НА КРАЮ ПРОВАЛЛЯ

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний заявив, що Мінспорту не планує закривати Дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ).
#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport
#ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦 https://brovarysport.net.ua/?p=33744

600 грн (!) за шоколадного Діда Мороза: ціни в магазинах України шокують.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

🔴 Київрада підтримала демонтаж пам'ятника Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі.

Загалом вирішено демонтувати 15 об’єктів та окремих елементів, повʼязаних з Російською імперією та СРСР.

❗ Офіцер НГУ Андрій Іллєнко емоційно відреагував на те, що в кінці 2025 року українські соцмережі знову обговорюють Булгакова.

👍 За його словами, Булгаков відкрито, системно, послідовно зневажав українців, українську мову, ідею української незалежності. У цьому плані він нічого нового не придумав - це було до нього і це є зараз, називається «русскій мір», - вважає Іллєнко.

Кажуть, якщо влаштуватися нічним сторожем у старий психіатричний шпиталь, що стоїть край кладовища, — треба мати або міцні нерви, або зовсім їх не мати.

Микола був новеньким. Колишній водій маршрутки, який втратив роботу і шукав хоч якийсь заробіток. Робота нічного охоронця здавалася простою: обходи кожні дві години, камери спостереження, чай, бутерброди, рація. Ну й трохи моторошно, бо установа стара, закинута, пацієнтів немає вже років п’ятнадцять. Але за нею треба слідкувати. Бо то охороняється як історичний об’єкт.

Першу ніч усе йшло гладко. Хіба що постійне виття вітру з боку кладовища діставало, але Микола заглушив його радіо.

На другу ніч почались дива.

О третій годині ночі, коли він пив чай у будці, камера №4 — стара операційна — спрацювала. Хтось пройшов повз. Темна тінь, але чітко видно — постать людини.

— Та ну, показалось… — пробурмотів Микола, але вийшов з ліхтариком. Зайшов до операційної — порожньо. Пил, холод, старі інструменти під склом. І… сліди. На пилюці — чіткі босі сліди, що з’являлися з нічого і зникали біля зачиненої шафи.

Він відчинив — порожньо.

На третю ніч усе повторилось. Тінь — рівно о третій. Ті самі сліди. Але цього разу ліхтарик мигнув і згас, а в кімнаті почувся голос — дитячий, тонкий:

— Дядю, ти бачиш мої очі?

Микола побіг.

На четверту ніч він не хотів повертатися, але охоронна фірма сказала, що втратить зарплату. Прийшов, як завжди, з термосом. О третій годині — знову камера №4.

Цього разу він вирішив не йти туди. Але в рації — тріск, а потім той самий голос:

— Дядю, чому ти не йдеш? Я не сам…

Камери почали вмикатись одна за одною. В коридорі №3 двері самі собою відкривались і закривались. У камері №7 — ліжко саме хиталось. В операційній… камера показала, як на склі хтось дряпає зсередини слово: "ЗАЛИШСЯ".

Коли о 4:00 прийшла зміна, будку знайшли відчиненою. Термос з чаєм стояв на столі. Куртка Миколи — на спинці крісла. А камери показали, як рівно о 3:15 він увійшов у коридор №3... і більше не вийшов.

Його не знайшли. Лише босі сліди, що з’являлись на пилюці й зникали біля дверей в операційну.
---

#Господині_на_замітку

ІТАЛІЙСЬКИЙ ВЕЛИКОДНІЙ КЕКС ПАНЕТОНЕ

Інгредієнти: борошно - 600 г, сухі дріжджі - 1 ст. ложка, тепла вода - 200 г, цукор - 100 г, жовтки - 2 шт., йогурт несолодкий - 0,5 склянки, ванільний екстракт - 1 ч. ложка, цедра лимона - 1 ст. ложка, родзинки - 100 г, сушена смородина - 100 г, вершкове масло - 1 ст. ложка, цукрова пудра - 50 г.

Розводимо дріжджі в теплій воді, додаємо трохи цукру.

Ставимо опару в тепле місце на 20 хвилин, дріжджі повинні «ожити».

Додайте в опару жовтки, йогурт, розм'якшене вершкове масло, ваніль, лимонну цедру, дрібку солі й вводьте поступово борошно.

Замішуємо м'яке й еластичне тісто.

Ставимо його в тепле місце для того, щоб воно підійшло.

Сухофрукти посипаємо цукровою пудрою і висипаємо в готове тісто, вимішуємо.

Викладаємо тісто у форму для випічки. Залишаємо, щоб воно ще раз підійшло.

Випікаємо при 175°С протягом 45 хвилин.

Смачного!

З відривного календаря «Український народний календар» за 18 березня.
----------------
P.S.: Увага! Фото не за рецептом.

Міжнародний день художника
25 жовтня світ відзначає Міжнародний день художника (International Artist Day).

Історія створення Міжнародного дня художника
Історія International Artist Day почалася у 2004 році. Святкувати цю подію запропонував відомий канадський художник Кріс Мак-Клюр, що пише полотна у стилі романтичного реалізму. Свято було започатковане, щоб підкреслити внесок художників у культурний розвиток суспільства, розповісти людству про те, що емоції та відчуття можна передавати за допомогою малюнків.

Відкрийте для себе творчість видатних митців!
Живопис – багатогранний. У художньому мистецтві поєднуються різні течії та напрямки творчості, класичні та новаторські стилі. В музеях та галереях цього дня влаштовують день відкритих дверей, демонструють уроки образотворчого мистецтва. Міжнародний день художника – це можливість відкрити для себе творчість видатних митців, таких як Сальвадор Далі, Клод Моне, Вінсент Ван Гог, Пабло Пікассо та інших неперевершених творців картин.

НЕБО І ХЛІБ

Вже світ кричить, що дуже хоче їсти,
Й без хлі́ба України не прожить,
Й не хоче на благання відповісти,
Щоб небо над Вкраїною закрить.

На них ракети й бомби не скидають,
Не знищує їх ворог звідусіль,
Із неба закриттям всі зволікають,
Та всі чекають хліб вкраїнський й сіль.

Ніхто не може вбивцю зупинити,
А є і ті, щоб часом зволікать,
Доводиться у пеклі всім нам жити
Бо ворог нас продовжує вбивать.

Біда для світу, що зерно блокують,
Але не бачать нашої біди́,
Про допомогу не усі нас чують,
Хоч мають зброї повнії склади.

Ми просимо усіх нас захистити,
Життя й домівки наші вберегти,
Ми слізно небо просимо закрити,
Щоб не росли могили і хрести.

Та думають вони лишень про їжу,
Про наші українськії харчі,
Тривожну не збирають там валізу,
Не падають снаряди, як дощі.

Залізний купол просимо створити,
Щоб ми вцілили, вижили в війні,
Ще скільки це благати і просити?
Та поки що ми чуємо лиш: "Ні!"

Ми їм про небо, а вони – про їжу,
Ми їм про купол - чуєм про зерно,
Чекаємо усі давно ленд-лізу,
Та, мабуть, нас почути не дано.

Їх не болить, вони не потерпають,
І бомби там не падають на них,
Ракетами у них там не влучають,
І жоден з них від вибухів не стих.

Закрити небо просимо з сльозами,
Не хочемо ми гинуть-помирать.
Небесний Царю, зглянься Ти над нами,
Бо небо нам не хочуть закривать.

Про кризу продовольчу тільки й чуєм,
Їх не болить війна із москалем,
В уяві купол-захист ми малюєм,
Тим часом нас вбивають день за днем.

Нам кажуть: "Ні!", але чекають хліба,
Що ро́дила свята наша земля,
А ми благаєм, щоб закрили небо
Від бомб й ракет убивці-москаля.

23.07.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022