Українська
English
ДУМКИ КОТА
Сивий кіт сидить окрай віконця,
День спливає в тиші без відбитків,
Тінь лягає без речей набитих
І мовчить стара спіраль законно.
Він дивився в дзеркало з балкона,
Де чужі вогні ростуть прибиті,
Де давно не відчуваєш миті,
Де живе тварина по закону.
Він про дім ще власний довго думав,
Про тепло, що гріє день і ночі,
Про роки, що тихо відпливали.
Він не знав, чому ідуть ці думи,
Та сплітав цей спокій мов віночок
І чекав, щоб знов слова звучали.
Мирослав Манюк
22.03.2026
#петрарківський_сонет
Сивий кіт сидить окрай віконця,
День спливає в тиші без відбитків,
Тінь лягає без речей набитих
І мовчить стара спіраль законно.
Він дивився в дзеркало з балкона,
Де чужі вогні ростуть прибиті,
Де давно не відчуваєш миті,
Де живе тварина по закону.
Він про дім ще власний довго думав,
Про тепло, що гріє день і ночі,
Про роки, що тихо відпливали.
Він не знав, чому ідуть ці думи,
Та сплітав цей спокій мов віночок
І чекав, щоб знов слова звучали.
Мирослав Манюк
22.03.2026
#петрарківський_сонет
ДУМКИ КОТА
Сивий кіт сидить окрай віконця,
День спливає в тиші без відбитків,
Тінь лягає без речей набитих
І мовчить стара спіраль законно.
Він дивився в дзеркало з балкона,
Де чужі вогні ростуть прибиті,
Де давно не відчуваєш миті,
Де живе тварина по закону.
Він про дім ще власний довго думав,
Про тепло, що гріє день і ночі,
Про роки, що тихо відпливали.
Він не знав, чому ідуть ці думи,
Та сплітав цей спокій мов віночок
І чекав, щоб знов слова звучали.
Мирослав Манюк
22.03.2026
#петрарківський_сонет
483переглядів
