СЩМЧ. ХАРАЛАМПІЯ І МЧЧ. ПОРФИРІЯ І ВАНТОСА

Сщмч. Харалампій (бл. 89-220) був єпископом у м. Магнезії (Фессалія). Він навернув до Христа багатьох з язичників, наставляв їх на шлях спасіння. За Євангельську проповідь еп. Харалампія привели на суд до правителя Лукіана і воєначальника Лукія. Погрожуючи муками, вони вимагали від нього принесення жертви ідолам. Але святий твердо сповідав віру в Христа. Тоді сщмч. Харалампія піддали жорстоким катуванням. Його підвісили на дереві і стругали тіло залізними гаками доти, поки не здерли шкіру з голови до ніг. «Дякую вам, братіє, - казав він при цьому. Обстругавши тіло, ви оновили мій дух». Воїни Порфирій і Вантос, котрі катували єпископа, були так вражені, що відкрито сповідали Христа. Обидва вони були негайно усічені мечем. Разом з ними були усічені 3 жінки, які теж увірували в Христа.

Лукіан доніс про все те імп. Септимію Северу (193-211). Св. Харалампія катували, а він залишався неушкодженим. За молитвою священномученика знову ставалися дива. Святий вигнав диявола з людини і воскресив мертвого юнака. Сам імператор вжахнувся, але незабаром знову озлобився і піддав св. Харалампія іншим мукам. Дочка Септимія Севера Галина увірувала у Христа і стала переконувати свого батька. Але імператор засудив святого на смерть. «Дякую Тобі, Господи, за милість Твою. Пом'яни мене у Царстві Твоїм», - сказав святий і помер перш, ніж меч торкнувся його. Галина з честю поховала тіло святого.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 10 лютого.
----------------

10-го лютого Іменини святкують - Валентина, Ганна.

Була акція передзамовлення, я скористалася нею і ще в середині січня замовила на сайті Видавництво Білка книгу "Шептуха" Тамара Горіха Зерня Книги авторки Тамара Горіха Зерня та сьогодні вже отримала не тільки книгу, а й приємний сюрприз, автограф пані Тамари, який дає мені впевненість в завтрашньому дні, "Воля наша там, де ми стоїмо".🇺🇦✌️💙💛

P.S.: А при перегляді книги я отримала ще один дуже приємний сюрприз, листівку нашої шептухи Ївги з чорним котом! Чудовий подарунок до дня мого народження 12 січня! А ще я в захваті від побажання нашим свинособакам! Хай всі вони назавжди здохнуть!🐷🐶🇷🇺☠️

СЬОГОДНІ В СВІТІ ВІДЗНАЧАЮТЬ ДЕНЬ ПІЦИ

Так уже сталося, що ця італійська страва тепер неабияк популярна і в Україні.

Тож трохи про історію піци.

Класичну «Маргариту» створив італієць Рафаелле Еспозіто близько 200 років тому, а прототипи піци існували ще в давньому світі. Наприклад, в Давній Греції, а згодом і в Римі готували плаский хліб з оливками, травами й олією. А перські воїни випікали на власних щитах коржі зі спеціями, фініками та сиром.

Найбільшу популярність піца отримала після закінчення Другої світової війни. Жителі кожної країни додають у цю страву щось своє, але саме італійська піца налічує понад 1000 рецептів улюбленої страви в усьому світі.

Якщо ж ви хочете спробувати саме італійську піцу, то вам до Неаполя. Тут її готують на будь-який смак: вегетаріанську, з беконом, із салямі, з артишоками, з оливками, «Чотири сири», «Чотири сезони», закрита піца, смажена піца вибрати є з чого. А найвідоміша піцерія Неаполя Da Michele. Вона завоювала популярність завдяки своїй історії, а ще фільму «Їж, молись, люби» із Джулією Робертс у головній ролі. Її портрет тепер красується на стіні закладу. До речі, тут готують лише два види піци: «Маргариту» і «Маринару».

З відривного календаря «Український народний календар» за 9 лютого.
----------------

#Постаті

«ЧЕРВОНИЙ ПРИНЦ» УКРАЇНИ

Так влучно хтось із дослідників нарік Вільгельма Габсбурга, відомого нам як Василь Вишиваний.

До речі, Вишиваним його почали називати за любов до української вишиванки. Народився нащадок королівської династії Габсбургів, ерцгерцог, а згодом полковник Легіону Українських Січових стрільців та Армії УНР 10 лютого 1895 року в містечку Пула (нині Хорватія).

У юному віці він із батьками потрапляє на Західну Галичину. З тих пір українське питання стало його нагальним і разом із нашими вояками він розділив тягар боротьби за Україну. До кінця життя Василь Вишиваний вважатиме себе українцем. Після поразки Української революції житиме у Відні. Там його 1947-го заарештує радянська секретна служба СМЕРШ.

Згодом Вільгельма Габсбурга перевели до Лук'янівської в'язниці Києва. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами та звинувачували у зв'язках з ОУН.

Допитували його російською, він відповідав українською. До речі, знав він шість мов. Вирок - 25 років таборів. 18 серпня 1948-го Вільгельм Габсбург помер у в'язничній лікарні. Похований на Лук'янівському цвинтарі.

Свою поетичну збірку «Минають дні...» з 23 віршів присвятив «Борцям, що впали за волю України».

З відривного календаря "Український народний календар" за 10 грудня.
-----------

#Житія_святих

СЩМЧ. ВЛАСІЯ, ЕП. СЕВАСТІЙСЬКОГО

З давніх-давен у нас є звичай доручати домашню худобу опіці св. Власію. Св. Власій (?-бл.316) був лікарем і цілковито присвятив себе служінню Богові. З часом став єпископом Севастії (нині м. Сівас, Туреччина), що в Каппадокії. У часи переслідування християн за Діоклетіана єп. Власій скріплював вірних Христових у святій вірі, а коли майже всі втекли з міста, він також пішов у пустелю і, замешкав у печері біля г. Арґеос. Однак вояки схопили і закували його в кайдани та відвели до мучителя Агриколая. Св. Власій охоче йшов з ними, бо, як казав напередодні, йому тричі явився Ісус Христос і закликав його принести Йому жертву.

Дорогою горнулися до нього хворі, а він їх оздоровляв — і людей, і домашніх тварин. Господь наділив слугу свого Власія особливим даром, що всі хворі на горло призивають його і донині, сподіваючись на поміч.

Св. Власія привели до мучителя на катування. Потім його кинули до в'язниці. Відтак відвели на нові муки, але він прославляв Господа. Мучитель наказав стяти його голову мечем. Було це бл. 316 р.

Уже здавна в Україні шанували св. Власія як покровителя домашньої худоби. Звичай той сягає дуже давніх часів, зразу ж після смерті св. мученика. Від того часу прийнявся, поширився, а з часом і прийшов до нас звичай віддавати худібку під опіку св. Власія.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 11 лютого.
----------------

#Житія_святих

СЩМЧ. ВЛАСІЯ, ЕП. СЕВАСТІЙСЬКОГО

З давніх-давен у нас є звичай доручати домашню худобу опіці св. Власію. Св. Власій (?-бл.316) був лікарем і цілковито присвятив себе служінню Богові. З часом став єпископом Севастії (нині м. Сівас, Туреччина), що в Каппадокії. У часи переслідування християн за Діоклетіана єп. Власій скріплював вірних Христових у святій вірі, а коли майже всі втекли з міста, він також пішов у пустелю і, замешкав у печері біля г. Арґеос. Однак вояки схопили і закували його в кайдани та відвели до мучителя Агриколая. Св. Власій охоче йшов з ними, бо, як казав напередодні, йому тричі явився Ісус Христос і закликав його принести Йому жертву.

Дорогою горнулися до нього хворі, а він їх оздоровляв — і людей, і домашніх тварин. Господь наділив слугу свого Власія особливим даром, що всі хворі на горло призивають його і донині, сподіваючись на поміч.

Св. Власія привели до мучителя на катування. Потім його кинули до в'язниці. Відтак відвели на нові муки, але він прославляв Господа. Мучитель наказав стяти його голову мечем. Було це бл. 316 р.

Уже здавна в Україні шанували св. Власія як покровителя домашньої худоби. Звичай той сягає дуже давніх часів, зразу ж після смерті св. мученика. Від того часу прийнявся, поширився, а з часом і прийшов до нас звичай віддавати худібку під опіку св. Власія.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 11 лютого.
----------------

#Постаті

ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ

11 лютого 1670 року в селі Жуки, що на Полтавщині, народився останній український козацько-старшинський літописець Самійло Величко, автор «Літопису Самійла Величка» - першого системного викладу історії української козацької держави.

Батько Самійла - козак Василь Величко належав до першої сотні Полтавського полку, мав велику власну бібліотеку, що й послужило першою наукою для Самійла.

Маючи такі грутновні знання, він вступає до Києво-Могилянської колегії. Тут він оволодів багатьма мовами, зокрема, латиною, німецькою, польською. Тож не випадково, що Іван Степанович Мазепа бере двадцятирічного Самійла собі в писарі-шифрувальники для особливих доручень. Отже, через руки Самійла Величка проходила чи не вся секретна військова кореспонденція.

Самійло Величко брав участь у походах, зокрема, через Правобережну Україну з військом на допомогу полякам. У ті часи в столиці гетьманства Батурині були акредитовані посли п'яти держав: шведський, московський, кримський, волоський та мунтенський (молдовський). У Генеральному війську і в канцелярії Самійло Величко виконував особливі доручення та залучався до посольств гетьмана Мазепи.

(Закінчення 12 лютого)

З відривного календаря "Український народний календар" за 11 грудня.
-----------

#Постаті

ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ

(Закінчення. Початок 11 лютого)

1708 року в Батурині Величка заарештували та ув'язнили як людину, наближену до Василя Кочубея.

Сім років тюрми. Після звільнення Самійло оселився в Диканьці, де вчителював та займався літературною діяльністю. Пізніше перебрався в Жуки і саме там він створив свій «Літопис». Тоді він уже був майже сліпим, тож диктував свої роботи найманим писарчукам. Помер літописець на 59-му році життя, похований у рідних Жуках, проте могила його, на жаль, не збереглася.

Власне, і саме ім'я літописця довго не було відоме широкому загалу і лише після здобуття незалежності в Україні почали належним чином ишановувати свого славного земляка В багатьох містах іменем Самійла Величка названо вулиці, а його праці цікавлять багатьох істориків.

З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня.
-----------