• МАТИ МОВИ ВЧИЛА

    Тебе з колиски мати мови вчила,
    Любов всю виливала у піснях,
    За тебе за́вжди Господа молила,
    Молила навіть, будучи у снах.

    Співала тобі пісню колискову,
    Леліяла, голубила тебе,
    Любити вчила рідну нашу мову,
    І відкривала за́вжди щось нове́.

    Вкладала ще з дитинства в тво́ю душу
    Любов до мови й рідної землі́.
    Болить за це душа й писати мушу,
    Й краплини поту знову на чолі.

    Вкраїнська мова – мова солов’їна,
    Ніжна, милозвучна і багата.
    Ти « какаєш» і «чтокаєш» у рідних стінах
    І кажеш слово ПАПЫ замість ТАТА.

    Чи соромно вкраїнську мову знати
    І розмовляти з гордістю на ній?
    З жалю й розпуки посивіла мати,
    І, наче ніж встромляєш в серце їй.

    10.06.2019 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитріва,2019
    МАТИ МОВИ ВЧИЛА Тебе з колиски мати мови вчила, Любов всю виливала у піснях, За тебе за́вжди Господа молила, Молила навіть, будучи у снах. Співала тобі пісню колискову, Леліяла, голубила тебе, Любити вчила рідну нашу мову, І відкривала за́вжди щось нове́. Вкладала ще з дитинства в тво́ю душу Любов до мови й рідної землі́. Болить за це душа й писати мушу, Й краплини поту знову на чолі. Вкраїнська мова – мова солов’їна, Ніжна, милозвучна і багата. Ти « какаєш» і «чтокаєш» у рідних стінах І кажеш слово ПАПЫ замість ТАТА. Чи соромно вкраїнську мову знати І розмовляти з гордістю на ній? З жалю й розпуки посивіла мати, І, наче ніж встромляєш в серце їй. 10.06.2019 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитріва,2019
    857переглядів
  • ПАМ'ЯТІ ПОЛЕГЛИХ ПІД КРУТАМИ

    Полягли під Крутами в бою́,
    В нерівній битві хлопці молодії.
    До цьо́го всі були́ вони в строю́,
    І в мить одну зосталися німії.

    Кривава су́тичка відбу́лася тоді,
    Коли орда погана наступила...
    Судилось, ма́буть, бути цій біді...
    Чотиритисячний загін - це бу́ла сила.

    Студентів проти них лиш горстка там була,
    Більшовики усіх їх розстріляли.
    Життя п'ятигодинна битва забрала,
    Та наступ ворога герої зупиняли.

    Нерівний бій, нерівні були сили...
    Склали голови під Крутами вони,
    Та хоронити їх тіла заборонили,
    Лише у березні зробити це змогли.

    Їх прийняла АСКОЛЬДОВА МОГИЛА,
    Вшановуєм сьогодні всі ми їх.
    Студентів молодих та паскудь тоді вбила,
    Їх кров'ю гаптувався білий сніг.

    29.01.2020 р.

    © Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
    Свідоцтво про публікацію №120012910246
    ПАМ'ЯТІ ПОЛЕГЛИХ ПІД КРУТАМИ Полягли під Крутами в бою́, В нерівній битві хлопці молодії. До цьо́го всі були́ вони в строю́, І в мить одну зосталися німії. Кривава су́тичка відбу́лася тоді, Коли орда погана наступила... Судилось, ма́буть, бути цій біді... Чотиритисячний загін - це бу́ла сила. Студентів проти них лиш горстка там була, Більшовики усіх їх розстріляли. Життя п'ятигодинна битва забрала, Та наступ ворога герої зупиняли. Нерівний бій, нерівні були сили... Склали голови під Крутами вони, Та хоронити їх тіла заборонили, Лише у березні зробити це змогли. Їх прийняла АСКОЛЬДОВА МОГИЛА, Вшановуєм сьогодні всі ми їх. Студентів молодих та паскудь тоді вбила, Їх кров'ю гаптувався білий сніг. 29.01.2020 р. © Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020 Свідоцтво про публікацію №120012910246
    341переглядів
  • ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

    Далекий ще тридцять дев’ятий рік,
    І довго так чекали сорок п’ятий,
    Час, як вода, невпинно з русла тік,
    Й добіг той час до позначки – двадцятий.
    День пам’яті й примирення у нас
    Двадцятий рік, та інше вже століття.
    Ніколи не забудемо той час…
    Була війна, й тоді було жахіття.

    ПРИСПІВ

    День пам’яті й примирення,
    День пам’яті настав,
    А ті роки й страшну війну
    Ніхто не забував.
    День пам’яті й примирення
    Живе в наших серцях,
    А імена захисників
    Сьогодні на вустах.

    День пам’яті й примирення настав,
    Та пам’ять про таке не помирає,
    Бо дід і прадід крівцю проливав,
    Він знав, що вдома вся рідня чекає.
    Буя весна, все знову ожило,
    Та пам’ять про цей день не помирала.
    Не можемо забути, що було,
    Бо перемогу кров’ю гаптували.

    08.05.2020 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020
    ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ Далекий ще тридцять дев’ятий рік, І довго так чекали сорок п’ятий, Час, як вода, невпинно з русла тік, Й добіг той час до позначки – двадцятий. День пам’яті й примирення у нас Двадцятий рік, та інше вже століття. Ніколи не забудемо той час… Була війна, й тоді було жахіття. ПРИСПІВ День пам’яті й примирення, День пам’яті настав, А ті роки й страшну війну Ніхто не забував. День пам’яті й примирення Живе в наших серцях, А імена захисників Сьогодні на вустах. День пам’яті й примирення настав, Та пам’ять про таке не помирає, Бо дід і прадід крівцю проливав, Він знав, що вдома вся рідня чекає. Буя весна, все знову ожило, Та пам’ять про цей день не помирала. Не можемо забути, що було, Бо перемогу кров’ю гаптували. 08.05.2020 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020
    672переглядів
  • УКРАЇНА ВИШИВАНА

    Україно моя вишивана,
    Ти – найкраща у світі земля,
    Вишиванкою буть Богом дана,
    Вишиванкою ти зацвіла.

    Вишиваною ти народилась,
    Ти в калині уся й колосках,
    На просторах барвінком стелилась,
    Як в мережках – в хвилястих стежках.

    Вишивана моя Україно,
    Вишиванка тобі до лиця,
    Вишиванкою пісня скрізь лине,
    Ти такою живеш у серцях.

    То ж найкраще вбрання ти придбала,
    Про вбрання це співають пісні,
    Ти у ньому квітучою стала,
    А всі квіти – красиві й рясні.

    Вишиванка у кожному слові,
    В кожній пісні душевній, дзвінкій,
    Візерунки такі всі чудові
    В вишиванці прекрасній твоїй.

    Україно моя вишивана,
    Ти – єдина у світі така,
    Вишиванка твоя незрівнянна,
    Й серцю милая мова дзвінка.

    16.05.2020 р.
    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020
    ID: 1046363
    УКРАЇНА ВИШИВАНА Україно моя вишивана, Ти – найкраща у світі земля, Вишиванкою буть Богом дана, Вишиванкою ти зацвіла. Вишиваною ти народилась, Ти в калині уся й колосках, На просторах барвінком стелилась, Як в мережках – в хвилястих стежках. Вишивана моя Україно, Вишиванка тобі до лиця, Вишиванкою пісня скрізь лине, Ти такою живеш у серцях. То ж найкраще вбрання ти придбала, Про вбрання це співають пісні, Ти у ньому квітучою стала, А всі квіти – красиві й рясні. Вишиванка у кожному слові, В кожній пісні душевній, дзвінкій, Візерунки такі всі чудові В вишиванці прекрасній твоїй. Україно моя вишивана, Ти – єдина у світі така, Вишиванка твоя незрівнянна, Й серцю милая мова дзвінка. 16.05.2020 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020 ID: 1046363
    638переглядів
  • З ГОРДІСТЮ НОСИМО ЙМЕННЯ

    Чубинський – батько сильних вічних слів,
    Вони вплели́ся в славень України,
    Душею він зробити це зумів,
    Тепер наш славень всюди й за́вжди лине.
    У ньому сила мудрості віків,
    Вона могутня, невмируща й нині,
    Це – наша зброя проти ворогів,
    Це – наша гордість в славній Україні.

    ПРИСПІВ

    Ми – завзятії Чубинці,
    Ними ми назвались,
    Все долаєм по сходинці,
    Мрії щоб збувались.
    Батька славня ми шануєм,
    Ймення його носим,
    В світ культури всі прямуєм,
    З нами йти всіх просим.

    Це ймення носим з гордістю роки́
    І світлу пам’ять за́вжди бережемо,
    Прохо́дим в думці всі його стежки́,
    Й стежка́ми тими кожного ведемо.
    Ця постать є величною для нас,
    Вона – чудовий приклад для народу.
    Настала мить й звеличувати час,
    Й не опускаєм ми таку нагоду.

    ПРИСПІВ

    29.01.2021 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2021
    ID: 1056162
    З ГОРДІСТЮ НОСИМО ЙМЕННЯ Чубинський – батько сильних вічних слів, Вони вплели́ся в славень України, Душею він зробити це зумів, Тепер наш славень всюди й за́вжди лине. У ньому сила мудрості віків, Вона могутня, невмируща й нині, Це – наша зброя проти ворогів, Це – наша гордість в славній Україні. ПРИСПІВ Ми – завзятії Чубинці, Ними ми назвались, Все долаєм по сходинці, Мрії щоб збувались. Батька славня ми шануєм, Ймення його носим, В світ культури всі прямуєм, З нами йти всіх просим. Це ймення носим з гордістю роки́ І світлу пам’ять за́вжди бережемо, Прохо́дим в думці всі його стежки́, Й стежка́ми тими кожного ведемо. Ця постать є величною для нас, Вона – чудовий приклад для народу. Настала мить й звеличувати час, Й не опускаєм ми таку нагоду. ПРИСПІВ 29.01.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2021 ID: 1056162
    276переглядів
  • НЕВМИРУЩА

    Красивішої мови нема,
    Україна й вона – нероздільні,
    Та для когось вони – це пітьма́,
    Небажання для когось суцільні.

    Тая мова вкраїнська одна,
    Ще з колиски вона нам знайома,
    І висока за неї ціна,
    Та від неї у ко́гось оско́ма.

    Нею линуть по світу пісні́,
    І писав нею геній Шевченко,
    Вона ворогу сниться вві сні,
    І в степу́ нею віє вітре́нко.

    Солов’їна одна лиш така,
    Але го́вори різні усюди.
    Мелодійна вона і дзвінка́,
    Та й віки вже живе й жити бу́де.

    Та яким би наш го́вір не був,
    Й діалекти які б не вживали,
    Аби мову ніхто не забув,
    Все життя щоб її шанували.

    Щоб не сміли її розтоптать,
    Та й щоб знищити міці не мали,
    Бо за неї прийшлося вмирать,
    І за неї на каторгу слали.

    12.03.2021 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    НЕВМИРУЩА Красивішої мови нема, Україна й вона – нероздільні, Та для когось вони – це пітьма́, Небажання для когось суцільні. Тая мова вкраїнська одна, Ще з колиски вона нам знайома, І висока за неї ціна, Та від неї у ко́гось оско́ма. Нею линуть по світу пісні́, І писав нею геній Шевченко, Вона ворогу сниться вві сні, І в степу́ нею віє вітре́нко. Солов’їна одна лиш така, Але го́вори різні усюди. Мелодійна вона і дзвінка́, Та й віки вже живе й жити бу́де. Та яким би наш го́вір не був, Й діалекти які б не вживали, Аби мову ніхто не забув, Все життя щоб її шанували. Щоб не сміли її розтоптать, Та й щоб знищити міці не мали, Бо за неї прийшлося вмирать, І за неї на каторгу слали. 12.03.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    259переглядів
  • БЕЗЦІННИЙ СПАДОК

    Сама я взя́ла в спадок рідну мову,
    І цим горджу́сь усе своє́ життя,
    І за́вжди ж бо веду́ про це розмову,
    Не викину його я на сміття́!

    А спадок цей для мене дуже цінний,
    Цінніший за коштовності усі,
    Для мене він усе життя незмінний
    І рідний він в усій своїй красі.

    Щаслива я і саме ним багата,
    Ділю́ся ним і свя́то бережу,
    Без нього у житті не мала б свята
    Й на все життя його я збережу.

    Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна,
    Зрікання не було ані на мить,
    А з ним живе у серці й Україна,
    Й за них обох душа мене болить.

    Тому́ лелію їх, як немовляток,
    Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
    Як їх нема – не милий і достаток,
    Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать.

    18.04.2021 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    ID: 974514
    БЕЗЦІННИЙ СПАДОК Сама я взя́ла в спадок рідну мову, І цим горджу́сь усе своє́ життя, І за́вжди ж бо веду́ про це розмову, Не викину його я на сміття́! А спадок цей для мене дуже цінний, Цінніший за коштовності усі, Для мене він усе життя незмінний І рідний він в усій своїй красі. Щаслива я і саме ним багата, Ділю́ся ним і свя́то бережу, Без нього у житті не мала б свята Й на все життя його я збережу. Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна, Зрікання не було ані на мить, А з ним живе у серці й Україна, Й за них обох душа мене болить. Тому́ лелію їх, як немовляток, Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать. Як їх нема – не милий і достаток, Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать. 18.04.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021 ID: 974514
    245переглядів
  • БЕЗЦІННИЙ СПАДОК

    Сама я взя́ла в спадок рідну мову,
    І цим горджу́сь усе своє́ життя,
    І за́вжди ж бо веду́ про це розмову,
    Не викину його я на сміття́!

    А спадок цей для мене дуже цінний,
    Цінніший за коштовності усі,
    Для мене він усе життя незмінний
    І рідний він в усій своїй красі.

    Щаслива я і саме ним багата,
    Ділю́ся ним і свя́то бережу,
    Без нього у житті не мала б свята
    Й на все життя його я збережу.

    Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна,
    Зрікання не було ані на мить,
    А з ним живе у серці й Україна,
    Й за них обох душа мене болить.

    Тому́ лелію їх, як немовляток,
    Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
    Як їх нема – не милий і достаток,
    Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать.

    18.04.2021 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    ID: 974514
    БЕЗЦІННИЙ СПАДОК Сама я взя́ла в спадок рідну мову, І цим горджу́сь усе своє́ життя, І за́вжди ж бо веду́ про це розмову, Не викину його я на сміття́! А спадок цей для мене дуже цінний, Цінніший за коштовності усі, Для мене він усе життя незмінний І рідний він в усій своїй красі. Щаслива я і саме ним багата, Ділю́ся ним і свя́то бережу, Без нього у житті не мала б свята Й на все життя його я збережу. Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна, Зрікання не було ані на мить, А з ним живе у серці й Україна, Й за них обох душа мене болить. Тому́ лелію їх, як немовляток, Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать. Як їх нема – не милий і достаток, Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать. 18.04.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021 ID: 974514
    254переглядів
  • МОВА, ПІСНЯ Й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ

    Вишиванка і калина,
    Вишивана Україна,
    Колоситься всюди нива золота́,
    Срібні ро́си на покосах,
    Стрі́чки вплетені у ко́сах,
    Покоління українців підроста.

    Всюди стелиться барвінок,
    Гарна врода українок,
    І верба плакуча віти розпліта.
    Лебідь лине до лебідки
    В Україну хто́зна звідки,
    Наша пісня в піднебесся все зліта.

    Соловейки нам співають,
    Гуртуватися скликають,
    Лине мова українська у світах.
    Українська наша доля,
    І гетьма́нська сила й воля
    Карбувалися віками у книжках.

    Мальви, м’ята й біла хата,
    Пісня мами й слово тата,
    Чорнобривці обере́гом край воріт.
    І сади квітучі всюди,
    В Україні МИР хай бу́де!
    Хай не гине України кращий цвіт!

    Хай Вкраїна процвітає,
    Бог її оберігає,
    Хай простеляться усюди рушники,
    Хай нам за́вжди сонце світить,
    Хай ростуть щасливі діти
    І до щастя хай веду́ть усіх стежки́.

    Українці – гарні люди,
    Наче мак, по світу всюди,
    Та Вкраїну всі у серці бережуть,
    І традиції й обряди,
    Щоб не знать ніколи зради,
    МОВА, ПІСНЯ й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ!

    19.05.2021 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
    ID: 974506
    МОВА, ПІСНЯ Й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ Вишиванка і калина, Вишивана Україна, Колоситься всюди нива золота́, Срібні ро́си на покосах, Стрі́чки вплетені у ко́сах, Покоління українців підроста. Всюди стелиться барвінок, Гарна врода українок, І верба плакуча віти розпліта. Лебідь лине до лебідки В Україну хто́зна звідки, Наша пісня в піднебесся все зліта. Соловейки нам співають, Гуртуватися скликають, Лине мова українська у світах. Українська наша доля, І гетьма́нська сила й воля Карбувалися віками у книжках. Мальви, м’ята й біла хата, Пісня мами й слово тата, Чорнобривці обере́гом край воріт. І сади квітучі всюди, В Україні МИР хай бу́де! Хай не гине України кращий цвіт! Хай Вкраїна процвітає, Бог її оберігає, Хай простеляться усюди рушники, Хай нам за́вжди сонце світить, Хай ростуть щасливі діти І до щастя хай веду́ть усіх стежки́. Українці – гарні люди, Наче мак, по світу всюди, Та Вкраїну всі у серці бережуть, І традиції й обряди, Щоб не знать ніколи зради, МОВА, ПІСНЯ й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ! 19.05.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 974506
    1Kпереглядів
  • БЕРЕЗОВІ ХРЕСТИ
    ( Пісня )

    Вмивались ви дощем весняним,
    Але болючі досі рани,
    Мої берези білокорі,
    Хрести із вас, немов дозорі.
    Хотілось чути тишину,
    Та йшли герої на війну,
    І полягли вони в боях,
    Тому ліси й гаї в хрестах.

    Герої пам'яттю зігріті,
    І шаною всі оповиті.
    Хрести березові біліють
    І на могилах височіють.
    Хотілось чути тишину,
    Та йшли герої на війну,
    І полягли вони в боях,
    Тому ліси й гаї в хрестах.

    ( Мелодекламація на фоні музики)
    Тут наче б то вчора точились бої,
    Бо ворог зайшов в наші рідні краї,
    Та й плаче земля, мов струна стугонить,
    Стрілець січовий у могилі лежить.

    Хотілось чути тишину,
    Та йшли герої на війну,
    І полягли вони в боях,
    Тому ліси й гаї в хрестах.

    21.07.2021 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    БЕРЕЗОВІ ХРЕСТИ ( Пісня ) Вмивались ви дощем весняним, Але болючі досі рани, Мої берези білокорі, Хрести із вас, немов дозорі. Хотілось чути тишину, Та йшли герої на війну, І полягли вони в боях, Тому ліси й гаї в хрестах. Герої пам'яттю зігріті, І шаною всі оповиті. Хрести березові біліють І на могилах височіють. Хотілось чути тишину, Та йшли герої на війну, І полягли вони в боях, Тому ліси й гаї в хрестах. ( Мелодекламація на фоні музики) Тут наче б то вчора точились бої, Бо ворог зайшов в наші рідні краї, Та й плаче земля, мов струна стугонить, Стрілець січовий у могилі лежить. Хотілось чути тишину, Та йшли герої на війну, І полягли вони в боях, Тому ліси й гаї в хрестах. 21.07.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
    489переглядів