Щось вже другий день поспіль в мене все йде шкереберть?
Вчора рррррозламала кхям нещодавно ремонтованого зуба?
Й добрячий його шматок тіліпається!:) Не дає їсти нічого!
Не болить, то вже добре.
Сьогодні зранку вирушила у город, по врожай?
Визбирала трохи огірків, відро помідорів, могутню купку кабачочів?
Й наприкінці цих процесів з подивом для себе зʼясувала, що от прям зараз можу знепритомніти?…
Була думка дочалапати до найближчої деревини та всістися під нею в тіньові на відро з огірками?
Не ризикнула!:)
Бо розуміла, що якщо йййййобнуся з того відра, то ще довго мене ніхто не знайде?:)
Бо дівки мої сплять довго!:) Й не факт, що як прокинуться, одразу побіжать мене шукати?:)
Відра не кидаю, де там?:)
Якщо я вже вполювала стільки добра, то не розлучуся з ним ніколи!:)
В голові якийсь шторм, у вухах дзеленчить, за вухами мліє, в очах темно, координація рухів така собі!:)
Але я з врожаєм впевнено сунуся в напрямку двора!:)
Коли вже хвіртку відчиняла, на допомогу мені прийшла оса!:)
Ййййййак вʼїбббббала мене за руку!:)
Різкість в очах миттєво зʼявилася!:)
Врожаї покинула там же ж біля хвіртки.
На одній силі волі дотягла свою організьму до альтанки?
Відсиділася там трохи?
А потім вже дрібними перебіжками дотяглася до придворного крану.
Заливала собі холодну воду за пазуху й комір, плескала в фізіомордію, пузо, цицьки та тримала руки під тою водою.
Потім Ірина Олександрова мене рятувала!:)
Солоденним капучиною з Джеком Денієлсом!:)
Начебто в очах розвиднілося?
До канапи дочалапала.
Вляглася.
Так від мене шкоди менше буде!:)
Й ось нарешті в мене стався вихідний?:)
Який я вже довгенько планувала та все з ним ніяк не складалося?:)
Дуже своєчасно вся ця катаклізЬма сталася!:)
Бо сьогодні (й ще два дні) планово відсутня електроенергія!
Бо якби вона була, я б ще побігла у город по моркву з перцями й ганяла б мʼясорубку! Щоб на зиму накатати борщової заправки!:)
Та не сьогодні, ні!
Не сьогодні!
Лежу!:)
Тиск?:)
Я його навіть поміряла!:)
Коли вже мені покращало!:)
Тиск, як тиск!:)
Норм для мене!:)
Ну, майже норм!:)
Щось вже другий день поспіль в мене все йде шкереберть?
Вчора рррррозламала кхям нещодавно ремонтованого зуба?
Й добрячий його шматок тіліпається!:) Не дає їсти нічого!
Не болить, то вже добре.
Сьогодні зранку вирушила у город, по врожай?
Визбирала трохи огірків, відро помідорів, могутню купку кабачочів?
Й наприкінці цих процесів з подивом для себе зʼясувала, що от прям зараз можу знепритомніти?…
Була думка дочалапати до найближчої деревини та всістися під нею в тіньові на відро з огірками?
Не ризикнула!:)
Бо розуміла, що якщо йййййобнуся з того відра, то ще довго мене ніхто не знайде?:)
Бо дівки мої сплять довго!:) Й не факт, що як прокинуться, одразу побіжать мене шукати?:)
Відра не кидаю, де там?:)
Якщо я вже вполювала стільки добра, то не розлучуся з ним ніколи!:)
В голові якийсь шторм, у вухах дзеленчить, за вухами мліє, в очах темно, координація рухів така собі!:)
Але я з врожаєм впевнено сунуся в напрямку двора!:)
Коли вже хвіртку відчиняла, на допомогу мені прийшла оса!:)
Ййййййак вʼїбббббала мене за руку!:)
Різкість в очах миттєво зʼявилася!:)
Врожаї покинула там же ж біля хвіртки.
На одній силі волі дотягла свою організьму до альтанки?
Відсиділася там трохи?
А потім вже дрібними перебіжками дотяглася до придворного крану.
Заливала собі холодну воду за пазуху й комір, плескала в фізіомордію, пузо, цицьки та тримала руки під тою водою.
Потім Ірина Олександрова мене рятувала!:)
Солоденним капучиною з Джеком Денієлсом!:)
Начебто в очах розвиднілося?
До канапи дочалапала.
Вляглася.
Так від мене шкоди менше буде!:)
Й ось нарешті в мене стався вихідний?:)
Який я вже довгенько планувала та все з ним ніяк не складалося?:)
Дуже своєчасно вся ця катаклізЬма сталася!:)
Бо сьогодні (й ще два дні) планово відсутня електроенергія!
Бо якби вона була, я б ще побігла у город по моркву з перцями й ганяла б мʼясорубку! Щоб на зиму накатати борщової заправки!:)
Та не сьогодні, ні!
Не сьогодні!
Лежу!:)
Тиск?:)
Я його навіть поміряла!:)
Коли вже мені покращало!:)
Тиск, як тиск!:)
Норм для мене!:)
Ну, майже норм!:)
Українська
English
