#думки

..Життя... Часом воно щось у нас відбирає, а потім, щось дає натомість...
І так триває роками...
Іноді ми з посмішкою згадуємо про те, як мріяли про щось... це було багато років тому... і в той момент ми вважали, що не зможемо жити без чогось, або без когось...
Однак ми переросли це...
Намагаймося приймати з вдячністю всі повороти нашої долі, навіть якщо іноді нас лякає невідомість...
Часом черговий розділ книги "Нашого життя" не має заголовка... він з'являється лише пізніше...

#Житія_святих

СЩМЧ. ВЛАСІЯ, ЕП. СЕВАСТІЙСЬКОГО

З давніх-давен у нас є звичай доручати домашню худобу опіці св. Власію. Св. Власій (?-бл.316) був лікарем і цілковито присвятив себе служінню Богові. З часом став єпископом Севастії (нині м. Сівас, Туреччина), що в Каппадокії. У часи переслідування християн за Діоклетіана єп. Власій скріплював вірних Христових у святій вірі, а коли майже всі втекли з міста, він також пішов у пустелю і, замешкав у печері біля г. Арґеос. Однак вояки схопили і закували його в кайдани та відвели до мучителя Агриколая. Св. Власій охоче йшов з ними, бо, як казав напередодні, йому тричі явився Ісус Христос і закликав його принести Йому жертву.

Дорогою горнулися до нього хворі, а він їх оздоровляв — і людей, і домашніх тварин. Господь наділив слугу свого Власія особливим даром, що всі хворі на горло призивають його і донині, сподіваючись на поміч.

Св. Власія привели до мучителя на катування. Потім його кинули до в'язниці. Відтак відвели на нові муки, але він прославляв Господа. Мучитель наказав стяти його голову мечем. Було це бл. 316 р.

Уже здавна в Україні шанували св. Власія як покровителя домашньої худоби. Звичай той сягає дуже давніх часів, зразу ж після смерті св. мученика. Від того часу прийнявся, поширився, а з часом і прийшов до нас звичай віддавати худібку під опіку св. Власія.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 11 лютого.
----------------