ДРИФТ НА ТРАСІ ПІД ЧАС ГОНОК

В Києві на Дарницькій площі чоловік пошкодив чуже авто й влаштував бійку просто посеред дороги

Рада ЄС ухвалила рішення про виділення шостого траншу в рамках механізму Ukraine Facility

Україна незабаром отримає близько 2,3 млрд євро фінансування від Євросоюзу.

Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку державного управління.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

YouTube Music тестує нову функцію зі ШІ-ведучими, що надають коментарі до музики. Експеримент є відповіддю на аналогічну функцію «AI DJ» від Spotify. Нововведення є частиною ширшої стратегії YouTube з інтеграції штучного інтелекту. https://channeltech.space/services/youtube-music-is-testing-ai-hosts/

Джодха і Акбар
(Jodhaa Akbar, 2008)

Якщо ви бачили інші кіна чи серіали про епоху завоювання Індії Великими моголами, вам у загальних рисах відомо, хто такий Акбар, він же Джалалуддін Мухаммад Великий, і що він зробив. Якщо не бачили, то буде трохи важкувато розібратися, хто кому хто і де чиї ноги.

Раніше я дивилася іншу драму на цю тематику, "Падмават". В ній раджпути-індуси представлені шляхетними борцями за незалежність, а мусульмани — підлими завойовниками.

В "Джодха і Акбар" картинка трохи менше чорно-біла. І мусульмани там різні, і раджпути різні. Один із тих раджпутів, татко нашої героїні, вирішив не виступати проти моголів, а замиритися з ними. І видав свою дочку Джодху за імператора Джалалуддіна.

Відповідно, були розірвані заручини з Раджкумаром Ратаном Сінгхом, який пізніше одружився з принцесою Падмаваті. Отже наша героїня могла би опинитися на місці героїні "Падмават", але Крішна милував.

Авжеж, їй не до шмиги було, що її віддають за мусульманина. Вонам навіть думала собі отруїтися. Але коли Джалалуддін пообіцяв їй, що не навертатиме її в Іслам та дозволить побудувати храм Крішні в її покоях, її трохи попустило. Але не настільки, щоб кинутися в обійми до Джалалуддіна у першу шлюбну ніч. Ах так, сказав Джалалуддін, ну я тебе не силуватиму, сама захочеш — скажеш. І пішов далі рулити імперією. А вона така: ну і добре! — і пішла молитися Крішні.

Але тут Акбар згадав, що його грає Рітік Рошан, і розчехлив секретну зброю: свій торс. Зняв сорочку і давай під вікнами супруги мечем вимахувати. Заради цього одного варто було б дивитись фільм.

Отже, у нас тут любовна драма з невеличким додаванням "Гри престолів". Подивившись її, я полізла у вікію і з подивом дізналася, що Джалалуддін був приблизно таким, як його показує фільм: провадив політику віротерпимості, дуже кохав свою індійську дружину і віддавав перевагу мирним угодам перед завоюваннями. Щоправда, ситуацію дещо спростили: наприклад, Джодха була не єдиною його дружиною, і навіть не старшою: першу за нього віддали, коли йому самому було 9 рочків. Але в цілому картина більш-менш відповідає дійсності.

Ще в фільмі очманітельно красиві костюми та пісні, гарно вписані в наратив.

З недоліків: дуже погано зняті батальні сцени. Коли показують індивідуальні двобої, іще туди-сюди, а масові бойовища — хоч око вирви. На жаль, цього разу Боллівуд зрадив собі і вдарився в реалізм, тому нічого, схожого на епічні махачі "Баахубалі" нам не показали, але й до нормального реалізму з кровякою та брутальною різаниною не дотягнули.

На щастя, бойовища там небагато, і воно легко скіпається.

В цілому ж дуже приємна фільма, вельми раджу.

ТРЕНУЮТЬСЯ СТРИБУНИ У ВОДУ

КОЛИ БАЧИШ ЦІЛЬ І НЕ БАЧИШ ПЕРЕШКОД
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #brovarysport @brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

7 серпня 1932 року ухвалено закон «про п'ять колосків». У цей день з’явилася спільна постанова цвк і рк ссср «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відомий у народі як закон «про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто сталіну.

Внаслідок злочинної політики «колективізації», яка почалася ще в середині 20-х, людей позбавили права власності на землю. Паралельно розкручувався маховик так званого «розкуркулення», спрямованого на знищення всіх, хто саботував вступ до колгоспів. За кілька років колгоспників перетворили на рабів у найгірших традиціях кріпосного права, що, зрештою, завершилося Голодомором-геноцидом 1932-1933 років.

Сумнозвісний закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору. Він передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна. За наявності пом’якшувальних обставин покарання передбачало 10 років ув’язнення в таборах. Амністія заборонялася. І це при тому, що за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство каралося ув’язненням до 10 років. А за крадіжку чужого майна давали до трьох місяців примусових робіт.

Існувала також таємна інструкція (від 13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, ставилося завдання щодо «куркулів» застосовувати лише розстрільні статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчує, що 83% засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. В тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею. Українці опинилися у смертельній пастці: фантастичні плани хлібоздачі (а простіше – плани конфіскації зерна) прирікали селян на голодну смерть. Будь-які спроби врятуватися і приховати продукти загрожували конфіскацією всього їстівного (за невиконання хлібоздачі) або розстрілом.

У містах заборонялося продавати хліб селянам. Їх не наймали на роботу на промислові підприємства, їм забороняли переходити або переїжджати в росію. Загороджувальні загони на кордонах із Польщею та Румунією розстрілювали втікачів. Українські села наповнилися партійними активістами та «буксирними бригадами» для обшуків і конфіскації харчів. Почали з’являтися «чорні дошки». Так було запущено механізм масового вбивства українських селян штучно спланованим голодом. Водночас підрозділи гпу провели масштабну кампанію «очищення» України від «петлюрівців» і «українських націоналістів» – в Україні у 1933 р. було арештовано більше людей, ніж у часи Великого терору.

За інформацією, оприлюдненою в 1988 році совєцькою газетою «Правда», за неповні п’ять місяців після прийняття Закону «про п’ять колосків», за його статтями було засуджено 54 645 осіб. З них 2110 – до страти. Карали і дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

Закон діяв до 1947-го, за ними засуджували людей також під час голоду 1946-1947 років. Хоча пік застосування кривавого закону припав саме на 1932-1933 роки.

Як наслідок, жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років стали кілька мільйонів українців. Тоді як ссср продовжував експортувати зерно за кордон (у 1932-му – 1,73 млн. тонн, у 1933-му – 1,68 млн. тонн; у наступні роки більший показник було досягнуто лише в 1938-му). Цього цілком би вистачило, аби нагодувати всіх голодуючих. До всього, купи зерна і картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення в росію, нерідко гнили просто