Українська
English
#поезія
Життя, доволі цікава річ.
День минає, — минає ніч.
Роки ідут, йде годинник до забуття,
Ось ти є, ось ти був, а ось тебе вже на землі нема.
Привид щастя на обрії не дає опустити пліч,
Ти йдеш через спекотний день, йдеш через крижану ніч.
Мета одна — відчути дотик її долонь,
Контрольний цілунок, твоїх посивілих скронь.
Серце, — невпинний, полум'яний твій мотор,
Ганяє по венах гарячу кров.
Ти завжди і всюди ідеш вперед.
Мабуть не зупинить тебе навіть смерть.
Гроші, та золото — пуста труха.
У життя, у кожного, є своя ціна.
Кожне життя, — це яскравий світ.
Людина, — нащадок всіх непрожитих літ.
Твій обов'язок, — сяйвом розігнати ніч,
Пламеніти душею, як доменна піч.
Одне спасенне життя — вже велика ціль.
Тому, будь спокійним, і на своєму стій.
Нехай довколо, йде по землі війна.
Нехай, ніхто не вірить у силу мрій,
У життя, у кожного, — є своя ціна.
Й ти свій борг повністю заплатив...
РудоЛись
Донецьк, 10.07.2025г
Життя, доволі цікава річ.
День минає, — минає ніч.
Роки ідут, йде годинник до забуття,
Ось ти є, ось ти був, а ось тебе вже на землі нема.
Привид щастя на обрії не дає опустити пліч,
Ти йдеш через спекотний день, йдеш через крижану ніч.
Мета одна — відчути дотик її долонь,
Контрольний цілунок, твоїх посивілих скронь.
Серце, — невпинний, полум'яний твій мотор,
Ганяє по венах гарячу кров.
Ти завжди і всюди ідеш вперед.
Мабуть не зупинить тебе навіть смерть.
Гроші, та золото — пуста труха.
У життя, у кожного, є своя ціна.
Кожне життя, — це яскравий світ.
Людина, — нащадок всіх непрожитих літ.
Твій обов'язок, — сяйвом розігнати ніч,
Пламеніти душею, як доменна піч.
Одне спасенне життя — вже велика ціль.
Тому, будь спокійним, і на своєму стій.
Нехай довколо, йде по землі війна.
Нехай, ніхто не вірить у силу мрій,
У життя, у кожного, — є своя ціна.
Й ти свій борг повністю заплатив...
РудоЛись
Донецьк, 10.07.2025г
#поезія
Життя, доволі цікава річ.
День минає, — минає ніч.
Роки ідут, йде годинник до забуття,
Ось ти є, ось ти був, а ось тебе вже на землі нема.
Привид щастя на обрії не дає опустити пліч,
Ти йдеш через спекотний день, йдеш через крижану ніч.
Мета одна — відчути дотик її долонь,
Контрольний цілунок, твоїх посивілих скронь.
Серце, — невпинний, полум'яний твій мотор,
Ганяє по венах гарячу кров.
Ти завжди і всюди ідеш вперед.
Мабуть не зупинить тебе навіть смерть.
Гроші, та золото — пуста труха.
У життя, у кожного, є своя ціна.
Кожне життя, — це яскравий світ.
Людина, — нащадок всіх непрожитих літ.
Твій обов'язок, — сяйвом розігнати ніч,
Пламеніти душею, як доменна піч.
Одне спасенне життя — вже велика ціль.
Тому, будь спокійним, і на своєму стій.
Нехай довколо, йде по землі війна.
Нехай, ніхто не вірить у силу мрій,
У життя, у кожного, — є своя ціна.
Й ти свій борг повністю заплатив...
РудоЛись
Донецьк, 10.07.2025г
249переглядів
