#архів У такої м'ясорубки якщо що й ламалося, то це стіл, до якого її кріпили 🙂

Ніч занадто кепська вдалася… «Доброзичливі» сусіди гатили по Полтаві… «Добру звістку» про припинення вогню по інфраструктурі несли на крилах ббббблядських балалайок… Чомусь ці «добрі звістки» в душі окрім ненавісті не викликали жодної емоції… Матюччя ще… Вишукане… А потім настав ранок. Так, з черговими тривогами. Так, з несамовитим виттям сирен. Так, з загрозою балістики та пурханням балалайок… Завантажуєш себе якимось обовʼязковими справами, аби тільки мозок розвантажити… Не дуже вдається… То човгаєш у квітник. Здираєш білизну з ліжечка. Вмикаєш пралку. Ганяєш чаї-кави з колежанками. Спілкуєшся в віртуальному режимі з донечками. Та впевнено буркотиш собі під ніс: - Невсеремось!!!

https://www.youtube.com/live/BJFOUQu8D-s?si=ux5SLicq6e9W079j

#цитати "Як ви знаєте, панує думка, мовляв, зараз головне — економіка: дешевий газ, добробут народу, а потім розпочнеться розквіт культури. Неправда. Згадайте, коли створювалися великі твори. Не тоді, коли художник чи письменник перебував у найкращому становищі. Так, Сервантес писав «Дон Кіхота», живучи у трактирі з ласки трактирника, який сам вже потрапляв у боргову яму. Одначе Сервантес створив шедевр. Так от, гуманітарна аура нації повинна бути насамперед. Ясно, вона не вирішує всіх суспільних, соціальних проблем, але дає той ушляхетнюючий образ нації, що не соромно з’явитися у світі. Одним із найяскравіших спектрів оцього ушляхетнюючого образу є література. Моя ідея-фікс: література — та високовольтна лінія духу, яка проходить крізь віки. Донька Оксана у мене десь знайшла рядок, що то — високовольтна лінія Голгоф. Теж правда. Тому що люди, котрі по-справжньому присвячують себе культурі рідного народу, які знають, що роблять, часом за це розплачуються життям." © Ліна Костенко

#мова має значення💙💛 https://youtube.com/shorts/Lvaf8rhPm1E

Ой, люди добрі, то не я ледачий, то природа така! Сонце нема – і робити нічого не хочеться. Вітер свище – та хоч у льох тікай. Дощ хлюпає – то вже ніби сам Господь каже: «Сиди вдома та не висовуйся!» А як ще й грім загримить – то самопочуття, як після хорошої гулянки… Я, Омелько Кайдаш, знаю одне – погода точно впливає на настрій! Он устанеш вранці – як сонце світить, то й жити хочеться. А як похмуро та вітер аж свистить, то й на двір виходити не хочеться. І наука підтверджує – не тільки мені так здається! ☁️ Сіре небо, хмарність і дощ = менше енергії, сонливість, зниження настрою Як сонечко є – так і настрій є. А нема сонця – мозок працює в режимі «ну його все». То воно й не дивно, бо сонце допомагає виробляти серотонін – той самий гормон радості. Як його бракує, то й руки опускаються, і з ліжка вилазити не хочеться. 🔸 «Ой, що ж воно мене так хилить у сон?» – та то мелатонін підскочив! Він за сон відповідає, і без сонця його стає більше, ніж треба. 🔸 Люди й так восени та взимку стають такі, наче їм кожного ранку доводиться витягувати себе з багна. Це називається сезонний афективний розлад, хоча я б назвав простіше – «зима прийшла». 🌡 Різкі перепади тиску = головний біль, слабкість, проблеми з концентрацією Якщо відчуваєте, що голова гуде, а сил – як у старого воза, то це не випадковість. То атмосферний тиск стрибає, а за ним – і наш організм. 🔸 Як тиск падає (перед дощем або грозою) – судини розширюються, мозок отримує менше кисню, і все, пиши пропало: болить голова, паморочиться, сил нема навіть на сварку. 🔸 Як тиск росте (сонячна, суха погода) – судини звужуються, серце починає бити тривогу, а руки-ноги як ватяні. 🔸 Особливо «ловлять» ці стрибки ті, у кого проблеми з тиском або серцем – таким і без зміни погоди важко. 🌬 Сильний вітер = дратівливість, стрес, підвищена тривожність Тільки вітер завиє – і настрій, як у Кайдашихи після доброго скандалу. І це не випадковість! 🔸 Кортизол (гормон стресу) зростає, бо мозок думає, що таке завивання – то загроза, і запускає тривожність. 🔸 Вітер створює низькочастотні коливання, які наші вуха не чують, але мозок чує! І він реагує панікою, навіть якщо ви просто йдете по вулиці. 🔸 А ще вітер насичує повітря позитивними іонами, які… роблять людей дратівливими і схильними до мігрені. 🌩 Гроза, блискавка і вологість = головний біль, напруженість, безсоння Якщо відчуваєте, що перед грозою «щось не так», то це не забобони, а наука. 🔸 У повітрі з’являється більше позитивних іонів, які буквально висмоктують енергію з людини. 🔸 Різка зміна вологості – і у чутливих людей починає розколюватися голова. 🔸 А блискавка виробляє озон, через що після грози так легко дихається (ну хоч якась користь). 🔥 Спека, задуха = втома, агресія, погана концентрація Люди в спеку не працюють – не тому що ліниві, а тому що організм каже «я пас». 🔸 Зневоднення – основний ворог влітку. Через нього з’являється втома, запаморочення, слабкість. 🔸 Судини розширюються, серце гупає швидше, а від цього ще більше хилить у сон. 🔸 Доведено, що спека робить людей злішими – бо мозок починає працювати повільніше, а всі навколо дратують швидше. ❄️ Мороз, холод = загальмованість, низька енергія Холод – це не просто «ох і дубар!», а справжній виклик для організму. 🔸 Щоб зберегти тепло, організм уповільнює обмін речовин, тому взимку всі ходять повільно, їдять багато, а думають мало. 🔸 Кровообіг стає слабшим, мозок отримує менше кисню – от і маємо постійну сонливість. 🔸 Але є плюс – мороз стимулює вироблення норадреналіну, який допомагає прокинутися (от чому після морозного повітря відчувається бадьорість). «То що я вам скажу, люди добрі. Якщо ви себе погано почуваєте – подивіться у вікно. Може, то не лінь і не старість, а просто вітер не той, тиск стрибнув чи сонечко образилося. Ну, а я, мабуть, полежу – погода сьогодні якась не така…» 😏🌦 Ваш Омелько. #fan_art #супер_факт #супер_порада