Українська
English
ВДОВА-НАДІЯ
Чого дуб столітній
на яр похилився...
Явір молоденький
сльозами залився.
Діти на соломі
в убогій хатині,
як ті поросята,
натягли фантину.
Крапає зі стелі
в свиняче корито.
Заплакані вікна
тужать за літом.
Осінь небо мокре
куфайками вкрила.
Чорним стало небо,
з рукавів їх пірить.
Удовині руки
були колись білі.
Коли дівувала,
та ще на весіллі.
Від тяжкої праці
тепер руки тії,
колгоспної праці,
стали землянії.
...Прояснилось небо,
хмари золотії.
Не змінилась доля
у вдови-Надії.
Чого дуб столітній
на яр похилився...
Явір молоденький,
сльозами залився.
1951 Григорій Сагайдак
Чого дуб столітній
на яр похилився...
Явір молоденький
сльозами залився.
Діти на соломі
в убогій хатині,
як ті поросята,
натягли фантину.
Крапає зі стелі
в свиняче корито.
Заплакані вікна
тужать за літом.
Осінь небо мокре
куфайками вкрила.
Чорним стало небо,
з рукавів їх пірить.
Удовині руки
були колись білі.
Коли дівувала,
та ще на весіллі.
Від тяжкої праці
тепер руки тії,
колгоспної праці,
стали землянії.
...Прояснилось небо,
хмари золотії.
Не змінилась доля
у вдови-Надії.
Чого дуб столітній
на яр похилився...
Явір молоденький,
сльозами залився.
1951 Григорій Сагайдак
ВДОВА-НАДІЯ
Чого дуб столітній
на яр похилився...
Явір молоденький
сльозами залився.
Діти на соломі
в убогій хатині,
як ті поросята,
натягли фантину.
Крапає зі стелі
в свиняче корито.
Заплакані вікна
тужать за літом.
Осінь небо мокре
куфайками вкрила.
Чорним стало небо,
з рукавів їх пірить.
Удовині руки
були колись білі.
Коли дівувала,
та ще на весіллі.
Від тяжкої праці
тепер руки тії,
колгоспної праці,
стали землянії.
...Прояснилось небо,
хмари золотії.
Не змінилась доля
у вдови-Надії.
Чого дуб столітній
на яр похилився...
Явір молоденький,
сльозами залився.
1951 Григорій Сагайдак
388переглядів
