Співай душа!
В блакиті неба жайворон співає.
Йому радіють квіти і трава,
А він тріпоче крильцями, кружляє
І ніби на сопілці виграва.
Усе притихло: вишина безкрая
І,навіть, річки зупинився плин,
Так радісно ця пісня серце крає,
Проймає душу спів той до глибин.
Аж хочеться злетіти над полями
І заспівати в тій же вишині
Так,щоб луна котилась над лугами,
Як ми співали у щасливі дні.
Співай, душа,щоб серденько іскрилось,
Щоби луна котилася від гір,
Співай про те, що вже давно хотілось --
Про світло, щастя і про мир.
Віталій Павлович Лихобицький.
Співай душа!
В блакиті неба жайворон співає.
Йому радіють квіти і трава,
А він тріпоче крильцями, кружляє
І ніби на сопілці виграва.
Усе притихло: вишина безкрая
І,навіть, річки зупинився плин,
Так радісно ця пісня серце крає,
Проймає душу спів той до глибин.
Аж хочеться злетіти над полями
І заспівати в тій же вишині
Так,щоб луна котилась над лугами,
Як ми співали у щасливі дні.
Співай, душа,щоб серденько іскрилось,
Щоби луна котилася від гір,
Співай про те, що вже давно хотілось --
Про світло, щастя і про мир.
Віталій Павлович Лихобицький.
Українська
English
