• 1
    9переглядів
  • https://youtu.be/FTqNmjEcMYk?si=OyumJKKbU1NwFlMx
    https://youtu.be/FTqNmjEcMYk?si=OyumJKKbU1NwFlMx
  • https://youtu.be/PjkdTBuY9SM?si=GrHqa047jvsD4JkK
    https://youtu.be/PjkdTBuY9SM?si=GrHqa047jvsD4JkK
  • Сьогодні Миколі Логвину, Першому заступнику голови КОАФ і ватажку Броварщини футбольної, виповнюється 55 років
    #football_Browarschini #Броварський_футбол #Футбол_Бровари #Футбол_в_Броварському_краї #Brovarysport #футбол_football @brovarysport @футбол_football
    https://brovarysport.net.ua/?p=39081
    Сьогодні Миколі Логвину, Першому заступнику голови КОАФ і ватажку Броварщини футбольної, виповнюється 55 років #football_Browarschini #Броварський_футбол #Футбол_Бровари #Футбол_в_Броварському_краї #Brovarysport #футбол_football @brovarysport @футбол_football https://brovarysport.net.ua/?p=39081
    BROVARYSPORT.NET.UA
    55-річний ювілей Миколи Логвина
    Сьогодні Миколі Логвину, Першому заступнику голови КОАФ і ватажку Броварщини футбольної, виповнюється 55 років. Він зробив особливий внесок у розвиток народної гри в столичному регіоні, його рідний край успішно розвиває футбол у всіх номінаціях і на всіх напрямах, ставши в останні роки одним з найре
    12переглядів
  • 🏃‍♂️ Військовослужбовець ЗСУ Вадим Науменко встановив рекорд України, подолавши марафонську дистанцію на біговому протезі
    42,2 км він пробіг за 3 години 30 хвилин. Досягнення зафіксували під час 51-го Марафону морської піхоти США, який 25 жовтня відбувся в Арлінгтоні та Вашингтоні.
    ❤️‍🩹 У 2022 році Вадим зазнав важкого поранення під час виконання бойового завдання й втратив нижню кінцівку. Після цього він повернувся до активного життя, продовжив службу та присвятив себе спорту.
    Це вже не перший його рекорд. У вересні Вадим встановив рекорд України на Хмельницькому півмарафоні, подолавши 21,1 км на біговому протезі за 1 годину 34 хвилини 36 секунд 🦾
    Фото: Олександр Симчишин / Facebook
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏃‍♂️ Військовослужбовець ЗСУ Вадим Науменко встановив рекорд України, подолавши марафонську дистанцію на біговому протезі 42,2 км він пробіг за 3 години 30 хвилин. Досягнення зафіксували під час 51-го Марафону морської піхоти США, який 25 жовтня відбувся в Арлінгтоні та Вашингтоні. ❤️‍🩹 У 2022 році Вадим зазнав важкого поранення під час виконання бойового завдання й втратив нижню кінцівку. Після цього він повернувся до активного життя, продовжив службу та присвятив себе спорту. Це вже не перший його рекорд. У вересні Вадим встановив рекорд України на Хмельницькому півмарафоні, подолавши 21,1 км на біговому протезі за 1 годину 34 хвилини 36 секунд 🦾 Фото: Олександр Симчишин / Facebook #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    16переглядів
  • ПОТУЖНІ УДАРИ
    ПОТУЖНІ УДАРИ
    8переглядів 0Відтворень
  • СІМ

    Колись я бувала художницею
    І все малювала блакить у зірках,
    Мазюкала квіти й тварин,
    Дітей з ліхтарями в руках.
    Усі були просто у захваті
    Картини хотілося всім.
    А потім вже дещо вчинилось:
    Мені раптом стукнуло сім.

    Колись я бувала бігункою,
    Найшвидшою серед усіх.
    Я навіть і тата догнала,
    Ніхто тоді час не засік.
    Коли інші йшли, я летіла
    І бігала передусім.
    Та потім вже дещо вчинилось:
    Мені раптом стукнуло сім.

    Колись я була танцівницею,
    Казали, виходить вже щось.
    Щодня я крутилася і вигиналася,
    Але не заради когось.
    Мені так байдуже, що думали люди,
    Бо я танцювала із серцем своїм.
    Та потім вже дещо вчинилось…
    Мені раптом стукнуло сім.

    У сім усе стало інакшим,
    У сім стало соромно, хисту нема,
    У сім уже не малювали,
    Якщо танцювали, то лиш крадькома.

    У сім стали цифри важливі:
    На таймерах та листах звітів,
    А ще думки інших людей,
    Всіх тих, хто був дуже привітним.

    У сім я уже зрозуміла:
    Нічого не роблять заради утіхи
    І що малювання — це просто мистецтво,
    А танці — це спорт без проріхи.
    Що тільки лиш справжні бігунки
    Стоять на своїм п'єдесталі,
    І що ти умієш щось добре робити
    Коли перемога твоя на фіналі.

    Тож я перестала тоді танцювати,
    Також малювати, і бігати, і щось питати.
    Тепер я уже не бігунка,
    Хіба що тоді,
    Коли треба бути стрункою
    І кардіотренування потрібні мені.

    Тепер я уже не художник…
    Хіба що лиш зрідка як граю,
    Коли під час гри у «Активіті»
    Хтось поруч дотепно вважає,
    Що добре малюю.
    Тоді я їм відповідаю: усе це дурниці
    І знову вже перевертаю пісочний годинник.
    На мить я чомусь зажурюся всьому,
    Хоча і сама вже не знаю чому.

    Частина мене й досі мріє,
    Ніколи не знав щоби кожен,
    Що та намальована мною людина
    Так зовсім на себе не схожа,
    І що ще тоді, на заняттях з балету,
    Я все танцювала не в такт,
    А тато дозволив себе обганяти,
    Коли ми з ним бігли за так.

    Якщо хтось сьогодні спитає з людей,
    Де місце багатше у світі,
    То я відповім:
    Ні, не палац і не банк, повний грошей,
    А цвинтар.

    Якщо хтось мене запитає «чому»,
    То я скажу вам:
    Бо там вже лежать всі картини зі сну,
    Які так ніхто зовсім не малював.
    Лежать там книжки,
    Які так ніхто іще не написав.
    Ідеї, які тут ніхто не розкрив,
    Бо ми кажем так семирічній дитині,
    Що речі такі серед див —
    Це тільки дитячі є мрії.

    Клара Льозель

    Переклад: Мирослав Манюк
    31.10.2026
    #переклад
    СІМ Колись я бувала художницею І все малювала блакить у зірках, Мазюкала квіти й тварин, Дітей з ліхтарями в руках. Усі були просто у захваті Картини хотілося всім. А потім вже дещо вчинилось: Мені раптом стукнуло сім. Колись я бувала бігункою, Найшвидшою серед усіх. Я навіть і тата догнала, Ніхто тоді час не засік. Коли інші йшли, я летіла І бігала передусім. Та потім вже дещо вчинилось: Мені раптом стукнуло сім. Колись я була танцівницею, Казали, виходить вже щось. Щодня я крутилася і вигиналася, Але не заради когось. Мені так байдуже, що думали люди, Бо я танцювала із серцем своїм. Та потім вже дещо вчинилось… Мені раптом стукнуло сім. У сім усе стало інакшим, У сім стало соромно, хисту нема, У сім уже не малювали, Якщо танцювали, то лиш крадькома. У сім стали цифри важливі: На таймерах та листах звітів, А ще думки інших людей, Всіх тих, хто був дуже привітним. У сім я уже зрозуміла: Нічого не роблять заради утіхи І що малювання — це просто мистецтво, А танці — це спорт без проріхи. Що тільки лиш справжні бігунки Стоять на своїм п'єдесталі, І що ти умієш щось добре робити Коли перемога твоя на фіналі. Тож я перестала тоді танцювати, Також малювати, і бігати, і щось питати. Тепер я уже не бігунка, Хіба що тоді, Коли треба бути стрункою І кардіотренування потрібні мені. Тепер я уже не художник… Хіба що лиш зрідка як граю, Коли під час гри у «Активіті» Хтось поруч дотепно вважає, Що добре малюю. Тоді я їм відповідаю: усе це дурниці І знову вже перевертаю пісочний годинник. На мить я чомусь зажурюся всьому, Хоча і сама вже не знаю чому. Частина мене й досі мріє, Ніколи не знав щоби кожен, Що та намальована мною людина Так зовсім на себе не схожа, І що ще тоді, на заняттях з балету, Я все танцювала не в такт, А тато дозволив себе обганяти, Коли ми з ним бігли за так. Якщо хтось сьогодні спитає з людей, Де місце багатше у світі, То я відповім: Ні, не палац і не банк, повний грошей, А цвинтар. Якщо хтось мене запитає «чому», То я скажу вам: Бо там вже лежать всі картини зі сну, Які так ніхто зовсім не малював. Лежать там книжки, Які так ніхто іще не написав. Ідеї, які тут ніхто не розкрив, Бо ми кажем так семирічній дитині, Що речі такі серед див — Це тільки дитячі є мрії. Клара Льозель Переклад: Мирослав Манюк 31.10.2026 #переклад
    4переглядів
  • Ейк Кукуча - це польський альпініст, другий у світі, хто завоював усі чотирьохдесет шестисотометрових вершин.
    Рейнхольд Месснер був першим, хто це зробив. Але якщо італійці прокладали шлях до вершин, Кукуча віддавав перевагу шукати свої. Дев'ять нових маршрутів, чотири зимові перші підйоми. І майже все це - без кисню. Перші підйоми, які змушують звичайну людину трястися всередині.
    У липні 1986 року Кукуча, разом із Тадеусом Піотровським, піднялися на нову вершину вздовж південної сторони вершини К2 - так званої "Польської вершини". Маршрут, який досі ніхто не повторив повністю. 8611 метра висоти, п'ять днів підйому, а потім - два важкі спуски, на висотах близько 8300 і 7900 метрів. Без наметів, санки, їжі. Незабаром Піотровський відмовився і помер. Кукуча спустився сам. Перемога, за яку він заплатив дуже високу ціну.
    Кукуча не любив бути другим. Однак він не був другим - якщо не в списку героїв, які завоювали всі чотири тисячі метрів. "Ейк, ти не другий, ти чудовий", написав йому Месснер. І це найкращий комплімент, який один великий альпініст міг дати іншому.
    24 жовтня 1989 року Кукуча помер на південній стороні вершини Лхотсе. Йому було 41 рік. Незабаром мотузка зламалася - і його життя. Гори не пробачають помилки, вони навіть не залишають права зробити їх. Ціна - це життя.
    #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Ейк Кукуча - це польський альпініст, другий у світі, хто завоював усі чотирьохдесет шестисотометрових вершин. Рейнхольд Месснер був першим, хто це зробив. Але якщо італійці прокладали шлях до вершин, Кукуча віддавав перевагу шукати свої. Дев'ять нових маршрутів, чотири зимові перші підйоми. І майже все це - без кисню. Перші підйоми, які змушують звичайну людину трястися всередині. У липні 1986 року Кукуча, разом із Тадеусом Піотровським, піднялися на нову вершину вздовж південної сторони вершини К2 - так званої "Польської вершини". Маршрут, який досі ніхто не повторив повністю. 8611 метра висоти, п'ять днів підйому, а потім - два важкі спуски, на висотах близько 8300 і 7900 метрів. Без наметів, санки, їжі. Незабаром Піотровський відмовився і помер. Кукуча спустився сам. Перемога, за яку він заплатив дуже високу ціну. Кукуча не любив бути другим. Однак він не був другим - якщо не в списку героїв, які завоювали всі чотири тисячі метрів. "Ейк, ти не другий, ти чудовий", написав йому Месснер. І це найкращий комплімент, який один великий альпініст міг дати іншому. 24 жовтня 1989 року Кукуча помер на південній стороні вершини Лхотсе. Йому було 41 рік. Незабаром мотузка зламалася - і його життя. Гори не пробачають помилки, вони навіть не залишають права зробити їх. Ціна - це життя. #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    5переглядів
  • В СЛАВЕТНОМУ ЗАЛІ БОКСУ КОСФК У БРОВАРАХ
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    В СЛАВЕТНОМУ ЗАЛІ БОКСУ КОСФК У БРОВАРАХ ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    10переглядів
  • 1
    4переглядів