• 💪🏼 Герої за лаштунками: у WSJ показали як українські енергетики 24/7 відновлюють ТЕС після повторних ракетних ударів

    Працівники ДТЕК кажуть, найважче – бачити, як одним ударом нищать результати багатомісячної роботи. Тоді доводиться починати все спочатку. Вони працюють по 12 годин, під загрозами повторних атак, щоб українці мали світло і тепло в оселях.

    ⚡️🇺🇦 У The Wall Street Journal назвали їх “героями за лаштунками”, а світова спільнота вражена їхньою мужністю.
    💪🏼 Герої за лаштунками: у WSJ показали як українські енергетики 24/7 відновлюють ТЕС після повторних ракетних ударів Працівники ДТЕК кажуть, найважче – бачити, як одним ударом нищать результати багатомісячної роботи. Тоді доводиться починати все спочатку. Вони працюють по 12 годин, під загрозами повторних атак, щоб українці мали світло і тепло в оселях. ⚡️🇺🇦 У The Wall Street Journal назвали їх “героями за лаштунками”, а світова спільнота вражена їхньою мужністю.
    155views
  • 124views
  • 142views
  • 17-23 лютого 1943 року відбулася Третя конференція ОУН (б), на якій ухвалено рішення про перехід до відкритої боротьби проти гітлерівців.

    На початку 1943 року керівництво ОУН (б), дотримуючись тактики накопичування сил для загального збройного повстання, не мало єдності щодо подальшої стратегії. Терор і репресії нацистів перекреслювали всі плани, а в низових організаціях посилювалися войовничі настрої. Поширювалися повстанські форми боротьби для захисту населення від грабунку й гестапівського терору, вивезення на примусову працю до Німеччини. Тим часом на території України розгорталися радянські партизанські структури, активізувалося польське підпілля, що вкрай насторожувало оунівців.

    Кризова ситуація змусила провід ОУН (б) скликати Третю конференцію ОУН. Понад 20 членів ОУН зібралися 17 лютого у хатині Григорія Микитіва в лісовій гущавині на території колишнього хутора Панаси в околиці села Теребіж. Історики її називають Олеською конференцією, адже неподалік смт Олесько, яке завдяки замку нині є відомим туристичним об’єктом.

    Учасниками конференції стали активні діячі ОУН, які прибули з різних кінців України. Серед них – Микола Лебідь, який очолив ОУН після арешту нацистами Степана Бандери, референти Проводу ОУН: військовий – Роман Шухевич, вишкільний – Василь Охримович, політичний – Зиновій Матла, організаційний – Роман Кравчук, пропаганди – Мирослав Прокоп. А також – Йосип Позичанюк – провідний діяч ОУН з Вінниччини, Ростислав Волошин – у майбутньому співорганізатор УПА у 1942-1943 роках, Омелян Логуш – референт пропаганди ОУН Південно-Східних Українських Земель (ПСУЗ) у Дніпропетровську, Василь Кук – крайовий провідник ОУН ПСУЗ, Дмитро Клячківський – провідник Північно-західних українських земель (ПЗУЗ) ОУН, Микола Арсенич – головний керівник Служби безпеки ОУН.

    Головуючим на конференції був Микола Лебедь, а головним доповідачем – крайовий провідник ОУН у Галичині Михайло Степаняк. Він наголосив, що після Сталінградської битви Німеччина війну програє, а Червона армія знову окупує Україну, що заважатиме планам націоналістів побудувати Українську незалежну державу. Відтак потрібно перехопити ініціативу й розпочати бандерівській ОУН масштабну боротьбу проти нацистів.

    На думку Степаняка, слід підняти загальнонаціональне повстання проти німців, сформувати коаліційний уряд із представників усіх самостійницьких сил як альтернативу УРСР і розпочати переговори з Великою Британією та США про визнання незалежної України. Це б показало силу українського визвольного руху та змусило б західних союзників рахуватися з ним та з новопосталою Українською державою. Інші члени Проводу ОУН оцінили такий варіант подій як малоймовірний через брак сил.

    Оцінивши тогочасні міжнародні реалії та охарактеризувавши ситуацію на внутрішньому фронті, модифікувавши тактику революційної ОУН у зв’язку з новими реаліями на східному фронті, бандерівська ОУН на Третій конференції остаточно ухвалила рішення про необхідність збройної боротьби. Її вирішили розгорнути з масштабного фронту проти нацистів. Активні прихильники партизанської війни з німцями отримали поштовх для створення «нових осередків партизанської сили», що дало якісний імпульс для розгортання повстанської армії, дієвості в реалізації самооборони українців.

    Рішення конференції дали офіційну відмашку повстанській армії до антигітлерівської боротьби, яка набирала все більших обертів. Від цього часу антинацистський збройний рух опору визнавався одним із необхідних етапів національно-визвольної боротьби.

    Матеріали Третьої конференції ОУН стали основою розробки новітньої концепції у визвольній боротьбі на перспективу на Третьому Надзвичайному зборі ОУН 21–25 серпня 1943 року.

    Масштабний виступ проти Німеччини мала очолити оунівська партизанська армія. Спершу її планували назвати Українською визвольною армією, але через схожість назв із батальйонами РОА генерала Андрія Власова, в квітні-травні 1943-го почали використовувати назву Українська повстанська армія.
    17-23 лютого 1943 року відбулася Третя конференція ОУН (б), на якій ухвалено рішення про перехід до відкритої боротьби проти гітлерівців. На початку 1943 року керівництво ОУН (б), дотримуючись тактики накопичування сил для загального збройного повстання, не мало єдності щодо подальшої стратегії. Терор і репресії нацистів перекреслювали всі плани, а в низових організаціях посилювалися войовничі настрої. Поширювалися повстанські форми боротьби для захисту населення від грабунку й гестапівського терору, вивезення на примусову працю до Німеччини. Тим часом на території України розгорталися радянські партизанські структури, активізувалося польське підпілля, що вкрай насторожувало оунівців. Кризова ситуація змусила провід ОУН (б) скликати Третю конференцію ОУН. Понад 20 членів ОУН зібралися 17 лютого у хатині Григорія Микитіва в лісовій гущавині на території колишнього хутора Панаси в околиці села Теребіж. Історики її називають Олеською конференцією, адже неподалік смт Олесько, яке завдяки замку нині є відомим туристичним об’єктом. Учасниками конференції стали активні діячі ОУН, які прибули з різних кінців України. Серед них – Микола Лебідь, який очолив ОУН після арешту нацистами Степана Бандери, референти Проводу ОУН: військовий – Роман Шухевич, вишкільний – Василь Охримович, політичний – Зиновій Матла, організаційний – Роман Кравчук, пропаганди – Мирослав Прокоп. А також – Йосип Позичанюк – провідний діяч ОУН з Вінниччини, Ростислав Волошин – у майбутньому співорганізатор УПА у 1942-1943 роках, Омелян Логуш – референт пропаганди ОУН Південно-Східних Українських Земель (ПСУЗ) у Дніпропетровську, Василь Кук – крайовий провідник ОУН ПСУЗ, Дмитро Клячківський – провідник Північно-західних українських земель (ПЗУЗ) ОУН, Микола Арсенич – головний керівник Служби безпеки ОУН. Головуючим на конференції був Микола Лебедь, а головним доповідачем – крайовий провідник ОУН у Галичині Михайло Степаняк. Він наголосив, що після Сталінградської битви Німеччина війну програє, а Червона армія знову окупує Україну, що заважатиме планам націоналістів побудувати Українську незалежну державу. Відтак потрібно перехопити ініціативу й розпочати бандерівській ОУН масштабну боротьбу проти нацистів. На думку Степаняка, слід підняти загальнонаціональне повстання проти німців, сформувати коаліційний уряд із представників усіх самостійницьких сил як альтернативу УРСР і розпочати переговори з Великою Британією та США про визнання незалежної України. Це б показало силу українського визвольного руху та змусило б західних союзників рахуватися з ним та з новопосталою Українською державою. Інші члени Проводу ОУН оцінили такий варіант подій як малоймовірний через брак сил. Оцінивши тогочасні міжнародні реалії та охарактеризувавши ситуацію на внутрішньому фронті, модифікувавши тактику революційної ОУН у зв’язку з новими реаліями на східному фронті, бандерівська ОУН на Третій конференції остаточно ухвалила рішення про необхідність збройної боротьби. Її вирішили розгорнути з масштабного фронту проти нацистів. Активні прихильники партизанської війни з німцями отримали поштовх для створення «нових осередків партизанської сили», що дало якісний імпульс для розгортання повстанської армії, дієвості в реалізації самооборони українців. Рішення конференції дали офіційну відмашку повстанській армії до антигітлерівської боротьби, яка набирала все більших обертів. Від цього часу антинацистський збройний рух опору визнавався одним із необхідних етапів національно-визвольної боротьби. Матеріали Третьої конференції ОУН стали основою розробки новітньої концепції у визвольній боротьбі на перспективу на Третьому Надзвичайному зборі ОУН 21–25 серпня 1943 року. Масштабний виступ проти Німеччини мала очолити оунівська партизанська армія. Спершу її планували назвати Українською визвольною армією, але через схожість назв із батальйонами РОА генерала Андрія Власова, в квітні-травні 1943-го почали використовувати назву Українська повстанська армія.
    959views
  • Оперативна інформація станом на 08:00 17.02.2026 щодо російського вторгнення:
    Слава Україні! 🇺🇦
    Розпочалася 1455-та доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України.
    Українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат.
    Загалом, протягом минулої доби зафіксовано 201 бойове зіткнення.
    За уточненою інформацією, вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосував п’ять ракет, здійснив 81 авіаційний удар, скинув 200 керованих авіабомб. Крім того, задіяв для ураження 4574 дронів-камікадзе та здійснив 2306 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 56 – із реактивних систем залпового вогню.
    Агресор завдавав авіаударів, зокрема по районах населених пунктів Великомихайлівка, Малинівка, Вовче Дніпропетровської області; Самійлівка, Новоукраїнка, Копані, Гірке, Широке, Чарівне, Мирне, Любицьке, Воздвижівка, Розівка, Ніженка, Микільське, Новоандріївка, Кущове Запорізької області; Ольгівка, Веселе Херсонської області.
    За минулу добу авіація Сил оборони уразили п’ять районів зосередження особового складу російських загарбників.
    На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося сім боєзіткнень з ворогом. Противник здійснив 88 обстрілів, в тому числі три - з реактивних систем залпового вогню.
    На Південно-Слобожанському напрямку ворог 11 разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників, у районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори та у напрямках населених пунктів Графське, Вільча, Шев’яківка, Чугунівка.
    На Куп’янському напрямку ворог здійснив шість атак в напрямках Петропавлівки, Курилівки, Нової Кругляківки, Новоосинового та Богуславки.
    На Лиманському напрямку ворог провів 14 атак. Намагався вклинитися в нашу оборону в бік населених пунктів Надія, Глущенкове, Олександрівка, Дружелюбівка, Твердохлібове, Дробишеве, Ставки та Лиман.
    На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили сім спроб окупантів просунутися вперед в бік Рай-Олександрівки та в районах Платонівки і Дронівки.
    На Краматорському напрямку противник здійснив п’ять наступальних дій в районах Міньківки, Васюківки, Бондарного та Оріхово-Василівки.
    На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 16 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Клебан-Бик, Олександро-Калинове, Плещіївка, Русин Яр, Софіївка та у напрямку Новопавлівки.
    На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Покровськ, Котлине, Удачне та у напрямках населених пунктів Торецьке, Новий Донбас, Вільне, Шевченко, Новоолександрівка, Новопавлівка, Новопідгороднє, Філія.
    На Олександрівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив вісім атак, у напрямках населених пунктів Іванівка, Олексіївка, Вербове, Привілля та Злагода.
    На Гуляйпільському напрямку відбулося 37 атак окупантів - у бік населених пунктів Добропілля, Прилуки, Залізничне, Гуляйполе, Святопетрівка, Зелене та Староукраїнка.
    На Оріхівському напрямку противник один раз атакував позиції наших захисників в районі Степногірська.
    На Придніпровському напрямку ворог наступальних дій не проводив.
    На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
    Наші воїни завдають окупаційним військам відчутних втрат у живій силі, техніці та активно підривають наступальний потенціал ворога у тилу.
    Загалом, минулої доби втрати російських загарбників склали 890 осіб. Також наші воїни знешкодили два танки, три бойові броньовані машини, чотири артилерійські системи, 614 безпілотних літальних апаратів, дві ракети та 71 одиницю автомобільної техніки окупантів.
    Приєднуйтесь до Сил оборони!
    Разом переможемо!
    Слава Україні! 💙💛
    #УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Оперативна інформація станом на 08:00 17.02.2026 щодо російського вторгнення: Слава Україні! 🇺🇦 Розпочалася 1455-та доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат. Загалом, протягом минулої доби зафіксовано 201 бойове зіткнення. За уточненою інформацією, вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосував п’ять ракет, здійснив 81 авіаційний удар, скинув 200 керованих авіабомб. Крім того, задіяв для ураження 4574 дронів-камікадзе та здійснив 2306 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 56 – із реактивних систем залпового вогню. Агресор завдавав авіаударів, зокрема по районах населених пунктів Великомихайлівка, Малинівка, Вовче Дніпропетровської області; Самійлівка, Новоукраїнка, Копані, Гірке, Широке, Чарівне, Мирне, Любицьке, Воздвижівка, Розівка, Ніженка, Микільське, Новоандріївка, Кущове Запорізької області; Ольгівка, Веселе Херсонської області. За минулу добу авіація Сил оборони уразили п’ять районів зосередження особового складу російських загарбників. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося сім боєзіткнень з ворогом. Противник здійснив 88 обстрілів, в тому числі три - з реактивних систем залпового вогню. На Південно-Слобожанському напрямку ворог 11 разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників, у районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори та у напрямках населених пунктів Графське, Вільча, Шев’яківка, Чугунівка. На Куп’янському напрямку ворог здійснив шість атак в напрямках Петропавлівки, Курилівки, Нової Кругляківки, Новоосинового та Богуславки. На Лиманському напрямку ворог провів 14 атак. Намагався вклинитися в нашу оборону в бік населених пунктів Надія, Глущенкове, Олександрівка, Дружелюбівка, Твердохлібове, Дробишеве, Ставки та Лиман. На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили сім спроб окупантів просунутися вперед в бік Рай-Олександрівки та в районах Платонівки і Дронівки. На Краматорському напрямку противник здійснив п’ять наступальних дій в районах Міньківки, Васюківки, Бондарного та Оріхово-Василівки. На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 16 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Клебан-Бик, Олександро-Калинове, Плещіївка, Русин Яр, Софіївка та у напрямку Новопавлівки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Покровськ, Котлине, Удачне та у напрямках населених пунктів Торецьке, Новий Донбас, Вільне, Шевченко, Новоолександрівка, Новопавлівка, Новопідгороднє, Філія. На Олександрівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив вісім атак, у напрямках населених пунктів Іванівка, Олексіївка, Вербове, Привілля та Злагода. На Гуляйпільському напрямку відбулося 37 атак окупантів - у бік населених пунктів Добропілля, Прилуки, Залізничне, Гуляйполе, Святопетрівка, Зелене та Староукраїнка. На Оріхівському напрямку противник один раз атакував позиції наших захисників в районі Степногірська. На Придніпровському напрямку ворог наступальних дій не проводив. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Наші воїни завдають окупаційним військам відчутних втрат у живій силі, техніці та активно підривають наступальний потенціал ворога у тилу. Загалом, минулої доби втрати російських загарбників склали 890 осіб. Також наші воїни знешкодили два танки, три бойові броньовані машини, чотири артилерійські системи, 614 безпілотних літальних апаратів, дві ракети та 71 одиницю автомобільної техніки окупантів. Приєднуйтесь до Сил оборони! Разом переможемо! Слава Україні! 💙💛 #УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє https://t.me/Ukraineaboveallelse
    352views
  • 107views
  • Втрати ворога станом на сьогодні, 17 лютого 2026 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    Втрати ворога станом на сьогодні, 17 лютого 2026 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    CHANNELTECH.SPACE
    Втрати ворога станом на сьогодні – Генеральний штаб ЗСУ – Channel Tech
    Оперативна інформація публікується Channel Tech згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, за підтримки Сил Спеціальних Операцій.
    1
    273views 1 Shares
  • 114views
  • 126views
  • 115views