ДИСЦИПЛІНА
Мене наставляли тримати шеренгу,
Ніщо не питати, а просто робити
І не сперечатися як на арені,
І не відхиляти накази відкриті,
Коли навіть поруч загрожує битва.
Я звик до порядку,
Я звик до чітких розпоряджень,
До ясних вимог без пояснень,
Де кожен своє знає місце,
Де помилка коштує дорого,
А вся непокора каратися буде за змістом.
Та щось у мені опирається, ніби працюю на ворога.
Дивлюся йому просто в очі,
Він знову підвищує голос
І знов вимагає, щоб не працював я заочно,
Бо так вже роками заведено було надовго,
Бо ця дисципліна не терпить чужих заперечень,
Бо тільки посада дає йому владу безпечну...
Але не дає прав принижувати чужу волю...
Я граю в мовчанку,
Стискаю свої кулаки на початку,
Та голову я не схиляю, звичайно...
Авжеж, мене можна посади позбавити,
Ще можна знов змусити на розпорядження
І можна втулити мені непокору за правилом,
Та я не збираюся бути зарядженим
Заради якогось порядку нарядного.
Бо так, без поваги, що лізе в три короби,
Уся дисципліна стає лиш покорою...
Мирослав Манюк
19.11.2026
Мене наставляли тримати шеренгу,
Ніщо не питати, а просто робити
І не сперечатися як на арені,
І не відхиляти накази відкриті,
Коли навіть поруч загрожує битва.
Я звик до порядку,
Я звик до чітких розпоряджень,
До ясних вимог без пояснень,
Де кожен своє знає місце,
Де помилка коштує дорого,
А вся непокора каратися буде за змістом.
Та щось у мені опирається, ніби працюю на ворога.
Дивлюся йому просто в очі,
Він знову підвищує голос
І знов вимагає, щоб не працював я заочно,
Бо так вже роками заведено було надовго,
Бо ця дисципліна не терпить чужих заперечень,
Бо тільки посада дає йому владу безпечну...
Але не дає прав принижувати чужу волю...
Я граю в мовчанку,
Стискаю свої кулаки на початку,
Та голову я не схиляю, звичайно...
Авжеж, мене можна посади позбавити,
Ще можна знов змусити на розпорядження
І можна втулити мені непокору за правилом,
Та я не збираюся бути зарядженим
Заради якогось порядку нарядного.
Бо так, без поваги, що лізе в три короби,
Уся дисципліна стає лиш покорою...
Мирослав Манюк
19.11.2026
ДИСЦИПЛІНА
Мене наставляли тримати шеренгу,
Ніщо не питати, а просто робити
І не сперечатися як на арені,
І не відхиляти накази відкриті,
Коли навіть поруч загрожує битва.
Я звик до порядку,
Я звик до чітких розпоряджень,
До ясних вимог без пояснень,
Де кожен своє знає місце,
Де помилка коштує дорого,
А вся непокора каратися буде за змістом.
Та щось у мені опирається, ніби працюю на ворога.
Дивлюся йому просто в очі,
Він знову підвищує голос
І знов вимагає, щоб не працював я заочно,
Бо так вже роками заведено було надовго,
Бо ця дисципліна не терпить чужих заперечень,
Бо тільки посада дає йому владу безпечну...
Але не дає прав принижувати чужу волю...
Я граю в мовчанку,
Стискаю свої кулаки на початку,
Та голову я не схиляю, звичайно...
Авжеж, мене можна посади позбавити,
Ще можна знов змусити на розпорядження
І можна втулити мені непокору за правилом,
Та я не збираюся бути зарядженим
Заради якогось порядку нарядного.
Бо так, без поваги, що лізе в три короби,
Уся дисципліна стає лиш покорою...
Мирослав Манюк
19.11.2026
3переглядів