111views
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
#поезія
Іду босоніж у безмежжя трав,
Ромашки квітом обіймають ноги,
Чи сон туманом-росами упав,
Чи кроки ґрунт вкарбовують вологий?
Вже зблідла сукня, небо сіре вщент,
Штрихами долі вирізблю позначки,
Пірнаю в тишу чи зіллюсь з дощем,
Сповна відчую розпач одиначки.
Зловісна втіха прихистку не дасть,
Сліпе свічадо доленьки-стихії
Зламає волю, викликавши страсть,
Скасує вщент всі потуги месії.
Валентина Чепурко#поезія Іду босоніж у безмежжя трав, Ромашки квітом обіймають ноги, Чи сон туманом-росами упав, Чи кроки ґрунт вкарбовують вологий? Вже зблідла сукня, небо сіре вщент, Штрихами долі вирізблю позначки, Пірнаю в тишу чи зіллюсь з дощем, Сповна відчую розпач одиначки. Зловісна втіха прихистку не дасть, Сліпе свічадо доленьки-стихії Зламає волю, викликавши страсть, Скасує вщент всі потуги месії. Валентина Чепурко1
471views -
https://youtu.be/baErP7TZ_4Y?si=zkZYQ-UWtsT07SHU
308views 1 Shares -
Таке собі…
Дощ дрізгає.
Мокро.
Похмуро.
Мерзлякувато.
Мозок чи спить?
Чи його вже там повна відсутність будь-якої присутності?:)
Вчора поставила на ніч хліб у хлібопічку.
То й що?
Взагалі про це забула!:)
Все ж краще забути його спечений витаскати, ніж забути поставити?:)
Човгаю по обійстю, обслуговую свою придворну зграю.
Вздовж доріжки спориш починає рости.
Милуюся ним та зворушливо усміхаюся…
Згадую онуків своїх.
Онука моя Олександра розпитує мене про травичку мокрець:
- Бааааб? А ти казала, що твої колежанки той бурʼян їдять?
То й що? Він дійсно смачний?:)
Й ми обидві вирішуємо спробувати, який той мокрець на смак?:)
Деремо його між трояндами та смакуємо!:)
Трава-травою!:) Нічого доброго!:)
Чую, позаду нас якесь старанне ппппплямкання?:)
Аааааа то онучик бабин Савко жує спориш!:)
Жменями до рота пхає та аж плямкає!:)))
Ну а що?:)
Якщо баба та сестра якусь травичку жеруть, хлопу не можна, чи що?:)))
Скучила вже дуже…
За онуками скучила…
За донькою…
За життям без ввввійни, йбнх шахедів та ракет…
За впевненістю в завтрашньому дні…
Ви там як?Таке собі… Дощ дрізгає. Мокро. Похмуро. Мерзлякувато. Мозок чи спить? Чи його вже там повна відсутність будь-якої присутності?:) Вчора поставила на ніч хліб у хлібопічку. То й що? Взагалі про це забула!:) Все ж краще забути його спечений витаскати, ніж забути поставити?:) Човгаю по обійстю, обслуговую свою придворну зграю. Вздовж доріжки спориш починає рости. Милуюся ним та зворушливо усміхаюся… Згадую онуків своїх. Онука моя Олександра розпитує мене про травичку мокрець: - Бааааб? А ти казала, що твої колежанки той бурʼян їдять? То й що? Він дійсно смачний?:) Й ми обидві вирішуємо спробувати, який той мокрець на смак?:) Деремо його між трояндами та смакуємо!:) Трава-травою!:) Нічого доброго!:) Чую, позаду нас якесь старанне ппппплямкання?:) Аааааа то онучик бабин Савко жує спориш!:) Жменями до рота пхає та аж плямкає!:))) Ну а що?:) Якщо баба та сестра якусь травичку жеруть, хлопу не можна, чи що?:))) Скучила вже дуже… За онуками скучила… За донькою… За життям без ввввійни, йбнх шахедів та ракет… За впевненістю в завтрашньому дні… Ви там як?1
231views -
Людина, яка любить літати
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_newsЛюдина, яка любить літати #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news124views 3Plays