#поезія
Ковтай повітря – буде східний танець,
Ковтай лукум і посмішки ковтай.
Губись у рухах, подихах і часі,
Губись у губи – далі німота.
Твій рок сьогодні – грому рокотіння
Первинним звуком, іклами ссавця.
Твоя одежа – на стіні у тінях,
Її немає. Є. Але не вся.
Спинися вітром, протягом продовжуй.
В півкулю – кулю, ми ж не на землі,
Наш вільний вимір ні на що не схожий,
Він вимер завтра, шкіру підпалив.
Зітри, так хочу, в попіл до останку,
Руйнуй спочатку, знищуй до кінця.
Не ти, це я звертаюсь до світанку,
Нещадний ранок ловить на живця.
Не відривайся, тіні вже на стелі,
Змістилися, одежу віднайдеш.
Горітиме сніданок на пательні.
Я не відчую, чуєш? Я без меж.
Оксана Мовчан
#поезія
Ковтай повітря – буде східний танець,
Ковтай лукум і посмішки ковтай.
Губись у рухах, подихах і часі,
Губись у губи – далі німота.
Твій рок сьогодні – грому рокотіння
Первинним звуком, іклами ссавця.
Твоя одежа – на стіні у тінях,
Її немає. Є. Але не вся.
Спинися вітром, протягом продовжуй.
В півкулю – кулю, ми ж не на землі,
Наш вільний вимір ні на що не схожий,
Він вимер завтра, шкіру підпалив.
Зітри, так хочу, в попіл до останку,
Руйнуй спочатку, знищуй до кінця.
Не ти, це я звертаюсь до світанку,
Нещадний ранок ловить на живця.
Не відривайся, тіні вже на стелі,
Змістилися, одежу віднайдеш.
Горітиме сніданок на пательні.
Я не відчую, чуєш? Я без меж.
Оксана Мовчан
Українська
English
