#історія #події 🎙️ Голос Історії: Як Томас Едісон «Записав» Майбутнє (1877). Сьогодні, 21 листопада, згадуємо момент, коли світ отримав здатність зберігати не лише тексти й образи, а й сам звук. У цей день 1877 року американський винахідник Томас Алва Едісон оголосив про створення пристрою, який тоді здавався чистою магією, — фонографа. ✨ 🤯 «Говоряча машина» з фольги На момент публічного оголошення Едісон ще працював над вдосконаленням апарату, але перші успіхи були вже неймовірними. Уявіть: у 1877 році світ не мав жодного способу, крім людської пам'яті, щоб зберегти голос чи музику. І ось, з'являється прилад, який може записати звук і відтворити його! Це було сприйнято як справжнє диво, і недарма Едісона тоді прозвали «Чарівником із Менло-Парку». Конструкція першого пристрою, запатентованого пізніше, була досить простою, але геніальною: * Циліндр, обмотаний звичайною жерстяною фольгою (саме так, фольга, як в упаковці!). * Мембрана з голкою, яка вібрувала від звукових хвиль і продавлювала на фользі доріжку. * Ручний привід для обертання циліндра. Першими словами, які Едісон нібито записав на свою «брудну» фонограму (за його власним визнанням), були: «У Мері було маленьке ягнятко…» (Mary Had a Little Lamb). 🐑 🌐 Більше, ніж просто музика Едісон одразу окреслив десять можливих застосувань фонографа: диктування листів, «розмовні книги» для сліпих, запис музики, сімейні записи, реклама та, звичайно, збереження останніх слів помираючих. 🗃️ Хоча спочатку він вважав основною функцією ділову диктовку, саме запис і відтворення музики та розваг перетворили фонограф на масовий продукт, започаткувавши цілу індустрію звукозапису. Від того дня, коли про це було оголошено, до масового виробництва пройшло ще чимало років, але 21 листопада 1877 року залишається датою народження нашої сучасної здатності спілкуватися з минулим через звук. Технології змінювалися, але ідея залишається незмінною. Посилання на візуальний матеріал, що відображає тему:

❗️ Польща більше не продовжуватиме допомогу українцям, це було востаннє, — глава президентської канцелярії Збіґнєв Богуцький Він каже, що з березня 2026 року треба ставитися до громадян України, які проживають на території Республіки Польща, так само, як і до всіх інших іноземців #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Одинадцять років тому зруйновані термінали Донецького аеропорту стали точкою неповернення для всієї країни. Саме там Україна вперше показала світові, що її неможливо зламати силою. 242 дні оборони ДАПу — це не просто військова операція. Це межа, де страх перестав бути аргументом. Аеропорт стирали з лиця землі. Його не брали штурмами — його нищили системно, холодно, безжально. Артилерія, танки, «гради», підриви перекриттів. Руйнувався бетон, зникали поверхи, але завжди залишалася воля та характер українського воїна. Там, де вже не залишалося стін, залишалися люди. І цього виявилося достатньо, щоб утримувати позиції протягом 8 місяців. Саме тоді народилося слово, яке сьогодні не потребує пояснень — «кіборги». Не через надлюдські можливості, а через надлюдську витримку. Вони тримали позиції в умовах, у яких нормальним було б відступити. Вони трималися, коли логіка війни вже не працювала. І вони перемогли — не тактично, а історично. Донецький аеропорт став місцем, де гартувалася нова українська армія. Армія, що воює за землю, за гідність, за право бути собою. Саме з цього подвигу виросло покоління воїнів, які сьогодні тримають фронт у найважчих точках цієї війни. Сьогодні боротьба триває. Вона жорстка, виснажлива, без ілюзій. Але в її основі — той самий дух, що стояв у зруйнованих терміналах ДАПу. Той самий вибір: вистояти, навіть коли здається неможливо. Не витримав бетон. Вони витримали. І ми витримаємо. 🧾 Петро Порошенко #порошенко #дап

НАновини: «Будинок „Слово“: Нескінченний роман» — унікальний показ українського фільму в Тель-Авіві 4 грудня 2024 https://nikk.agency/uk/budinok-slovo-neskinchennij/

#історія #події Версальський пасьянс: як великі держави перекроювали світ, ігноруючи українську карту 🌍✍️ 18 січня 1919 року в залах Міністерства закордонних справ Франції відкрилася Паризька мирна конференція. Символізм дати був максимально уїдливим: переможці у Першій світовій війні обрали саме той день, коли 48 років тому німці проголосили свою імперію, щоб тепер почати її методичне розчленування. Представники 27 держав зібралися, щоб вирішити долю людства, проте реальна влада зосередилася в руках «Великої трійки»: Вільсона, Клемансо та Ллойд Джорджа. 🎩🤝 Конференція мала на меті встановити справедливий мир, але на ділі перетворилася на запеклу торговлю за території та репарації. Американський президент Вудро Вільсон привіз свої «14 пунктів» про самовизначення народів, але європейські лідери були більше зацікавлені в тому, щоб виставити Німеччині та її союзникам астрономічні рахунки та максимально послабити ворога на майбутнє. 📈💶 Для України Паризька конференція стала місцем великих сподівань і ще більшої дипломатичної поразки. Делегації УНР та ЗУНР прибули до Парижа, намагаючись домогтися визнання незалежності та припинення польської агресії в Галичині. Проте «Велика трійка» дивилася на світ через призму власних інтересів. Франція прагнула створити сильну Польщу як противагу Німеччині, а британці та американці все ще марили ідеєю «єдиної та неподільної росії», сподіваючись на перемогу білогвардійців над більшовиками. 🏛️🚫 В результаті, українське питання було фактично проігнороване. Народи, що століттями перебували під гнітом імперій, отримали шанс на державність лише тоді, коли це вписувалося в плани переможців. Україна ж залишилася наодинці з численними ворогами. Паризька система, створена в 1919 році, виявилася хиткою будівлею: вона не принесла справжнього заспокоєння, а лише заклала підвалини для ще масштабнішої катастрофи — Другої світової війни. 💣📉 Події в Парижі довели жорстоку істину міжнародної політики: право на самовизначення отримує не той, хто має історичну справедливість, а той, хто має силу її захистити та аргументи, зрозумілі світовим гравцям. 🕊️💔