• Тримай свій чорно-білий кайф
    Тримай свій чорно-білий кайф
    80переглядів
  • #Фанколо_музика #Fankolo_music
    🎵 #Фанколо_музика #Fankolo_music 🎵
    1
    1Kпереглядів
  • 4
    2коментарів 202переглядів
  • 1
    206переглядів 10Відтворень
  • https://youtube.com/shorts/1Cd2-UAjBIY?feature=share
    https://youtube.com/shorts/1Cd2-UAjBIY?feature=share
    292переглядів
  • NEW

    Premium collection
    Тш 10728
    Чоботи
    Натуральна шкіра - Італія
    ПРЕМІАЛЬНА ЯКІСТЬ
    усередині італійська байка по щиколотку,
    по довжині натуральна шкіра
    -колір - ЧОРНИЙ
    -каблук 10 см
    дуже зручна колодка
    -висота від п'яти 43-45 см
    -об'єм гомілки 39-42 см
    -об'єм стопи - середня
    -розміри 36-40
    виробництво Харків


    36 = 23,5 см
    37 = 24, см
    38 = 24,5 см
    39 = 25,2 см
    40 = 26 см

    Об'єм гомілки

    36 = об'єм гомілки 39 см
    37 = об'єм гомілки 39 см
    38 = об'єм гомілки 41 см
    39 = об'єм гомілки 42 см
    40 = об'єм гомілки 42 см

    🏷 4950 грн
    🔥 NEW Premium collection Тш 10728 Чоботи Натуральна шкіра - Італія 👌ПРЕМІАЛЬНА ЯКІСТЬ ▫️ усередині італійська байка по щиколотку, по довжині натуральна шкіра -колір - ЧОРНИЙ -каблук 10 см дуже зручна колодка 👌 -висота від п'яти 43-45 см -об'єм гомілки 39-42 см -об'єм стопи - середня -розміри 36-40 ▫️виробництво Харків 36 = 23,5 см 37 = 24, см 38 = 24,5 см 39 = 25,2 см 40 = 26 см Об'єм гомілки 36 = об'єм гомілки 39 см 37 = об'єм гомілки 39 см 38 = об'єм гомілки 41 см 39 = об'єм гомілки 42 см 40 = об'єм гомілки 42 см 🏷 4950 грн‼️
    278переглядів
  • Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук — украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли.

    Это история женщины, которая прожила век между двумя диктаторами, двумя войнами и двумя попытками уничтожить её страну.
    В 17 лет она укрывала еврейского солдата от нацистов.
    В 98 лет сама спасалась от российских ракет, падавших на жилые кварталы Киева.

    Лидия родилась в Виннице в 1925 году.
    Во время немецкой оккупации в их дом пришёл мужчина, назвавшийся «Иваном Петровым».
    Позже он признался: он — Исаак Тартаковский, еврей из Киева, сбежавший из лагеря для военнопленных.
    Прятать еврея в 1942 году означало смертельный риск.
    Но семья Савчуков — Степан, Надежда, Валентин и 17-летняя Лидия — взяли этот риск на себя.

    Она носила ему еду на чердак, предупреждала о проверках, закрывала двери, когда немцы шли по улице.
    Её саму однажды избили на рынке за помощь еврейскому знакомому брата — но она не отказалась от своего выбора.

    Когда немцы приказали семье покинуть дом, они могли оставить Исаака.
    Но они взяли его с собой — спрятали в новом доме в Старом городе Винницы, где он жил до освобождения в марте 1944 года.

    После войны Исаак стал художником, жил в Киеве.
    В 1951 году судьба свела их снова — случайная встреча на улице превратилась в семью.
    В 1953 году Лидия и Исаак поженились.
    У них родились дети — Анатолий и Елена.

    В 1995 году Яд Вашем присвоил Лидии, её матери и отцу звание Праведников народов мира.

    Но война пришла снова.
    В феврале 2022 года 98-летняя Лидия услышала те же звуки, которые помнила из 1940-х — сирены, удары, стекло по полу.
    Обстрел задел их дом, выбил окна.
    Семья пряталась в коридоре, держала документы у двери, пыталась найти лекарства.

    В апреле 2022 года её эвакуировали из Киева благодаря дипломатам, волонтёрам и еврейским организациям.
    На границе с Польшей её встречали как Праведницу.
    Позже — Швейцария: Люцерн, озеро, врачи, забота фонда Gamaraal Foundation.

    В 2024 году она отметила 99 лет.
    Осенью 2025 года силы начали уходить.
    В начале ноября её сердце остановилось — спокойно, рядом с дочерью.

    Это история не о прошлом — а о том, как зло возвращается в разных формах.
    И как мужество тоже возвращается — в людях.

    Как вы думаете: почему важно сохранять память о таких людях сегодня, когда снова идёт война и снова пытаются переписать историю?
    Пишите в комментариях — мы читаем всё.

    Читайте полный материал:
    https://nikk.agency/lidiya-savchuk/

    НАновости — Новости Израиля. Мы рассказываем истории, которые нельзя терять.

    Поделитесь этим постом в Facebook:
    https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03urJiacWJz8WQ...
    Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук — украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли. Это история женщины, которая прожила век между двумя диктаторами, двумя войнами и двумя попытками уничтожить её страну. В 17 лет она укрывала еврейского солдата от нацистов. В 98 лет сама спасалась от российских ракет, падавших на жилые кварталы Киева. Лидия родилась в Виннице в 1925 году. Во время немецкой оккупации в их дом пришёл мужчина, назвавшийся «Иваном Петровым». Позже он признался: он — Исаак Тартаковский, еврей из Киева, сбежавший из лагеря для военнопленных. Прятать еврея в 1942 году означало смертельный риск. Но семья Савчуков — Степан, Надежда, Валентин и 17-летняя Лидия — взяли этот риск на себя. Она носила ему еду на чердак, предупреждала о проверках, закрывала двери, когда немцы шли по улице. Её саму однажды избили на рынке за помощь еврейскому знакомому брата — но она не отказалась от своего выбора. Когда немцы приказали семье покинуть дом, они могли оставить Исаака. Но они взяли его с собой — спрятали в новом доме в Старом городе Винницы, где он жил до освобождения в марте 1944 года. После войны Исаак стал художником, жил в Киеве. В 1951 году судьба свела их снова — случайная встреча на улице превратилась в семью. В 1953 году Лидия и Исаак поженились. У них родились дети — Анатолий и Елена. В 1995 году Яд Вашем присвоил Лидии, её матери и отцу звание Праведников народов мира. Но война пришла снова. В феврале 2022 года 98-летняя Лидия услышала те же звуки, которые помнила из 1940-х — сирены, удары, стекло по полу. Обстрел задел их дом, выбил окна. Семья пряталась в коридоре, держала документы у двери, пыталась найти лекарства. В апреле 2022 года её эвакуировали из Киева благодаря дипломатам, волонтёрам и еврейским организациям. На границе с Польшей её встречали как Праведницу. Позже — Швейцария: Люцерн, озеро, врачи, забота фонда Gamaraal Foundation. В 2024 году она отметила 99 лет. Осенью 2025 года силы начали уходить. В начале ноября её сердце остановилось — спокойно, рядом с дочерью. Это история не о прошлом — а о том, как зло возвращается в разных формах. И как мужество тоже возвращается — в людях. Как вы думаете: почему важно сохранять память о таких людях сегодня, когда снова идёт война и снова пытаются переписать историю? Пишите в комментариях — мы читаем всё. Читайте полный материал: 👉 https://nikk.agency/lidiya-savchuk/ НАновости — Новости Израиля. Мы рассказываем истории, которые нельзя терять. Поделитесь этим постом в Facebook: 👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03urJiacWJz8WQEryJeHnaVxHyUsuQHUF8wNLWBDetLGeBM4ZaaynQH8Wi5pSCfUul
    NIKK.AGENCY
    Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук - украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли - НАновости - новости Израиля
    В начале ноября 2025 года в швейцарском Люцерне тихо ушла из жизни Лидия Климовна Савчук - одна из последних живых украинских Праведниц народов мира. Ей - НАновости - новости Израиля - Понедельник, 17 ноября, 2025, 10:53
    2Kпереглядів
  • ⛪️ 17 листопада 1869 року в селі Прилбичі на Львівщині народився Казимир Шептицький, церковний та громадський діяч, політв’язень совєцького режиму.

    Походив з одного із найстаріших українських аристократичних родів Галичини, брат митрополита Андрея Шептицького. Здобув гарну освіту: закінчив гімназію у Кракові, навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа, отримав ступінь доктора права. Працював адвокатом, депутат австрійського парламенту. Але в 1907-му Казимир Шептицький полишив перспективну політичну кар’єру, а за кілька років став монахом під іменем Климентія у студитському монастирі в Кам’яниці на Балканах. Як пояснює ієромонах Юстин Бойко: «…покликання до монашества у Казимира (Климентія) зародилося ще в юності. Та коли він вперше про це сказав матері, вона зробила два висновки: він ще не готовий до цього і мусить перейти випробування життям, а друге те, що батько, Ян Кантій Шептицький, не погодився б на те, що два сини будуть у монастирі. Тому в одному з листів мати радить йому, щоб він пройшов гартування часом свого наміру вступу до монастиря». І після смерті матері «він починає сходити з політичної арени і ставати ближчим помічником свого брата Андрея».

    Здобув богословську освіту в єзуїтській колегії в Інсбруку, висвячений на священика. Згодом повернувся у Львів. Настоятель Унівського монастиря (1918), ігумен Святоуспенської Унівської лаври (1926). Засновував монастирі, допомагав братові в управлінні церквою. При цьому був надзвичайно скромною людиною: разом із монахами-студитами чергував на кухні та в монастирі, носив дуже вбогий одяг. У келії мав тільки залізне ліжко, шафу, столик і клячник для молитов. За деякими свідченнями, в 1939-му був таємно висвячений на єпископа митрополитом Андреєм Шептицьким (хоча достовірних документальних свічень тому поки не знайдено).

    Під час Другої світової війни разом із братом Андреєм урятував кілька сотень єврейських, польських та українських дітей від нацистів. Як згадував Адам Даніель Ротфельд: «Брати Шептицькі надавали допомогу, ризикуючи власним життям. Одним із врятованих ними був пізніший головний рабин Військово-повітряних сил Ізраїлю, а пізніше головний рабин Аргентини Давид Кагане».

    Коли совєцький уряд взяв курс на ліквідацію унії і 11 квітня 1945-го заарештував всіх греко-католицьких єпископів, а священиків стали схиляти до «об’єднання», Климентій Шептицький фактично став на чолі церкви. Він закликав не коритися тиску, зібрав підписи 61 священика з проханням звільнити заарештованих і припинити переслідування греко-католиків.

    5 червня 1947-го 78-річного Климентія заарештували совєцькі спецслужби (просто в келії, під час молитви), звинувативши в антирадянській діяльності та співпраці з ОУН. «Шептицький Клемент був впливовою особою у формування націоналістичного руху й відіграв важливу роль у практичній боротьбі ОУН-УПА проти совєцької влади» – записав у постанові про арешт майор МГБ Божко.

    Далі були півроку допитів (переважно нічних) і тортур, але він не назвав жодного прізвища і не пішов на співпрацю з владою. Засуджений на 8 років, покарання відбував у сумнозвісному «Владимирському централі». Одна з працівниць тюрми Варвара Ларіна згадувала: «Був дуже високий, з бородою. Коли ми приносили їжу, він завжди посміхався. Часто дивився у вікно». Постійно хворів, більшість ув’язнення провів у лазареті.

    🕯Помер 1 травня 1951-го о 21.30 в тюремній лікарні, похований десь на церковному цвинтарі – тіло кинули в яму і засипали землею, не залишивши жодних позначок. Монахам-студитам у 2000-му так і не вдалося відшукати його могилу.

    Реабілітований у 1991-му. За порятунок євреїв у роки Другої світової війни в 1996-му удостоєний звання «Праведник народів світу». 27 червня 2001-го зарахований до лику блаженних (беатифікований) Папою Римським Іваном Павлом ІІ під час візиту до Львова. Ім’я Климентія Шептицького присвоєно Музею народної архітектури і побуту у Львові (2016).

    🇺🇦⛪️ 17 листопада 1869 року в селі Прилбичі на Львівщині народився Казимир Шептицький, церковний та громадський діяч, політв’язень совєцького режиму. Походив з одного із найстаріших українських аристократичних родів Галичини, брат митрополита Андрея Шептицького. Здобув гарну освіту: закінчив гімназію у Кракові, навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа, отримав ступінь доктора права. Працював адвокатом, депутат австрійського парламенту. Але в 1907-му Казимир Шептицький полишив перспективну політичну кар’єру, а за кілька років став монахом під іменем Климентія у студитському монастирі в Кам’яниці на Балканах. Як пояснює ієромонах Юстин Бойко: «…покликання до монашества у Казимира (Климентія) зародилося ще в юності. Та коли він вперше про це сказав матері, вона зробила два висновки: він ще не готовий до цього і мусить перейти випробування життям, а друге те, що батько, Ян Кантій Шептицький, не погодився б на те, що два сини будуть у монастирі. Тому в одному з листів мати радить йому, щоб він пройшов гартування часом свого наміру вступу до монастиря». І після смерті матері «він починає сходити з політичної арени і ставати ближчим помічником свого брата Андрея». Здобув богословську освіту в єзуїтській колегії в Інсбруку, висвячений на священика. Згодом повернувся у Львів. Настоятель Унівського монастиря (1918), ігумен Святоуспенської Унівської лаври (1926). Засновував монастирі, допомагав братові в управлінні церквою. При цьому був надзвичайно скромною людиною: разом із монахами-студитами чергував на кухні та в монастирі, носив дуже вбогий одяг. У келії мав тільки залізне ліжко, шафу, столик і клячник для молитов. За деякими свідченнями, в 1939-му був таємно висвячений на єпископа митрополитом Андреєм Шептицьким (хоча достовірних документальних свічень тому поки не знайдено). Під час Другої світової війни разом із братом Андреєм урятував кілька сотень єврейських, польських та українських дітей від нацистів. Як згадував Адам Даніель Ротфельд: «Брати Шептицькі надавали допомогу, ризикуючи власним життям. Одним із врятованих ними був пізніший головний рабин Військово-повітряних сил Ізраїлю, а пізніше головний рабин Аргентини Давид Кагане». Коли совєцький уряд взяв курс на ліквідацію унії і 11 квітня 1945-го заарештував всіх греко-католицьких єпископів, а священиків стали схиляти до «об’єднання», Климентій Шептицький фактично став на чолі церкви. Він закликав не коритися тиску, зібрав підписи 61 священика з проханням звільнити заарештованих і припинити переслідування греко-католиків. 5 червня 1947-го 78-річного Климентія заарештували совєцькі спецслужби (просто в келії, під час молитви), звинувативши в антирадянській діяльності та співпраці з ОУН. «Шептицький Клемент був впливовою особою у формування націоналістичного руху й відіграв важливу роль у практичній боротьбі ОУН-УПА проти совєцької влади» – записав у постанові про арешт майор МГБ Божко. Далі були півроку допитів (переважно нічних) і тортур, але він не назвав жодного прізвища і не пішов на співпрацю з владою. Засуджений на 8 років, покарання відбував у сумнозвісному «Владимирському централі». Одна з працівниць тюрми Варвара Ларіна згадувала: «Був дуже високий, з бородою. Коли ми приносили їжу, він завжди посміхався. Часто дивився у вікно». Постійно хворів, більшість ув’язнення провів у лазареті. 🕯Помер 1 травня 1951-го о 21.30 в тюремній лікарні, похований десь на церковному цвинтарі – тіло кинули в яму і засипали землею, не залишивши жодних позначок. Монахам-студитам у 2000-му так і не вдалося відшукати його могилу. Реабілітований у 1991-му. За порятунок євреїв у роки Другої світової війни в 1996-му удостоєний звання «Праведник народів світу». 27 червня 2001-го зарахований до лику блаженних (беатифікований) Папою Римським Іваном Павлом ІІ під час візиту до Львова. Ім’я Климентія Шептицького присвоєно Музею народної архітектури і побуту у Львові (2016).
    683переглядів
  • https://www.youtube.com/watch?v=59qIQlwD2rk&list=RD59qIQlwD2rk&am...
    https://www.youtube.com/watch?v=59qIQlwD2rk&list=RD59qIQlwD2rk&start_radio=1
    1
    314переглядів
  • Mac Pro має невизначене майбутнє і не отримає оновлення у 2026 році. Apple скасувала розробку чипа M4 Ultra для Mac Pro, плануючи використовувати M5 Ultra як свій високопродуктивний настільний чип, який буде доступний лише для Mac Studio. https://channeltech.space/pc-laptop/mac-pro-may-end-up-in-apples-purg...
    Mac Pro має невизначене майбутнє і не отримає оновлення у 2026 році. Apple скасувала розробку чипа M4 Ultra для Mac Pro, плануючи використовувати M5 Ultra як свій високопродуктивний настільний чип, який буде доступний лише для Mac Studio. https://channeltech.space/pc-laptop/mac-pro-may-end-up-in-apples-purgatory-of-products/
    CHANNELTECH.SPACE
    Mac Pro не отримає оновлення у 2026 році: Apple зосередиться на Mac Studio та чипі M5 Ultra - Channel Tech
    Mac Pro має невизначене майбутнє та не отримає оновлення у 2026 р. Apple планує M5 Ultra лише для Mac Studio, зміщуючи фокус професійної лінійки.
    215переглядів