- Пилипко, відччччепися!!!
- Пилипко, відвʼяжися!!!
- В дупоньку йди, Пилипко!!!
- Я нічого не їм!!! Я пігулЬки нарешті сьорбаю! Тому лллляпати мене по плечу - зайве!:) А по вуху - взагалі ні до чого!!!:)

То я нарешті бурхливо фінішувала з виготовленням овочевого салату з рисом на зиму!
Й будильник давно вже волав, що час пігулЬки пити! А як відірватися від моєї консервативної діяльності?:)

Жодного разу в житті не робила такого салату.
З величезною повагою до нього ставилася моя матуся! На Донбасі готувала його на увесь клан!
На її родину, на мою родину, на бабу з дідом!

Дісталася черга тепер й до мене!
Дівчатка мої, донечка та Ірина Олександрова, вже пробу зняли!
Казали, годна їжа!:)

Я трохи з кількістю складових не влучила!:)
То поза планів ще й якась кількість зайвого морсу організувалася? Також закрутила!

Й чергова серія стратегічних зимових запасів знов готувалася без оцту!!!
Майте собі на увазі, вірити не можна ніяким рецептам!:)
Навіть своїм, перевіреним десятиріччями!:)
Все тре пробувати!

Завтра планувала тільки вильожуватися!:)
Та авжеж!:)

Морква вже терта є?
Капусти трохи є?
Перці з цибулями є?
Чом би мені завтра ще й Білоцерківського салату не зобразити?:)

Доживу, то зроблю!
Бо в наші буремні часи діждати завтра - ще те питання…
Бо ййййбнсцкблдгсня ніяк не вгамовується!…

Ви там як?

Рівновага - це не коли немає хвиль. Це коли вони тебе не збивають.

Коли почув шелест пакета з чипсами за три кілометри.