рішення про суцільну колективізацію, проголошене, зокрема, через «Правду», мало катастрофічні наслідки для селянства і сільського господарства:
    ​«Розкуркулення» як клас: Одночасно з примусом до колгоспів розпочалася політика «ліквідації куркульства як класу». Це означало конфіскацію майна, землі та виселення сотень тисяч, а в Україні — близько 1,2–1,4 млн осіб, часто до віддалених регіонів СРСР.
    ​Опір та втрата худоби: Селяни масово чинили опір, який виливався у повстання, відмову від посіву та масовий забій худоби (щоб не віддавати її до колгоспу). Наприклад, в Україні у 1928–1929 роках було знищено до 50% поголів'я худоби.
    ​Створення системи держкріпацтва: Колгоспникам не видавали паспортів, фактично прикріплюючи їх до землі та позбавляючи права вільно пересуватися і працювати.
    ​Голодомор: Кульмінацією політики колективізації та надмірних хлібозаготівель стала трагедія Голодомору 1932–1933 років в Україні, який був результатом штучного вилучення продовольства у селян.
    ​⚖️ Резюме
    ​Заклик газети «Правда» у 1929 році став офіційним початком одного з найбільш суперечливих та трагічних періодів в історії СРСР. Замість обіцяного піднесення сільського господарства і добробуту, суцільна колективізація призвела до дезорганізації виробництва, масових репресій і мільйонних людських жертв.
    #події 📜 Соціальні та економічні катаклізми: Рік «великого перелому» і старт суцільної колективізації в СРСР 🚜 ​У 1929 році Радянський Союз вступив у період «великого перелому», як його згодом назвав Йосип Сталін. Ключовою подією, що ознаменувала перехід від політики обмеження заможного селянства (НЕП) до форсованого соціалістичного будівництва на селі, стала кампанія за «загальну колективізацію». Цей курс був активно просунутий комуністичною партією, зокрема через її головний рупор — газету «Правда». ​📰 Роль «Правди» та проголошення курсу ​Стаття у газеті «Правда» стала важливим публічним закликом до негайного і масового створення колективних господарств — колгоспів. Цей заклик фактично поклав початок насильницькому об'єднанню індивідуальних селянських господарств по всьому СРСР. ​Публічний маніфест: Газета стала майданчиком для пропаганди ідей про переваги великотоварного колективного виробництва, яке мало забезпечити ресурсами прискорену індустріалізацію країни. ​Ідеологічне підґрунтя: Партійне керівництво вважало, що селяни-одноосібники, особливо заможні («куркулі»), гальмують соціалістичні перетворення і є джерелом «хлібозаготівельних криз». ​Заклик до дії: Публікація в головній газеті дала сигнал місцевим партійним і радянським органам розпочати адміністративний тиск та примусові заходи для залучення селян до колгоспів. ​💥 Наслідки «загальної колективізації» ​Рішення про суцільну колективізацію, проголошене, зокрема, через «Правду», мало катастрофічні наслідки для селянства і сільського господарства: ​«Розкуркулення» як клас: Одночасно з примусом до колгоспів розпочалася політика «ліквідації куркульства як класу». Це означало конфіскацію майна, землі та виселення сотень тисяч, а в Україні — близько 1,2–1,4 млн осіб, часто до віддалених регіонів СРСР. ​Опір та втрата худоби: Селяни масово чинили опір, який виливався у повстання, відмову від посіву та масовий забій худоби (щоб не віддавати її до колгоспу). Наприклад, в Україні у 1928–1929 роках було знищено до 50% поголів'я худоби. ​Створення системи держкріпацтва: Колгоспникам не видавали паспортів, фактично прикріплюючи їх до землі та позбавляючи права вільно пересуватися і працювати. ​Голодомор: Кульмінацією політики колективізації та надмірних хлібозаготівель стала трагедія Голодомору 1932–1933 років в Україні, який був результатом штучного вилучення продовольства у селян. ​⚖️ Резюме ​Заклик газети «Правда» у 1929 році став офіційним початком одного з найбільш суперечливих та трагічних періодів в історії СРСР. Замість обіцяного піднесення сільського господарства і добробуту, суцільна колективізація призвела до дезорганізації виробництва, масових репресій і мільйонних людських жертв.
    Like
    2
    254переглядів
  • Love
    3
    379переглядів
  • "Маршрути"

    Будинки, дороги, тротуари.
    Зупинки на яких куриш,
    В магазинах, в яких щось купиш.
    Перехожі, то посміхалися, то плакали.

    Що за маршрути? Душу мою сповідали?
    Де я і ти, ми і вони, себе втрачали,
    А потім в тих містах, себе воскресали,
    І знову по парках, в перехожих себе шукали.

    Чи вулиця, має теж, свою душу?
    Після тих пожеж, чи мають свою назву?
    Чи розносять по коліях ту звістку?
    Яку, вони знов і знов, в собі кують.
    Яку, вони знов і знов, димом пронесуть.

    © v.babych

    •°•°•°•°•°•°•

    🎧FutureVille • realization

    😘 Поділись віршем з друзями - це для нас найбільша підтримка!
    Завжди раді Вас вітати,
    © Штукарі
    "Маршрути" Будинки, дороги, тротуари. Зупинки на яких куриш, В магазинах, в яких щось купиш. Перехожі, то посміхалися, то плакали. Що за маршрути? Душу мою сповідали? Де я і ти, ми і вони, себе втрачали, А потім в тих містах, себе воскресали, І знову по парках, в перехожих себе шукали. Чи вулиця, має теж, свою душу? Після тих пожеж, чи мають свою назву? Чи розносять по коліях ту звістку? Яку, вони знов і знов, в собі кують. Яку, вони знов і знов, димом пронесуть. © v.babych •°•°•°•°•°•°• 🎧FutureVille • realization 😘 Поділись віршем з друзями - це для нас найбільша підтримка! Завжди раді Вас вітати, © Штукарі
    Like
    Love
    2
    430переглядів
  • Like
    2
    204переглядів
  • Like
    Love
    6
    880переглядів
  • Сонце світить по той бік висотки👇
    Трек можеш послухати тут 🦻
    https://share.amuse.io/N-WRN4slDd5I
    А повне відо тут 👀
    https://youtu.be/7TdGF3-35Iw?si=A_GQh8qlasVjupYb
    Сонце світить по той бік висотки👇 Трек можеш послухати тут 🦻 https://share.amuse.io/N-WRN4slDd5I А повне відо тут 👀 https://youtu.be/7TdGF3-35Iw?si=A_GQh8qlasVjupYb
    Like
    1
    383переглядів 7Відтворень