• #вікторина
    #вікторина
    Хто винайшов першу лампу розжарювання, яка була придатною для тривалого комерційного використання?
    ?
    ?
    ?
    ?
    187переглядів
  • ❗️😱 русняві хакери зламали інтернет-магазин НБУ та отримали дані майже всіх клієнтів – злам стався через підрядну компанію, – повідомила пресслужба Нацбанку.
    У витоку – майже 267 тисяч записів із електронними адресами, телефонами та зашифрованими паролями. Дані можуть використати для фішингових атак.
    Попередьте близьких! 🔗

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️😱 русняві хакери зламали інтернет-магазин НБУ та отримали дані майже всіх клієнтів – злам стався через підрядну компанію, – повідомила пресслужба Нацбанку. У витоку – майже 267 тисяч записів із електронними адресами, телефонами та зашифрованими паролями. Дані можуть використати для фішингових атак. Попередьте близьких! 🔗 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    266переглядів
  • #історія #факт
    🫀 «ОСТАННЯ СИМФОНІЯ СЕРЦЯ»: ТАЄМНИЙ СПАДОК ФРЕДЕРІКА ШОПЕНА
    Париж, жовтень 1849 року. У квартирі на Вандомській площі, заповненій запахом фіалок та ліків, згасало життя того, кого називали «поетом фортепіано». Фредерік Шопен, виснажений сухотами, ледь чутно прошепотів свою останню волю. Це не стосувалося ані його незакінчених ноктюрнів, ані золотого годинника. Він благав лише про одне: «Я знаю, що церква не дозволить поховати мене у Варшаві, але принаймні відвезіть туди моє серце».

    📜 Заручник обставин

    Шопен прожив у Франції майже половину життя, але так і не став парижанином за духом. Його туга за Польщею, розірваною імперіями, була майже фізичною хворобою. Після його смерті тіло залишилося на цвинтарі Пер-Лашез, але за справу взялася його сестра — Людвіка Єнджеєвич. Вона знала: офіційний дозвіл на перевезення «частини тіла повстанця» (а Шопен підтримував визвольний рух) отримати неможливо.

    📦 Контрабанда любові

    Людвіка замовила кришталевий слоїк, наповнений коньяком для консервації, помістила туди серце брата і сховала судину в дерев'яну скриньку під своїми пишними сукнями. Перетин кордону Російської імперії був смертельно небезпечним. Жандарми ретельно обшукували екіпажі, шукаючи заборонену літературу чи зброю. Ніхто не міг уявити, що тендітна жінка в траурі везе під шарами тканини найцінніший музичний скарб епохи. 🥀

    ⛪ Сховище в колоні

    Серце Шопена прибуло до Варшави таємно. Тривалий час воно зберігалося в родинному домі, допоки його не передали до костелу Святого Хреста. Влада забороняла будь-які публічні вшанування «поляка-емігранта», тому скриньку замурували в одну з опорних колон храму без жодних написів. Лише через десятиліття там з’явилася табличка з цитатою з Євангелія: «Бо де скарб твій, там буде і серце твоє».

    🕯️ Символ невмирущості

    Навіть під час Другої світової війни, коли Варшава лежала в руїнах, польські повстанці таємно винесли реліквію, щоб врятувати її від знищення німецькими військами. Серце Шопена стало для нації чимось більшим за орган — воно стало доказом того, що митець належить тій землі, яку він оспівував у своїх мазурках, навіть якщо його земний прах спочиває на чужині.

    Це була остання симфонія Шопена — не записана на папері, а втілена в кришталі та вірності жінки, яка не побоялася кинути виклик імперії заради спокою братової душі. 🎹🇵🇱
    #історія #факт 🫀 «ОСТАННЯ СИМФОНІЯ СЕРЦЯ»: ТАЄМНИЙ СПАДОК ФРЕДЕРІКА ШОПЕНА Париж, жовтень 1849 року. У квартирі на Вандомській площі, заповненій запахом фіалок та ліків, згасало життя того, кого називали «поетом фортепіано». Фредерік Шопен, виснажений сухотами, ледь чутно прошепотів свою останню волю. Це не стосувалося ані його незакінчених ноктюрнів, ані золотого годинника. Він благав лише про одне: «Я знаю, що церква не дозволить поховати мене у Варшаві, але принаймні відвезіть туди моє серце». 📜 Заручник обставин Шопен прожив у Франції майже половину життя, але так і не став парижанином за духом. Його туга за Польщею, розірваною імперіями, була майже фізичною хворобою. Після його смерті тіло залишилося на цвинтарі Пер-Лашез, але за справу взялася його сестра — Людвіка Єнджеєвич. Вона знала: офіційний дозвіл на перевезення «частини тіла повстанця» (а Шопен підтримував визвольний рух) отримати неможливо. 📦 Контрабанда любові Людвіка замовила кришталевий слоїк, наповнений коньяком для консервації, помістила туди серце брата і сховала судину в дерев'яну скриньку під своїми пишними сукнями. Перетин кордону Російської імперії був смертельно небезпечним. Жандарми ретельно обшукували екіпажі, шукаючи заборонену літературу чи зброю. Ніхто не міг уявити, що тендітна жінка в траурі везе під шарами тканини найцінніший музичний скарб епохи. 🥀 ⛪ Сховище в колоні Серце Шопена прибуло до Варшави таємно. Тривалий час воно зберігалося в родинному домі, допоки його не передали до костелу Святого Хреста. Влада забороняла будь-які публічні вшанування «поляка-емігранта», тому скриньку замурували в одну з опорних колон храму без жодних написів. Лише через десятиліття там з’явилася табличка з цитатою з Євангелія: «Бо де скарб твій, там буде і серце твоє». 🕯️ Символ невмирущості Навіть під час Другої світової війни, коли Варшава лежала в руїнах, польські повстанці таємно винесли реліквію, щоб врятувати її від знищення німецькими військами. Серце Шопена стало для нації чимось більшим за орган — воно стало доказом того, що митець належить тій землі, яку він оспівував у своїх мазурках, навіть якщо його земний прах спочиває на чужині. Це була остання симфонія Шопена — не записана на папері, а втілена в кришталі та вірності жінки, яка не побоялася кинути виклик імперії заради спокою братової душі. 🎹🇵🇱
    1
    1Kпереглядів
  • #історія #факт
    🗺️ «ТІНЬ ЗА СПИНОЮ КОЛУМБА»: ЗАБУТИЙ КУРС ХУАНА ДЕ ЛА КОСИ
    12 жовтня 1492 року. На берег острова Гуанагані ступила людина, чиє ім'я назавжди затьмарило всіх інших учасників подорожі. Але поки Христофор Колумб підіймав прапор Кастилії, у тіні його вітрил стояв той, без кого цей тріумф закінчився б катастрофою посеред Атлантики. Хуан де ла Коса — власник і капітан флагманського корабля «Санта-Марія», людина, чиї руки тримали не лише штурвал, а й реальні знання про межі відомого світу.

    🌊 Капітан проти Адмірала

    Стосунки між Колумбом та де ла Косою були наелектризовані з першого дня. Колумб був мрійником, чиї розрахунки базувалися на помилкових картах та сліпій вірі. Де ла Коса був практиком, майстром картографії з Кантабрії. Коли екіпаж «Санта-Марії» почав виявляти ознаки бунту, боячись нескінченної водяної пустелі, саме авторитет Хуана серед матросів став тим якорем, що втримав експедицію від фатального розвороту. 🧭

    🌪️ Трагедія Різдвяної ночі

    У ніч на Різдво 1492 року «Санта-Марія» сіла на рифи біля берегів Гаїті. Колумб у своїх щоденниках звинуватив у цьому де ла Косу, намагаючись зняти з себе відповідальність за втрату флагмана. Проте історичні документи свідчать про інше: поки Адмірал спав, кораблем керував недосвідчений юнга, призначений за його наказом. Саме Хуан де ла Коса, ризикуючи життям у бурхливій воді, організував евакуацію екіпажу та вантажу на «Нінью», фактично врятувавши експедицію від повного знищення на порозі відкриття. ⚓

    🎨 Перше дзеркало Нового Світу

    Справжній подвиг Хуана де ла Коси відбувся вже після повернення. У 1500 році він створив «Mappa Mundi» — найдавнішу карту світу, на якій вперше в історії людства з’явилися контури Америки. Це не було фантазією. Це був результат його власного досвіду семи подорожей до нових земель. На цій карті він залишив символічне послання: святий Христофор несе на плечах Христа через океан, обличчя якого дивно нагадує самого Колумба. Це була тонка іронія майстра, який розумів: Адмірал приніс віру, але він, Хуан, дав цій вірі координати. 📜

    🏹 Смерть за межею карти

    Його життя закінчилося не в палацах, а в гущавині джунглів поблизу сучасної Картахени. У 1510 році під час чергової експедиції він потрапив у засідку індіанців. Його знайшли прив'язаним до дерева, прошитим десятками отруєних стріл. Хуан де ла Коса помер так само, як і жив — на передовій лінії між старим світом і невідомістю.

    Сьогодні ми пам'ятаємо імена кораблів, але забуваємо людину, яка ними володіла. Хуан де ла Коса залишився у тіні великого Колумба, але саме його компас та його холоднокровність проклали шлях, яким пізніше пройшла вся європейська історія. 🌍🕯️
    #історія #факт 🗺️ «ТІНЬ ЗА СПИНОЮ КОЛУМБА»: ЗАБУТИЙ КУРС ХУАНА ДЕ ЛА КОСИ 12 жовтня 1492 року. На берег острова Гуанагані ступила людина, чиє ім'я назавжди затьмарило всіх інших учасників подорожі. Але поки Христофор Колумб підіймав прапор Кастилії, у тіні його вітрил стояв той, без кого цей тріумф закінчився б катастрофою посеред Атлантики. Хуан де ла Коса — власник і капітан флагманського корабля «Санта-Марія», людина, чиї руки тримали не лише штурвал, а й реальні знання про межі відомого світу. 🌊 Капітан проти Адмірала Стосунки між Колумбом та де ла Косою були наелектризовані з першого дня. Колумб був мрійником, чиї розрахунки базувалися на помилкових картах та сліпій вірі. Де ла Коса був практиком, майстром картографії з Кантабрії. Коли екіпаж «Санта-Марії» почав виявляти ознаки бунту, боячись нескінченної водяної пустелі, саме авторитет Хуана серед матросів став тим якорем, що втримав експедицію від фатального розвороту. 🧭 🌪️ Трагедія Різдвяної ночі У ніч на Різдво 1492 року «Санта-Марія» сіла на рифи біля берегів Гаїті. Колумб у своїх щоденниках звинуватив у цьому де ла Косу, намагаючись зняти з себе відповідальність за втрату флагмана. Проте історичні документи свідчать про інше: поки Адмірал спав, кораблем керував недосвідчений юнга, призначений за його наказом. Саме Хуан де ла Коса, ризикуючи життям у бурхливій воді, організував евакуацію екіпажу та вантажу на «Нінью», фактично врятувавши експедицію від повного знищення на порозі відкриття. ⚓ 🎨 Перше дзеркало Нового Світу Справжній подвиг Хуана де ла Коси відбувся вже після повернення. У 1500 році він створив «Mappa Mundi» — найдавнішу карту світу, на якій вперше в історії людства з’явилися контури Америки. Це не було фантазією. Це був результат його власного досвіду семи подорожей до нових земель. На цій карті він залишив символічне послання: святий Христофор несе на плечах Христа через океан, обличчя якого дивно нагадує самого Колумба. Це була тонка іронія майстра, який розумів: Адмірал приніс віру, але він, Хуан, дав цій вірі координати. 📜 🏹 Смерть за межею карти Його життя закінчилося не в палацах, а в гущавині джунглів поблизу сучасної Картахени. У 1510 році під час чергової експедиції він потрапив у засідку індіанців. Його знайшли прив'язаним до дерева, прошитим десятками отруєних стріл. Хуан де ла Коса помер так само, як і жив — на передовій лінії між старим світом і невідомістю. Сьогодні ми пам'ятаємо імена кораблів, але забуваємо людину, яка ними володіла. Хуан де ла Коса залишився у тіні великого Колумба, але саме його компас та його холоднокровність проклали шлях, яким пізніше пройшла вся європейська історія. 🌍🕯️
    1
    2Kпереглядів
  • Речник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Mykhailo Makaruk публічно звернувся до народного депутата, який зняв з розгляду законопроект про створення Кібер Сил України. Цей законопроект вже роками чекає коли депутати Верховної Ради знайдуть час довершити процедуру його прийняття. Це виглядає як саботаж.
    Українські кіберфахівці фактично перебувають у "сірій зоні", проводячи наступальні кібер-операції проти ворога. І найважливіше, що створення Кібер Сил України дозволить ефективніше налагоджувати взаємодію військових і цивільних кібер-фахівців.
    Нещодавно ЗМІ активно писали про успішну кібер-операцію проти спроб росіян обходити блокування Starlink. Ця операція стала результатом ефективної взаємодії волонтерського (цивільного) і державного секторів фактично на горизонтальних зв'язках.
    Коли деякі народні депутати фактично роками саботують створення Кібер Сил України - це викликає занепокоєння, що такі дії вигідні виключно ворогам України та не дозволяють посилити і легалізувати оборонні та наступальні операції проти агресора.
    🔥 Ignis vincit tenebris

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Речник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Mykhailo Makaruk публічно звернувся до народного депутата, який зняв з розгляду законопроект про створення Кібер Сил України. Цей законопроект вже роками чекає коли депутати Верховної Ради знайдуть час довершити процедуру його прийняття. Це виглядає як саботаж. Українські кіберфахівці фактично перебувають у "сірій зоні", проводячи наступальні кібер-операції проти ворога. І найважливіше, що створення Кібер Сил України дозволить ефективніше налагоджувати взаємодію військових і цивільних кібер-фахівців. Нещодавно ЗМІ активно писали про успішну кібер-операцію проти спроб росіян обходити блокування Starlink. Ця операція стала результатом ефективної взаємодії волонтерського (цивільного) і державного секторів фактично на горизонтальних зв'язках. Коли деякі народні депутати фактично роками саботують створення Кібер Сил України - це викликає занепокоєння, що такі дії вигідні виключно ворогам України та не дозволяють посилити і легалізувати оборонні та наступальні операції проти агресора. 🔥 Ignis vincit tenebris https://t.me/Ukraineaboveallelse
    547переглядів
  • 1
    450переглядів 36Відтворень
  • #історія #факт
    ⚖️ «КОХАННЯ ПІД ЗВУКИ ГІЛЬЙОТИНИ»: ОСТАННЯ НІЧ КАМІЛЯ ДЕМУЛЕНА
    ​Париж, весна 1794 року. Велика революція, що починалася як свято свободи, перетворилася на ненаситне чудовисько, яке почало пожирати власних дітей. У похмурій камері в’язниці Люксембург молодий чоловік із гарячковим блиском в очах притискав до грудей папір. Каміль Демулен — той самий трибун, який п'ять років тому одним закликом «До зброї!» повів натовп на Бастилію, — тепер чекав на власну страту за наказом колишнього друга, Робесп’єра.

    ​🥀 Муза за гратами

    Його думки були не про політику і не про республіку. Вони належали Люсіль — жінці, чия врода та відданість стали його єдиним прихистком у вирі терору. Їхнє кохання було майже легендарним: Люсіль сама наполягла на шлюбі з Камілем, попри застереження батька, обравши шлях поруч із бунтівником. Поки Каміль писав свої останні листи, Люсіль щодня приходила до стін в’язниці, намагаючись хоча б на мить побачити його силует у вікні.

    ​📜 Листи, просякнуті сльозами

    «Моя Люсіль, моя дорога Люсіль! Мої руки зв'язані, але моє серце вільне, і воно з тобою», — писав він у ніч перед ешафотом. Ці рядки не були маніфестом політика, це був крик людини, яка зрозуміла, що ідеї варті небагато, якщо вони руйнують право на просте людське щастя. Каміль картав себе за те, що втягнув її у цей кривавий вир, адже він знав: у часи терору любов до ворога народу — це теж злочин. 🕯️

    ​⛓️ Фатальна солідарність

    Люсіль не збиралася мовчати. Вона відчайдушно намагалася організувати змову, щоб визволити чоловіка, писала гнівні листи суддям, вимагаючи справедливості або спільної долі. Вона отримала друге. Через тиждень після того, як голова Каміля впала в кошик під улюлюкання натовпу, Люсіль Демулен зійшла на той самий ешафот. Свідки згадували, що вона йшла на смерть із посмішкою, вдягнувши свою найкращу сукню, ніби йшла на побачення.

    ​🏛️ Тінь великої трагедії

    Історія Каміля та Люсіль стала приватним епілогом епохи Просвітництва. Вони були молодими, інтелектуальними та щирими у своєму бажанні змінити світ, але стали жертвами механізму, який самі ж допомогли запустити. Їхня приватна драма нагадує нам, що за масштабними історичними зрушеннями завжди стоять живі серця, які розбиваються так само легко, як і тисячі інших, чиїх імен не зберегли підручники. 🇫🇷🥀
    #історія #факт ⚖️ «КОХАННЯ ПІД ЗВУКИ ГІЛЬЙОТИНИ»: ОСТАННЯ НІЧ КАМІЛЯ ДЕМУЛЕНА ​Париж, весна 1794 року. Велика революція, що починалася як свято свободи, перетворилася на ненаситне чудовисько, яке почало пожирати власних дітей. У похмурій камері в’язниці Люксембург молодий чоловік із гарячковим блиском в очах притискав до грудей папір. Каміль Демулен — той самий трибун, який п'ять років тому одним закликом «До зброї!» повів натовп на Бастилію, — тепер чекав на власну страту за наказом колишнього друга, Робесп’єра. ​🥀 Муза за гратами Його думки були не про політику і не про республіку. Вони належали Люсіль — жінці, чия врода та відданість стали його єдиним прихистком у вирі терору. Їхнє кохання було майже легендарним: Люсіль сама наполягла на шлюбі з Камілем, попри застереження батька, обравши шлях поруч із бунтівником. Поки Каміль писав свої останні листи, Люсіль щодня приходила до стін в’язниці, намагаючись хоча б на мить побачити його силует у вікні. ​📜 Листи, просякнуті сльозами «Моя Люсіль, моя дорога Люсіль! Мої руки зв'язані, але моє серце вільне, і воно з тобою», — писав він у ніч перед ешафотом. Ці рядки не були маніфестом політика, це був крик людини, яка зрозуміла, що ідеї варті небагато, якщо вони руйнують право на просте людське щастя. Каміль картав себе за те, що втягнув її у цей кривавий вир, адже він знав: у часи терору любов до ворога народу — це теж злочин. 🕯️ ​⛓️ Фатальна солідарність Люсіль не збиралася мовчати. Вона відчайдушно намагалася організувати змову, щоб визволити чоловіка, писала гнівні листи суддям, вимагаючи справедливості або спільної долі. Вона отримала друге. Через тиждень після того, як голова Каміля впала в кошик під улюлюкання натовпу, Люсіль Демулен зійшла на той самий ешафот. Свідки згадували, що вона йшла на смерть із посмішкою, вдягнувши свою найкращу сукню, ніби йшла на побачення. ​🏛️ Тінь великої трагедії Історія Каміля та Люсіль стала приватним епілогом епохи Просвітництва. Вони були молодими, інтелектуальними та щирими у своєму бажанні змінити світ, але стали жертвами механізму, який самі ж допомогли запустити. Їхня приватна драма нагадує нам, що за масштабними історичними зрушеннями завжди стоять живі серця, які розбиваються так само легко, як і тисячі інших, чиїх імен не зберегли підручники. 🇫🇷🥀
    1
    853переглядів
  • Швидкого миру росія не потребує, а її економіка, за оцінками розвідки, не перебуває на межі колапсу.
    📌Керівники п’яти європейських розвідок повідомили Reuters, що росія не зацікавлена у швидкому закінченні війни. Чотири з них зазначили, що москва використовує переговори з США для зняття санкцій і бізнес-угод, а не для досягнення миру.
    📌 Основні стратегічні цілі кремля залишаються незмінними: усунення Зеленського та перетворення України на «нейтральну» буферну державу на Заході.
    📍Поступка Донбасом не гарантує мирної угоди, а лише може стати початком нових вимог москви, — експерти.
    💰рф пообіцяла США угоду на 12 трильйонів доларів в обмін на скасування санкцій, — The Economist.
    Спецпосланець путіна дмітрієв прокоментував цю новину наступним чином:  США врешті-решт скасують санкції, оскільки санкції проти росії коштували американському бізнесу понад 300 мільярдів доларів. Портфель потенційних спільних проектів перевищує 14 трильйонів доларів.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Швидкого миру росія не потребує, а її економіка, за оцінками розвідки, не перебуває на межі колапсу. 📌Керівники п’яти європейських розвідок повідомили Reuters, що росія не зацікавлена у швидкому закінченні війни. Чотири з них зазначили, що москва використовує переговори з США для зняття санкцій і бізнес-угод, а не для досягнення миру. 📌 Основні стратегічні цілі кремля залишаються незмінними: усунення Зеленського та перетворення України на «нейтральну» буферну державу на Заході. 📍Поступка Донбасом не гарантує мирної угоди, а лише може стати початком нових вимог москви, — експерти. 💰рф пообіцяла США угоду на 12 трильйонів доларів в обмін на скасування санкцій, — The Economist. Спецпосланець путіна дмітрієв прокоментував цю новину наступним чином:  США врешті-решт скасують санкції, оскільки санкції проти росії коштували американському бізнесу понад 300 мільярдів доларів. Портфель потенційних спільних проектів перевищує 14 трильйонів доларів. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    535переглядів
  • #історія #музика
    Падіння ідолів: Як The KLF спалили мільйон фунтів і пішли в туман.
    ​Якщо Kraftwerk були архітекторами цифрового порядку, то британці Біллі Драммонд та Джиммі Коті, відомі як The KLF, стали головними анархістами музичного всесвіту.
    Наприкінці вісімдесятих вони зробили те, що досі викликає нервове сіпання у власників лейблів: вони зламали систему, стали найуспішнішим гуртом світу, а потім публічно самознищилися, залишивши по собі лише запах горілих грошей.

    ​Це була не просто музика, а масштабна ситуаціоністська провокація проти споживацтва.
    ​Інструкція з експлуатації хіт-парадів
    ​У 1988 році Драммонд і Коті випустили книгу "The Manual (How to Have a Number One the Easy Way)". Це був цинічний, але абсолютно правдивий посібник для тих, хто не має таланту, грошей чи зв’язків, але хоче очолити чарти. Вони довели дієвість своїх порад на власному прикладі, штампуючи стадіонні гімни на кшталт What Time Is Love? та 3 a.m. Eternal.
    ​Їхня технологія була простою: безжальний семплінг (крадіжка фрагментів чужих пісень) та поєднання непоєднуваного — від оперного співу до звуків реактивних двигунів. Коли шведський гурт ABBA подав на них до суду за використання мелодії Dancing Queen, The KLF поїхали до Швеції, щоб особисто вручити їм золотий диск. Не заставши артистів вдома, вони спалили наклад своєї платівки просто в полі. Це був перший тривожний дзвінок.

    ​Перформанс як зброя соціального захисту

    ​Кульмінація їхньої кар'єри відбулася на церемонії BRIT Awards у 1992 році. Замість того, щоб вдячно прийняти нагороду "Найкращий гурт року", The KLF вийшли на сцену разом із треш-метал гуртом Extreme Noise Terror і влаштували звуковий терор. Драммонд стріляв у натовп зіркових гостей із кулемета (на щастя, холостими набоями), а після виступу вони кинули під двері банкетної зали тушу мертвої вівці з написом: "Я померла за вас. Приємного апетиту".
    ​Того ж вечора вони оголосили, що залишають музичний бізнес і видаляють весь свій каталог із продажу. Це був безпрецедентний акт комерційного самогубства.

    ​Мільйон фунтів у вогні

    ​Найбільш суперечливий акт стався у 1994 році на покинутому острові Юра. Маючи на рахунку мільйон фунтів стерлінгів чистого прибутку, дует вирішив, що ці гроші — лише сміття, яке заважає їхній свободі. Під прицілом відеокамери вони спалили всю суму до останньої банкноти в каміні старого будинку.
    ​Поки москва у дев’яностих захоплено рахувала кожну вкрадену копійку, ці британські інтелектуали перетворювали капітал на попіл. Це був найдорожчий арт-перформанс у світі, який досі не дає спокою економістам та психологам. Хто вони: генії, що вивільнилися від диктатури грошей, чи просто безумці, які знущалися з бідності?

    ​The KLF зникли так само ефектно, як і з'явилися, залишивши світ із питанням: чи можна купити безсмертя, якщо в тебе немає навіть на квиток на автобус? 🐑🔥

    https://youtu.be/IiUgXgmP20c?si=PToOTDDZvhz3rwrj
    #історія #музика Падіння ідолів: Як The KLF спалили мільйон фунтів і пішли в туман. ​Якщо Kraftwerk були архітекторами цифрового порядку, то британці Біллі Драммонд та Джиммі Коті, відомі як The KLF, стали головними анархістами музичного всесвіту. Наприкінці вісімдесятих вони зробили те, що досі викликає нервове сіпання у власників лейблів: вони зламали систему, стали найуспішнішим гуртом світу, а потім публічно самознищилися, залишивши по собі лише запах горілих грошей. ​Це була не просто музика, а масштабна ситуаціоністська провокація проти споживацтва. ​Інструкція з експлуатації хіт-парадів ​У 1988 році Драммонд і Коті випустили книгу "The Manual (How to Have a Number One the Easy Way)". Це був цинічний, але абсолютно правдивий посібник для тих, хто не має таланту, грошей чи зв’язків, але хоче очолити чарти. Вони довели дієвість своїх порад на власному прикладі, штампуючи стадіонні гімни на кшталт What Time Is Love? та 3 a.m. Eternal. ​Їхня технологія була простою: безжальний семплінг (крадіжка фрагментів чужих пісень) та поєднання непоєднуваного — від оперного співу до звуків реактивних двигунів. Коли шведський гурт ABBA подав на них до суду за використання мелодії Dancing Queen, The KLF поїхали до Швеції, щоб особисто вручити їм золотий диск. Не заставши артистів вдома, вони спалили наклад своєї платівки просто в полі. Це був перший тривожний дзвінок. ​Перформанс як зброя соціального захисту ​Кульмінація їхньої кар'єри відбулася на церемонії BRIT Awards у 1992 році. Замість того, щоб вдячно прийняти нагороду "Найкращий гурт року", The KLF вийшли на сцену разом із треш-метал гуртом Extreme Noise Terror і влаштували звуковий терор. Драммонд стріляв у натовп зіркових гостей із кулемета (на щастя, холостими набоями), а після виступу вони кинули під двері банкетної зали тушу мертвої вівці з написом: "Я померла за вас. Приємного апетиту". ​Того ж вечора вони оголосили, що залишають музичний бізнес і видаляють весь свій каталог із продажу. Це був безпрецедентний акт комерційного самогубства. ​Мільйон фунтів у вогні ​Найбільш суперечливий акт стався у 1994 році на покинутому острові Юра. Маючи на рахунку мільйон фунтів стерлінгів чистого прибутку, дует вирішив, що ці гроші — лише сміття, яке заважає їхній свободі. Під прицілом відеокамери вони спалили всю суму до останньої банкноти в каміні старого будинку. ​Поки москва у дев’яностих захоплено рахувала кожну вкрадену копійку, ці британські інтелектуали перетворювали капітал на попіл. Це був найдорожчий арт-перформанс у світі, який досі не дає спокою економістам та психологам. Хто вони: генії, що вивільнилися від диктатури грошей, чи просто безумці, які знущалися з бідності? ​The KLF зникли так само ефектно, як і з'явилися, залишивши світ із питанням: чи можна купити безсмертя, якщо в тебе немає навіть на квиток на автобус? 🐑🔥 https://youtu.be/IiUgXgmP20c?si=PToOTDDZvhz3rwrj
    2
    1Kпереглядів
  • Четверті роковини повномасштабної війни: кров пам’ятає.
    24 лютого — дата, коли всі, відчули війну у власному домі. Добровольці, ветерани та учасники Центурії одразу стали до боротьби з російськими ординцями, бо розуміли свій великий чин.
    Кожен день нагадує нам про загиблих у цій війні. Саме тому ГО «Одна Кров» спільно з Центурією пропонують вшанувати пам’ять тих, хто боронив Україну власним тілом, символічною донацією крові.
    Твоя кров може стати тим шансом, на який хтось зараз чекає в лікарні, бо вона ціна життя.
    Хочеш вшанувати — долучайся!
    Щоб записатись, обери своє місто та напиши нам:
    https://t.me/odna_krov_ua
    • КИЇВ
    • ЧЕРНІГІВ
    • СУМИ
    • ПОЛТАВА
    • ОДЕСА, МИКОЛАЇВ, ХЕРСОН, КРОПИВНИЦЬКИЙ 
    • ДНІПРО
    • КРИВИЙ РІГ
    • ЗАПОРІЖЖЯ
    • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ 
    • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
    • ЛЬВІВ 
    • РІВНЕ 
    • ЛУЦЬК
    • КАМʼЯНЕЦЬ - ПОДІЛЬСЬКИЙ

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Четверті роковини повномасштабної війни: кров пам’ятає. 24 лютого — дата, коли всі, відчули війну у власному домі. Добровольці, ветерани та учасники Центурії одразу стали до боротьби з російськими ординцями, бо розуміли свій великий чин. Кожен день нагадує нам про загиблих у цій війні. Саме тому ГО «Одна Кров» спільно з Центурією пропонують вшанувати пам’ять тих, хто боронив Україну власним тілом, символічною донацією крові. Твоя кров може стати тим шансом, на який хтось зараз чекає в лікарні, бо вона ціна життя. Хочеш вшанувати — долучайся! Щоб записатись, обери своє місто та напиши нам: https://t.me/odna_krov_ua • КИЇВ • ЧЕРНІГІВ • СУМИ • ПОЛТАВА • ОДЕСА, МИКОЛАЇВ, ХЕРСОН, КРОПИВНИЦЬКИЙ  • ДНІПРО • КРИВИЙ РІГ • ЗАПОРІЖЖЯ • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК • ЛЬВІВ  • РІВНЕ  • ЛУЦЬК • КАМʼЯНЕЦЬ - ПОДІЛЬСЬКИЙ https://t.me/Ukraineaboveallelse
    400переглядів