• #навКоло_книг
    #цитати
    Що тут скажеш?🤔 Цитата з книги сама про все "розкаже"🤭😉
    Like
    Haha
    4
    390переглядів
  • 💙 Жоден переговорник України не підпише документ, у якому віддасть території росії. У питанні земель лише 1 рішення — зупинка фронту по поточній лінії і продовження подальших перемовин щодо статусу площі, яку зараз займає путін, — ексглава МЗС Дмитро Кулеба ексклюзивно для каналу Times of Ukraine.
    💙 Жоден переговорник України не підпише документ, у якому віддасть території росії. У питанні земель лише 1 рішення — зупинка фронту по поточній лінії і продовження подальших перемовин щодо статусу площі, яку зараз займає путін, — ексглава МЗС Дмитро Кулеба ексклюзивно для каналу Times of Ukraine.
    77переглядів 0Відтворень
  • Ти впізнаєш цей ... 👇
    Трек можеш послухати тут 🦻
    https://share.amuse.io/4pGDpqGZDO86
    А повне відо тут 👀
    https://youtu.be/DJhrocJqwok?si=1U6rTLkPY1_0Zhhm
    Ти впізнаєш цей ... 👇 Трек можеш послухати тут 🦻 https://share.amuse.io/4pGDpqGZDO86 А повне відо тут 👀 https://youtu.be/DJhrocJqwok?si=1U6rTLkPY1_0Zhhm
    Like
    3
    382переглядів 24Відтворень
  • Міжнародний день ремонту
    У третю суботу жовтня у всьому світі святкують Міжнародний день ремонту або International Repair Day, присвячений ідеї відновлення замість викидання, скороченню електронних відходів і розвитку культури спільного ремонту..

    Історія створення Міжнародного дня ремонту
    Вперше його провела організація Open Repair Alliance у 2017 році для пропаганди цінності та важливості ремонту, а також для підтримки людей та майстрів, які ремонтують речі. 1


    Open Repair Alliance — міжнародна мережа ініціатив, до якої входять організації Restart Project (Велика Британія), Repair Café International (Нідерланди), Fixit Clinic (США) та інші.

    Мета свята Міжнародний день ремонту
    • Зменшити кількість сміття.
    Щороку у світі викидають мільйони тонн електроніки, яку можна було б відремонтувати.
    • Підтримати екологічну свідомість.
    Ремонт продовжує життя речей і зменшує потребу у виробництві нових — це економія ресурсів і зниження викидів CO₂.
    • Розвинути спільноти взаємодопомоги.
    Ремонт об’єднує людей — у Repair Café, майстернях і волонтерських центрах.
    • 🎓 Поширити знання.
    Свято заохочує навчання практичним навичкам ремонту, від паяльника до оновлення програмного забезпечення.
    Міжнародний день ремонту У третю суботу жовтня у всьому світі святкують Міжнародний день ремонту або International Repair Day, присвячений ідеї відновлення замість викидання, скороченню електронних відходів і розвитку культури спільного ремонту.. Історія створення Міжнародного дня ремонту Вперше його провела організація Open Repair Alliance у 2017 році для пропаганди цінності та важливості ремонту, а також для підтримки людей та майстрів, які ремонтують речі. 1 Open Repair Alliance — міжнародна мережа ініціатив, до якої входять організації Restart Project (Велика Британія), Repair Café International (Нідерланди), Fixit Clinic (США) та інші. Мета свята Міжнародний день ремонту • Зменшити кількість сміття. Щороку у світі викидають мільйони тонн електроніки, яку можна було б відремонтувати. • Підтримати екологічну свідомість. Ремонт продовжує життя речей і зменшує потребу у виробництві нових — це економія ресурсів і зниження викидів CO₂. • Розвинути спільноти взаємодопомоги. Ремонт об’єднує людей — у Repair Café, майстернях і волонтерських центрах. • 🎓 Поширити знання. Свято заохочує навчання практичним навичкам ремонту, від паяльника до оновлення програмного забезпечення.
    399переглядів
  • Скільки разів проходила поруч, ніколи не звертала уваги

    Аж раптом – маленьке відкриття: пам’ятник актору Леоніду Бикову. Точніше, це пам’ятник військовим льотчикам, загиблим при звільненні України, встановлений майже 20 років тому, але зазвичай його називають пам’ятником Бикову.
    Леонід Биков загинув в автокатастрофі за 4 місяці після свого 50-річчя, у квітні 1979 року. І останні його роки пройшли в боротьбі за долю сина Олександра, якого під час служби в армії через конфлікт з командуванням запроторили до психіатричної лікарні. Щоб не відповідати за жорстоке побиття Олеся (як його називали в родині), начальство вирішило сховати кінці у воду. Олеся комісували з діагнозом шизофренія, закривши йому шлях у нормальне життя. Щоб зняти фальшивий діагноз, знадобилося 10 років – лікарі не хотіли за це братися, щоб не сваритися з Міноборони.
    Леонід Биков переніс кілька інфарктів, навесні 1979 року звільнився з кіностудії Довженка і за кілька днів, вилетівши на зустрічну полосу, зіткнувся з вантажівкою.
    Олесь і після загибелі батька продовжував боротьбу, регулярно проводив акції протесту. «Мене посилали колами, згадував він, – з однієї інстанції в іншу: лікарні, військкомати, комісії і перекомісії, прийомні високих кабінетів, листи в ЦК КПУ, Політбюро СРСР. Я добивався одного – зняти обмеження на професію. Я не просився в космос, хотів працювати шофером або вантажником, чорноробом на будівництві або на лісоповалі. Мені потрібно було годувати сім’ю».
    Він був рідкісним відчайдухом. Ось як склалася його подальша доля:
    «7 березня 1989 року Олександр вийшов на Хрещатик, на останнє, як розраховував, голодування. Радіо "Свобода", іноземні кореспонденти з камерами. Пішли провокації, підігнали "швидку" з "дурдому", але люди відтіснили – не ті часи, перебудова. Згодос Олександр поїхав у Москву з проханням про еміграцію. На Красну площу не пустили. Став біля готелю "Москва" з плакатом: "Комуністи, я не хочу з вами жити!" Скрутили, відвезли в Матроську Тишу. Через п'ять днів відправили додому, в Київ. Тоді він вирішив рвонути до Фінляндії. При спробі перейти кордон біля Виборга був заарештований, 5 днів голодував у камері Виборзького КДБ. Ще дві спроби перейти кордон – той самий результат. Депортували. У жовтні зробив останнє "коло пошани": місцева влада – Верховна Рада СРСР – ЦК КПРС. Чергові відмови. "Зустріли" на вокзалі і поклали до божевільні.
    «Потім був потяг до Львова, - згадує він, - стоп-кран, 30 метрів до дроту, крижана вода Тиси і стовпчик угорського кордону. Мадярський табір для біженців, рішення про депортацію в Союз і знову крижана вода – але тепер уже на австрійському кордоні».
    Він дивом уцілів. Зателефонував матері, сказавши, що житиме в Канаді. Спочатку була Австрія, де незалежні психіатри визнали його здоровим, потім, в 1991 році, – Канада, яка прийняла Олександра Бикова як політичного біженця. За рік до нього приїхала дружина з трьома дітьми. У Канаді народилася четверта дитина. Сам він – будівельник. Часто телефонує додому, але приїжджати туди, де було зламано його життя і де все нагадує про батька, не хоче.
    Зате «такую страну потерявшие» дуже люблять згадувати прекрасне радянське кіно про льотчиків і публікувати красиві портрети Леоніда Бикова.

    Джой Тарталья
    Скільки разів проходила поруч, ніколи не звертала уваги Аж раптом – маленьке відкриття: пам’ятник актору Леоніду Бикову. Точніше, це пам’ятник військовим льотчикам, загиблим при звільненні України, встановлений майже 20 років тому, але зазвичай його називають пам’ятником Бикову. Леонід Биков загинув в автокатастрофі за 4 місяці після свого 50-річчя, у квітні 1979 року. І останні його роки пройшли в боротьбі за долю сина Олександра, якого під час служби в армії через конфлікт з командуванням запроторили до психіатричної лікарні. Щоб не відповідати за жорстоке побиття Олеся (як його називали в родині), начальство вирішило сховати кінці у воду. Олеся комісували з діагнозом шизофренія, закривши йому шлях у нормальне життя. Щоб зняти фальшивий діагноз, знадобилося 10 років – лікарі не хотіли за це братися, щоб не сваритися з Міноборони. Леонід Биков переніс кілька інфарктів, навесні 1979 року звільнився з кіностудії Довженка і за кілька днів, вилетівши на зустрічну полосу, зіткнувся з вантажівкою. Олесь і після загибелі батька продовжував боротьбу, регулярно проводив акції протесту. «Мене посилали колами, згадував він, – з однієї інстанції в іншу: лікарні, військкомати, комісії і перекомісії, прийомні високих кабінетів, листи в ЦК КПУ, Політбюро СРСР. Я добивався одного – зняти обмеження на професію. Я не просився в космос, хотів працювати шофером або вантажником, чорноробом на будівництві або на лісоповалі. Мені потрібно було годувати сім’ю». Він був рідкісним відчайдухом. Ось як склалася його подальша доля: «7 березня 1989 року Олександр вийшов на Хрещатик, на останнє, як розраховував, голодування. Радіо "Свобода", іноземні кореспонденти з камерами. Пішли провокації, підігнали "швидку" з "дурдому", але люди відтіснили – не ті часи, перебудова. Згодос Олександр поїхав у Москву з проханням про еміграцію. На Красну площу не пустили. Став біля готелю "Москва" з плакатом: "Комуністи, я не хочу з вами жити!" Скрутили, відвезли в Матроську Тишу. Через п'ять днів відправили додому, в Київ. Тоді він вирішив рвонути до Фінляндії. При спробі перейти кордон біля Виборга був заарештований, 5 днів голодував у камері Виборзького КДБ. Ще дві спроби перейти кордон – той самий результат. Депортували. У жовтні зробив останнє "коло пошани": місцева влада – Верховна Рада СРСР – ЦК КПРС. Чергові відмови. "Зустріли" на вокзалі і поклали до божевільні. «Потім був потяг до Львова, - згадує він, - стоп-кран, 30 метрів до дроту, крижана вода Тиси і стовпчик угорського кордону. Мадярський табір для біженців, рішення про депортацію в Союз і знову крижана вода – але тепер уже на австрійському кордоні». Він дивом уцілів. Зателефонував матері, сказавши, що житиме в Канаді. Спочатку була Австрія, де незалежні психіатри визнали його здоровим, потім, в 1991 році, – Канада, яка прийняла Олександра Бикова як політичного біженця. За рік до нього приїхала дружина з трьома дітьми. У Канаді народилася четверта дитина. Сам він – будівельник. Часто телефонує додому, але приїжджати туди, де було зламано його життя і де все нагадує про батька, не хоче. Зате «такую страну потерявшие» дуже люблять згадувати прекрасне радянське кіно про льотчиків і публікувати красиві портрети Леоніда Бикова. Джой Тарталья
    302переглядів
  • Haha
    1
    232переглядів
  • Переговори української та російської делегацій у Стамбулі завершились. Другий раунд перемовин загалом тривав трохи більше ніж годину
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    https://brovaryregion.in.ua/?p=43030
    Переговори української та російської делегацій у Стамбулі завершились. Другий раунд перемовин загалом тривав трохи більше ніж годину #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=43030
    BROVARYREGION.IN.UA
    Обмін полоненими, повернення дітей і третій раунд: перші підсумки переговорів України та РФ у Стамбулі
    Переговори української та російської делегацій у Стамбулі завершились. Другий раунд перемовин загалом тривав трохи більше ніж годину. Росія та Україна обмінялися документами про врегулювання, а також докладно обговорили обмін полоненими. Крім того, російській стороні передали список українських діте
    255переглядів
  • Цікавий випуск. Особливо знов згадан наш бердянський pi-dor Пономарьов. Знов фуфло для ЗСУ (починая з 14 хв.).
    https://youtu.be/BOo1sEbM7nU?si=TUW0E7kjBR_rZAuE

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Цікавий випуск. Особливо знов згадан наш бердянський pi-dor Пономарьов. Знов фуфло для ЗСУ (починая з 14 хв.). https://youtu.be/BOo1sEbM7nU?si=TUW0E7kjBR_rZAuE https://t.me/Ukraineaboveallelse
    99переглядів
  • Ранок
    Ранок
    79переглядів
  • 29переглядів