#поезія Нічого не змінилося -- я та ж... Лиш не така наївна, як раніше. Вже не веду із серця репортаж Для тих людей, яким не вірю більше. Я перестала плакати вночі Через безглузді докори сумління. Й багато почуттів вже на ключі Як досвід на наступні покоління. Я не цікавлюся життям чужим, Недоліків у інших не шукаю І не біжу на мрій рожевий дим, Бо все, що мені треба, я вже маю. Даремних бесід зменшила тираж, Із кожним днем ціную більше тишу. Нічого не змінилося -- я та ж, Й такою, певно, до кінця залишусь... О. Сапріянчук

добрий день 💐 В Укрaїні стaртувaлa , перcпективнa компaнія Livesta💚з хорошими yмовaми співпрaцi. Виплaтa нa кaртy💳 кожного мiсяця. Peєстрaція безкоштовнa. Зaрaз менi потрiбнi мeнеджери в кoмaндy. Вас цікавить poбота,poзповісти детальніше?

#думки

ЗАХОПЛЮЮЧА ЗИМОВА ПРОГУЛЯНКА

У Києві підприємець самовільно захопив понад пів гектара землі на березі Дніпра й збудував там ресторанний комплекс, — правоохоронці Йдеться про 0,56 га в прибережній зоні Галерної затоки в Голосіївському районі. Будівництво вели без жодних дозволів. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

#мистецтво Ольга Кваша Тиша зимового лісу

#притчі ​Два серця. Перська притча. Одного сонячного дня стояв посеред міського майдану вродливий юнак і розповідав, яке в нього чудове серце. Оточений щільним колом людей, які захоплено дивилися на нього, хлопець показував їм своє серце – ідеально гладеньке, рівненьке, без зморщечок чи подряпин. Кожен у натовпі погоджувався, що це дійсно найкраще серце на світі. Аж раптом до хлопця підступила стара бабця і проголосила: – Твоє серце набагато гірше від мого. Люди поглянули на її серце і побачили, що воно скрізь пооране шрамами і рубцями, та ще й розідране де-не-де і пошматоване. Зиркнувши на це серце, юнак лише розреготався: – Жартуєш?! Порівняй своє серце з моїм! Твоєму до мого як до неба рачки! Одначе старенька відказала: – Хоча твоє серденько дуже гарне на вигляд, я б ніколи не погодилася проміняти на нього своє. Бо кожен шрам на моїм серці – то людина, якій я подарувала своє кохання, свою любов, а отже, і шматочок серця. Так само й мені навзаєм віддавали свою любов. Тож нехай мої шрами болять – у них вічно житимуть спогади про кохання! Натовп ніби заціпило. Ошелешений юнак також мовчав, а з його очей текли рясні сльози. Наблизившись до бабці, він вийняв своє серце, відкраяв від нього шматочок і тремтливими руками простягнув їй. Старенька прийняла цей подарунок, а натомість відірвала шматочок від свого серця і простягнула юнакові. Тоді всі побачили, що серце хлопця вже не ідеальне, проте його цінність стала набагато більшою!

https://youtu.be/4qPWWJ4bOOc?si=SNNfbFY5LWt25Nnj