Не забувайте поливати власні квіти

👻 Хеловінський тиждень починається! Що спільного між моторошним Сайлент Гіллом та реальним містом-привидом Централія?

Це місто у Пенсільванії зникло з мап, перетворившись на покинуту пустку через підземну вугільну пожежу, яка палає там вже 63 роки. Це ідеальна основа для культової горор-історії, яка лягла в основу однойменного фільму.

🤯 Але що вражає найбільше? Пожежу, яка розгорілася під містом, інженер пропонував загасити лише за $175 [14:32] (за сьогоднішніми мірками — трохи більше $1800), але місцева влада відмовилася! Натомість, на невдалі спроби зупинити вогонь були витрачені десятки мільйонів доларів, щоб зрештою визнати поразку [25:01]!

❓ Чи дійсно трагедія Централії стала натхненням для містичного Сайлент Гілла? І чому єдина будівля, яка вціліла і досі працює серед цього пекла, — це Українська Греко-Католицька Церква [31:08]?

Дізнайтеся, як вигадане переплелося з реальною трагедією, і наскільки моторошними можуть бути справжні історії. Дивіться нове відео від каналу яновська про географію:

http://www.youtube.com/watch?v=hR_ct6haWds

21 березня 1873 року народився Яків Гандзюк, генерал-майор, командувач 1-го Українського корпусу.

Народився в селі Багринівці на Вінниччині. Навчався у Вінницькому реальному училищі, закінчив із відзнакою Одеське піхотне юнкерське училище. Пройшов через найтяжчі бої російсько-японської війни (1904-1905), за що отримав cпадкове дворянство. Відзначився на фронтах Першої світової війни, де командував піхотними 147-м Самарським, 91-м Двінським та 416-м Верхньодніпровським полками.

З червня 1917-го – генерал-майор російської армії. Очолив 104-ту піхотну дивізію, яка була виведена до Проскурова і українізована – увійшла до складу 1-го Українського корпусу під командуванням Павла Скоропадського як Перша українська дивізія. До неї входили 4 полки: Київський імені Богдана Хмельницького, Стародубський імені гетьмана Скоропадського, Полтавський імені гетьмана Сагайдачного і Чернігівський імені гетьмана Полуботка.

Яків Гандзюк очолив 1-й Українский корпус у грудні 1917-го. Частини корпусу захищали південно-західний напрямок, надійно утримуючи залізничні вузли у Здолбунові, Рівному та Шепетівці, роззброїли більшовицький корпус на чолі з Євгенією Бош.

9 лютого 1918-го Яків Гандзюк поїхав на зустріч з військовим міністром Миколою Поршем у Київ, який вже був захоплений більшовицькими військами. На від’їзді до міста був затриманий і заарештований кулеметною заставою балтійських моряків. Відмовився від пропозиції командувача червоних військ Михайла Муравйова перейти на службу до більшовиків і був розстріляний.

За спогадами Олександра Гаєвського, який був поранений і зміг врятуватися: «…генерал Гандзюк звернувся до своїх товаришів: «Благати про пощаду цих мерзотників принизливо для нас. Єдине побажання усім нам – помремо героями!». Генерал попрощався з кожним, розцілувався: «Як командувач українського корпусу, виходжу на розстріл першим!».

«І стали вони на розстріл поруч так спокійно, ніби приймали парад від своїх козаків», – записав Микола Капустянський.

Тіло генерала розшукали тільки влітку 1918-го в одній із братських могил (на ньому нарахували 12 ран від багнетів) і перепоховали на території Видубицького монастиря. За совєцької влади могилу знищили, а відновили вже в незалежній Україні.

6 травня 2020 року 59 Окрема штурмова бригада ЗСУ отримала почесну назву на честь Якова Гандзюка.

Очільник Мінфіну змушений визнати: до кінця 2025 року дефіцит бюджету може скласти до пів трильйона гривен
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
https://brovaryregion.in.ua/?p=43011