#події
4 листопада 1660 року — дата, яка гучно відлунює в українській історії, знаменуючи капітуляцію потужного московського війська під командуванням боярина Василя Шереметєва після нищівної битви під Чудновом (сучасна Житомирщина). Ця подія стала не просто військовою перемогою, а критичним моментом, який кардинально змінив зовнішньополітичний вектор Гетьманщини.

Що сталося? 🛡️

Протягом вересня-жовтня 1660 року українсько-польсько-татарські сили під проводом гетьмана Юрія Хмельницького та коронного гетьмана Станіслава Потоцького оточили і заблокували московські полки. Ситуація для Шереметєва була катастрофічною: брак провізії, постійні атаки татарської кінноти та польсько-козацьких військ. Зрештою, повне виснаження змусило його піти на переговори.

Наслідки Капітуляції:
Слободищенський Трактат 📝
Капітуляція московського війська прямо вплинула на дії Юрія Хмельницького. Він, по суті, був поставлений перед фактом, і вже за два дні до офіційної здачі Шереметєва, 27 жовтня (6 листопада за новим стилем), був укладений Слободищенський трактат (або Чуднівський договір) з Річчю Посполитою.
Основні положення трактату (у контексті розриву з Москвою):
* Розрив з Московським царством. Гетьманщина поверталася під протекторат короля Речі Посполитої.
* Скасування Переяславських статей 1659 року. Юрій Хмельницький відмовився від нав'язаних Москвою обмежень.
* Відновлення Гадяцьких умов. Трактат підтверджував основні положення Гадяцької угоди 1658 року, знову проголошуючи широку автономію Гетьманщини.
Історичне значення 🌍
Перемога під Чудновом і подальший Слободищенський трактат є яскравим прикладом спроби козацької еліти знайти баланс між потужними сусідами. Це був відчайдушний крок, спрямований на збереження суверенітету, але він, на жаль, призвів до розколу.
Капітуляція Шереметєва стала одним із вирішальних факторів, що спричинили поділ козацької України по Дніпру, започаткувавши період, відомий як Руїна. Вона закріпила протистояння між промосковськими та пропольськими угрупованнями, яке ще довго шматуватиме Гетьманщину.
Незважаючи на складність епохи, Чуднівська кампанія — це блискучий приклад військової майстерності та дипломатичної гри, де Україна на короткий час відновила свій політичний маневр, щоправда, ціною великих внутрішніх суперечностей. 😥