#тварини
Чорний Марлін: риба, яка живе так, ніби завтра не настане.
Чорний марлін (або, як його велично називають у наукових колах, *Istiompax indica*) — це справжній рокстар підводного світу. Уявіть собі рибу, яка виглядає так, ніби щойно вийшла з кастингу на роль у "Форсажі": довга, мускулиста, з гострим списом замість носа і швидкістю, від якої навіть акули кажуть: "Та заспокойся вже!". Цей красень може розганятися до 82 км/год під водою, і це без тюнінгу чи енергетиків.

Живе чорний марлін у теплих тропічних водах, переважно в Тихому та Індійському океанах, і поводиться так, ніби він на вічній вечірці. Їсть усе, що рухається — від тунця до кальмарів, і не гребує влаштувати шоу для рибалок, які намагаються його спіймати. До речі, про рибалок: для них чорний марлін — це як Святий Грааль, тільки з плавниками. Зловити його — це не просто удача, це ціла епопея, гідна книги Хемінгуея. Він може вистрибувати з води на кілька метрів, ніби кажучи: "Лови мене, якщо зможеш, двоногий!"

Вага цього морського атлета сягає до 700 кілограмів, а довжина — до 5 метрів. Тобто, якщо ви вирішите запросити його на вечерю, краще запасіться дуже великою сковорідкою. Але не поспішайте: чорний марлін — не з тих, хто легко здається. Він бореться до останнього, і навіть гачок йому — як комариний укус для слона.

Цікавий факт: у нього є "спис", який, кажуть, він використовує не лише для полювання, а й щоб позувати для підводних селфі (жарт, але хто знає?). Насправді цей рострум допомагає йому розсікати воду, як гарячий ніж масло, і ловити здобич з хірургічною точністю.

Отже, чорний марлін — це не просто риба, це стиль життя. Швидкий, красивий і трохи драматичний, він нагадує нам, що навіть у морі є свої суперзірки. Тож наступного разу, коли будете на пляжі, подумайте: можливо, десь там, у глибинах, він саме зараз дає автограф кальмару.

4 квітня 1943 року сотня УПА Олексія Брися (псевдо «Остап») розгромила нацистський концтабір у селі Лобачівка на Волині й звільнила в’язнів.

Восени 1941-го німці змусили працездатне населення Лобачівки збудувати концтабір. Сюди звозили арештованих із усього Горохівського району комуністів, націоналістів, членів допоміжної поліції, в якій служили українці та яких підозрювали у зв’язках із УПА. Частину ув’язнених нацисти розстрілювали.

«Мені довелося бути у Лобачівському таборі декілька днів, але поліцай Сусь випустив мене, – згадував мешканець села Петро Чучман. – Багато полонених поліцаї розстріляли. Поліцай брав кількох людей і йшов заготовляти віники в ліс. Виводив їх в урочище Звіринець і там розстрілював. Особливо старався поліцай Коломієць, який знищив багато невільників. Пізніше там було виявлено останки загиблих людей. Коли повстанці з УПА напали на табір, вони визволили всіх в’язнів і захопили в полон поліцаїв-охоронців і коменданта табору Герасимовича, якого застрілили. Поліцаю Коломійцю вдалося втекти і сховатися».

«Наступ на Лобачівку ми провели за всіма правилами військової тактики, – згадував Олексій Брись. – Оточили село, зробили засідку з кулеметами. Бій тривав близько двох годин, загинуло 6 вояків УПА, вбито 43 нiмецьких вояків i поліцаїв». В’язнів відпустили додому, коменданта привселюдно розстріляли на вулиці.

Цього ж дня повстанці напали на німецьку автоколону на шосе Горохів - Берестечко біля Лобачівського лісу. Влаштувавши засідку, дві чоти УПА з відділу Остапа знищили 8 вантажних та 2 легкових автомобілі. Начальника горохівської жандармерії Гампеля взяли у полон, а згодом розстріляли. Повстанці втратили лише одного побратима – Калістрата Дзюбу, уродженця села Брани.

Антинацистська боротьба УПА на початку квітня 1943-го була особливо активною. Збірник Інституту історії НАНУ «ОУН і УПА в 1943 році. Документи» наводить дані радянських партизанів про те, що на початок квітня 1943 року найбільшого розмаху антинімецькі акції українських повстанців набули на півдні Волині, поблизу Мізоча, Острога, Кременця, Верби. Зокрема, під час нападу на містечко Вербу було вбито 120 німецьких солдатів, у боях за село Шимовку – 24, за Остріг – 32, в Мізочі – 11. Радянські партизани відзначали, що у квітні 1943 року щодня з лісів Острозького, Шумського й Мізоцького районів на антигітлерівські акції виїжджало 60-70 возів із повстанцями.

📌 Спортсмени змагалися у трьох вікових групах.

⚡️Серед чоловіків вдало виступив Костянтин Костеневич у ваговій категорії до 80 кг.

🔘 У першому поєдинку українець переміг представника Туреччини, далі - німця, а у півфіналі поступився тхеквондисту з Хорватії.

🥉 Таким чином Костеневич завершив виступ на турнірі з бронзовою нагородою.
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Мій професор одного разу сказав мені: «Коли не знаєш, яке рішення прийняти, спитай себе, у чому ти намагаєшся переконати себе. То ти зрозумієш, яке рішення тобі не підходить».

Нам потрібна хвилина, щоб прийняти рішення, час, що залишився, потрібно для того, щоб себе переконати.

Якщо ти намагаєшся переконати себе в тому, що треба залишитися, то ти знаєш, що настав час піти.

16 травня відбудеться етап Діамантової ліги сезону-2025 з легкої атлетики у катарській Досі 🏃‍♀️

Єдиною представницею України стане Марина Бех-Романчук. Легкоатлетка виступить у секторі для
потрійного стрибка.

Відзначимо, що українка вперше виступить з Олімпійських ігор-2024 у Парижі. Зимовий сезон Бех-Романчук пропускала через пошкодження та реабілітацію.
#спорт #спорт_sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика #diamondleague
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

# ЗСУ #3ТанковаБригада