https://www.youtube.com/live/jPu8z8ZAI8Y?si=1FAZ2yyMPmfI5NKq

Пізньої осені у видавництві Vivat вийшла друком поетична збірка Катерини Калитко «Відкритий перелом голосу». Проілюстрована Славою Шульц, одинадцята в доробку поетки, довгоочікувана, зроблена з солі й любові, з вод і чумацької печалі, з голосу й голосів. Книжка поділена на чотири розділи: «Історія літератури», «Історія любові», «Просто історія» та Ukrainian fatigue. В анотації йдеться про те, що «це вірші, написані в темряві», але також це й вірші, «що рухаються до світла». Я дозволю собі означити їх нотатками на берегах українських вод, бо тут оселився «річковий бог», а імена (не назви) українських річок, густо проступивши один раз, лишають відблиск на всій збірці, так само як і великий образ «української води», моря зокрема. Авторка у своєму Facebook засвідчує, що тепер, на віддалі часу, збірка стала від неї сьогоднішньої «нескінченно далекою». Огляд збірки від Читомо: https://chytomo.com/notatky-na-berehakh-ukrainskykh-vod-pro-zbirku-kateryny-kalytko-vidkrytyj-perelom-holosu/

День кіно. Сьогодні, 28 грудня увесь світ відзначає День народження кіно. Бо саме в цей день, 1895 року, у Парижі, в кафе на бульварі Капуцинок був показаний той самий знаменитий стрим з паровозом. Тож вітаю усіх причетних з цим великим культурним святом! Але...Але...Але... Щось мені не дає спокою.. І потім я зрозумів, що саме. Дивиться цю світлину.

#поезія І він тобі каже: а Бог про нас не забув. Наша лінія фронту - ніби нерівний шов На шкірі світу, що стрімко летить в трубу, І це сьогодні єдине, чим є любов. І це, далебі, єдина з моїх утрат, Що одночасно - остання з моїх надій, Це мої знамена стеляться на вітрах, І осколки світу плавляться в бороді. Це в польоті міни зриваються на фальцет, Зариваються у вигорілу стерню - Все життя моє одноразове, мов “ланцет”, Що з небес пікірує на броню. Це життя зі мною, мов з ворогом, на ножах, Наодинці, навідліг, на моральних і вольових, Покоління хлопчиків виросло в бліндажах - І живе, немов з осколком у голові, Покладаючися на Бога, немов на ПТУР, Віддираючи планету від підошов, Підриваючись з окопу на новий штурм - І це, напевно, найбільше, Чим є любов. Олекса Бик

ТОКСИЧНІ БАТЬКИ. КОНТРОЛЮЮЧІ БАТЬКИ Надмірний контроль може виглядати як обережність, турбота,  обачність. Але токсичні батьки і цьому випадку турбуються лише про себе. Вони бояться стати непотрібними, а тому роблять так, щоб дитина максимально від них залежала, почувала себе безпомічною. Улюблені фрази токсичних контролюючих батьків: "Я роблю це виключно для тебе і твоєї користі". "Я вчинив/-ла так, бо я тебе дуже люблю". "Зроби це, або я більше з тобою не буду розмовляти". "Якщо ти це не зробиш, у мене станеться інфаркт". "Не зробиш - перестанеш бути членом нашої родини". Все це значить одне: "Я роблю це, бо страх втратити тебе настільки великий, що я готовий зробити тебе нещасним". Батьки-маніпулятори, які віддають перевагу прихованому контролю, домагаються свого не прямими наказами та проханнями, а нишком, формуючи відчуття провини. #психологія #дитячапсихологія #дитячийпсихолог #психолог #токсичнібатьки

кацапи вже розповсюджують наративи про те, що це українці самі по собі завдали ракетного удару. У момент ракетного удару над Сумами висів російський розвідувальний дрон, який корегував цей ракетний удар. кацапи свідомо завдали ракетного удару по цивільних, адже вони в режимі он-лайн спостерігали за скупченням людей на вулиці, по якій випустити дві ракети Іскандер-М.

#поезія Пробігши денний марафон, сонце стомилось і, мов рум'яний колобок, спать покотилось, віддавши залишки тепла у верховіття й останні ніжні промінці - в скарбничку квітів. День разом з сонечком також лягає спати, та перед сном, мов котик, ще хоче помурчати, а потім - заховатись під покровом ночі й до ранку споглядать солодкі сни,... пророчі. Та рано сонечко встає, то й день розбудить, в обійми лагідні візьме і приголубить. День посміхнеться, вмить нічні розІрве пута і підуть разом в синю даль,... своїм маршрутом. Ми ж будем з радістю цей новий день стрічати. Молитись будем й щиро Господа благати, щоб тихо,... без тривог і мирне небо,... і "завтра" щоб було в усіх... Цього нам треба... Тетяна Зензерова