#книжковий_відгук #Лана_читає
“Ігри спадкоємців. Спадок Готорна” Дженніфер Лінн Барнс
Видавництво ReadBerry
Друга частина циклу
Рідкісний момент - я особливо нічого не скажу про сюжет, бо це друга частина, а перша закінчилася нефіговим таким кліфгенгером. Тож в другій герої почухали репи та з посиленим ентузіазмом взялися розгадувати загадки старого Тобіаса Готорна. Паралельно Айворі намагається перемикнути налаштування в режим багатої спадкоємиці та грати за цими правилами, але виходить це дуже помірно. Ну і, звісно, брати Готорни кружляють навколо, переслідуючи свої цілі.
Авторка закрутила все так, що по ходу читання я будувала безліч теорій і приблизно ніде нічого не вгадала. В одному моменті була близько, але все одно інтрига тут скажена. Ти стрибаєш разом з героями від однієї загадки до іншої, вони стають складнішими логістично, все дуже швидко змінюється, і Айворі вела мене за собою то правильними, то хибними шляхами, і ще спробуй розбери, де який. Текст швидко та непомітно затягує. Навіть попри те, що я читала першу книгу десь рік тому, і певний час ще згадувала, що тут коїться.
Також у першій частині у нас намалювався любовний трикутник, і тут ці тіпи тріпали мені нерви майже всю книгу. Що один захисник, який дивиться, але нічого не робить, шо другий щось робить, але є у цього “робить” трошки дивний присмак. У цьому плані фінал мене трохи розчарував, але потім я пару днів перетравлювала його в голові, і він в результаті здався цілком собі норм.
Взагалі ця частина здалася мені трохи масштабнішою, бо в першій був переважно будинок та родина Готорнів, а тут з’являються нові місця на мапі, нові імена в переліку персонажів та нові сімейні драми. Вона ще динамічніша та цікавіша, ніж перша, а фінал такий, що дуууже хочеться вже третю)
#книжковий_відгук #Лана_читає
“Ігри спадкоємців. Спадок Готорна” Дженніфер Лінн Барнс
Видавництво ReadBerry
Друга частина циклу
Рідкісний момент - я особливо нічого не скажу про сюжет, бо це друга частина, а перша закінчилася нефіговим таким кліфгенгером. Тож в другій герої почухали репи та з посиленим ентузіазмом взялися розгадувати загадки старого Тобіаса Готорна. Паралельно Айворі намагається перемикнути налаштування в режим багатої спадкоємиці та грати за цими правилами, але виходить це дуже помірно. Ну і, звісно, брати Готорни кружляють навколо, переслідуючи свої цілі.
Авторка закрутила все так, що по ходу читання я будувала безліч теорій і приблизно ніде нічого не вгадала. В одному моменті була близько, але все одно інтрига тут скажена. Ти стрибаєш разом з героями від однієї загадки до іншої, вони стають складнішими логістично, все дуже швидко змінюється, і Айворі вела мене за собою то правильними, то хибними шляхами, і ще спробуй розбери, де який. Текст швидко та непомітно затягує. Навіть попри те, що я читала першу книгу десь рік тому, і певний час ще згадувала, що тут коїться.
Також у першій частині у нас намалювався любовний трикутник, і тут ці тіпи тріпали мені нерви майже всю книгу. Що один захисник, який дивиться, але нічого не робить, шо другий щось робить, але є у цього “робить” трошки дивний присмак. У цьому плані фінал мене трохи розчарував, але потім я пару днів перетравлювала його в голові, і він в результаті здався цілком собі норм.
Взагалі ця частина здалася мені трохи масштабнішою, бо в першій був переважно будинок та родина Готорнів, а тут з’являються нові місця на мапі, нові імена в переліку персонажів та нові сімейні драми. Вона ще динамічніша та цікавіша, ніж перша, а фінал такий, що дуууже хочеться вже третю)
Українська
English
