#поезія Тривалий сон збере думки і перетравить. Із сіродення б навтьоки на цвіт заграви. Туди, де скирти із тривог, ще не знайомі, Де мерехтить поміж гілок весняний промінь. Крокую з крокусами березнем і далі. Як абрикоса ожила, ви помічали? І сотні сонць готові сяяти з форзицій. Чому ж так солодко уранці досі спиться? Як час летить, промовить брунька, що розкрилась, І малахітові листки. Мов хтось акрилом Вночі потроху цяточки усюди ставить. Щодня весна навкруг підкручує яскравість. І хоч атака дронів знов бентежить вечір, Та огортається земля крилом лелечим. Стікає просинь у сади, і щоб не сталось, Надія моститься між крихітних фіалок. Оксана Приходченко

“Лазарус” Світлана Тараторіна Видавництво Віват Я просила у Бога сил, щоб написати настільки класний відгук, якого б ця книга заслуговувала. Але не впевнена, що вийшло. Про всяк випадок скажу одразу - вона офігезна, заплутана, насичена, багатошарова і суперцікава. Ми обрали цю книгу для обговорення у книжковому клубі, і вибір просто розкішний. Бо це книга, яку хочеться розбирати по фрагментах, шукати сенси та відсилки, длубатися у деталях та розслідувати справи разом з героями. Олександр Петрович Тюрин - поважний слідчий, який волею долі проїжджав повз Київ, центр Межі, коли тут стався злочин. Він звичайна людина, але у Києві живе багато людиноподібних - вовкулаків, берсерків, чортів, мавок, упирів тощо, і для них є окремі підрозділи слідчих. Один з них залучає Тюрина до справи. А там далі таке несеться, що краще читати, бо так просто це все не пояснити) Як на мене, це крутезний урбан фентезійний ретродетектив з пропрацьованим світом, класною міфологією та купою різних ліній. Мені сподобалися згадки визначних персоналій, які гарно лягають у концепт книги з людьми та людиноподібними та ставленням одних до других. А ще після “Діму солі” хотілося крутити різні деталі - типу, а от погром саме 1 грудня так просто чи нє, а от його мати була відьмою, і він ненавидить нечисть - це так просто чи нє… Мені забракло знань історії та топографії Києва, щоб по максимуму скласти в голові картинку, але тут дуже допомогло обговорення у клубі. І коли будете читати, не повторюйте моїх помилок - одразу почитайте історичні коментарі та словник) Знаючи про особливості нечисті, буде легше розслідувати справи разом з Тюриним. #книжковий_відгук #Лана_читає

#архів Працівники Павлівського рафінадного заводу міста Суми на відпочинку, 1905 рік

https://youtu.be/uISZwyV2Vig?si=qjhoPgSuQpyRN7Ao

#герої_не_вмирають 20 лютого в Україні - День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цей день є важливим для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні. Подвиг Героїв Небесної Сотні став символом боротьби за свободу та гідність, надихнувши багатьох українців на боротьбу з російською агресією. У цей день ми вшановуємо пам'ять тих, хто віддав своє життя за вільну та незалежну Україну. Їхній подвиг ніколи не буде забутий, і вони назавжди залишаться в нашій пам'яті як герої, що поклали своє життя за краще майбутнє для нашої країни. Сьогодні ми зобов'язані продовжувати їхню боротьбу та не зрадити їхню пам'ять. Ми повинні пам'ятати, що саме завдяки їхній жертві ми маємо можливість будувати нову, сильну та незалежну Україну. Слава Україні! Героям слава!

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ Його життя було сповнене руху, боротьби та жаги до перемог. Владислав Тагаєв, позивний "Форсаж", боєць спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» загинув у бою 5 вересня 2024 року. Йому було 22. Владислав народився у Ніжині на Чернігівщині. Єдиний син, якого виховала мати. З ранніх років він знав, що таке сила, витривалість і характер. Його світом у мирному житті був спорт, арена змагань, наполегливі тренування та медалі. Він опанував бойове самбо, бокс, кікбоксинг, муей-тай, панкратіон, хортинг, навіть козацький двобій. Багаторазовий призер і переможець змагань, він не зупинявся ні перед чим, бо знав: меж не існує. У 21 рік Влад прийняв рішення, яке змінило все: пішов боронити Батьківщину, ставши до лав воїнів спецпідрозділу "Артан". "Мамо, я не можу сидіти й чекати, поки ворог прийде до нашого дому", – казав він. Його називали універсальним солдатом, еталоном воїна. Він брав участь у найскладніших операціях – Куп’янськ, Часів Яр, Липці, Сумщина, глибокий тил ворога. Його хоробрість, холодний розум і швидкість реакцій рятували життя побратимів. Він виявляв мінні поля, надавав медичну допомогу під шквальним вогнем, виводив групи з-під обстрілів. "Його не треба було просити. Навпаки – доводилося стримувати", – згадують товариші по зброї. 5 вересня 2024 року під час операції на Харківщині Влад загинув. Його група успішно виконала завдання, звільнивши 400 гектарів української землі. Вони чекали на евакуацію, коли ворог накрив їх вогнем артилерії, мінометів, дронів. Осколок 120-мм міни обірвав його життя… 18 вересня Ніжин прощався зі своїм Героєм. У Соборі Всіх Святих зібралися ті, хто любив, хто знав, хто пам’ятатиме його вічно. На сайті Президента України розміщено петицію про присвоєння Владиславу Тагаєву, позивний «Форсаж», звання Героя України (посмертно). З ініціативи спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» створено документальну стрічку «ФОРСАЖ»: швидкий і лютий. Історія ВОЇНА», присвячену Владу Тагаєву, яка зібрала спогади його побратимів. Бо історія його житиме далі – у серцях, у спогадах, у кожному вільному клаптику землі, за яку він віддав своє життя. Герої не вмирають! Вічна пам’ять і слава Воїну! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Brovarysport #Ukrainian_sport #янголи_спорту @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport