🤬За час так званого оголошеного путіним «перемир’я», ворожа армія збільшила кількість штурмів. Про це повідомляють аналітики Deepstate. ⚡За їхніми даними, від 8 до 10 травня окупанти здійснили 550 штурмів. Найбільше саме 9 травня – 196 атак за добу. 😡"Для порівняння, за квітень середньодобова активність складала 155 атак на день, що виглядає не просто як імітація перемир'я, а як нарощення зусиль під брехливі заяви їхнього військово-політичного керівництва", - наголосили в Deepstate.

https://youtu.be/a7CHwDlEmjY?si=OfJBAqm4NS7swWzP

https://youtu.be/HA9vK0mxd5o?si=5tezVxVRXRVqxnDU

https://youtu.be/dqPYR0I7l5Y?si=GkAuuk83_QPMRnOC

https://www.youtube.com/live/W6fIqIPD1ik?si=TpE5SeMPmu65aOGU

Можна заборонити День матері, але неможливо випалити мамину любов. Історія свята. 💐Історія сучасного святкування Дня матері почалась завдяки зусиллям звичайної американки з Філадельфії – Анни Джарвіс. Анна була глибоко зворушена прикладом своєї матері – жінки, яка під час Громадянської війни в США лікувала поранених солдатів, а згодом стала активною громадською діячкою. Після її смерті в 1905 році Анна вирішила увічнити материнську любов і жертовність. У 1908 році вона організувала пам’ятну службу на честь своєї мами, роздаючи білі гвоздики — улюблені мамині квіти. Її ініціатива набула широкого розголосу, і вже у 1914 році президент США Вудро Вільсон підписав указ про запровадження Дня матері як національного свята. Тобто, по-перше, витоки свята повʼязані із війною та великою жертовністю, а, по-друге, зі вшануванням мами, яка відійшла з цього світу. Тому згадувати тих матерів, яких вже нема з нами тут, на землі, так само дуже важливо у цей день🙏 🇺🇦 Українська історія Дня матері почалась у діаспорі. У 1928 році його вперше відзначили українці в Канаді, завдяки Союзу українок. Наступного року це свято з’явилося у Львові завдяки редакторці тижневика «Жіноча доля» Олені Кисилевській. Швидко День матері поширився по всьому заходу України. Його святкували у читальнях “Просвіти”, народних домах – із концертами, виставами, лекціями про значення материнства для нації. Однак це тривало недовго... ❌ ЗАБОРОНА У світовій історії мало прикладів, коли забороняли шанувати матір, але в СРСР це примудрились зробити — як і в Китаї під час Культурної революції, в Афганістані за влади Талібану та у нацистській Німеччині, де свято перетворили на інструмент пропаганди. У 1939 році совіти замість Дня матері просували 8 березня – зручну ідеологічну альтернативу. Вшановувати маму на публіку стало небезпечно. За такі прояви можна було втратити не тільки свободу, а й життя. 🌸Відновлення традиції Тільки з національним відродженням наприкінці 80-х років українці знову почали відкрито відзначати День матері. Завдяки зусиллям “Союзу українок” це свято повернулося до нашого народу. А з 1999 року День матері офіційно визнаний на державному рівні і відзначається у дпугу неділю травня. Нехай цей день стане моментом справжньої вдячності. Мамі. Тій, що не раз лікувала рани — і своїм дітям, і всьому світу.

https://youtube.com/shorts/75bJ_9hyn80?si=qHIkqkzDN9TVCmdP

https://youtu.be/C7X_fkbR-Ks?si=rnZ7OFJOBMtqSHjz

Додому на щиті повертається вірний син України, спортсмен, тренер, Воїн Олександр КАЛІНІЧЕНКО Олександр Калініченко – легенда веслування та Воїн світла. Його життєвий шлях – це історія про відданість справі, силу духу, любов до родини й Батьківщини. Калініченко Олександр Анатолійович народився 18 травня 1966 року у місті Фастів, Київської області. Виріс у родині, де цінували працю, витримку та гідність — риси, які він проніс через усе своє життя. У 1983 році, ще юнаком, він став чемпіоном Європи серед юніорів у складі каное-сімки, повторивши досягнення старшого брата. Надалі здобував нагороди на численних всеукраїнських і міжнародних змаганнях. У дуеті з Віктором Ренейським у 1986 році виборов срібну медаль чемпіонату світу у Монреалі (500 м). Ще через рік здобув золото на всесоюзній першості на дистанції 10 000 метрів. Після розпаду радянського союзу у складі збірної України у 1993 році здобув бронзу чемпіонату світу в Копенгагені у складі каное-четвірки. За спортивні досягнення удостоєний почесного звання "Майстер спорту СРСР міжнародного класу". Закінчив Київський державний інститут фізичної культури (1990), кваліфікація – викладач-тренер з веслувального спорту. Багато років працював тренером, передаючи свій досвід молодому поколінню. З початком повномасштабного вторгнення 12 березня 2022 року Олександр добровольцем пішов до Збройних Сил України. Відважно боронив Батьківщину, починаючи з Київської області, згодом – у боях за Бахмут. Після контузії 4 січня 2023 року продовжив службу, не зважаючи на поранення. За героїзм під час оборони міста 31 травня 2023 року був нагороджений медаллю "За оборону Бахмута". У подальшому боронив Україну на Куп’янському напрямку, а з листопада 2023 року – на Запорізькому. 30 листопада 2023 року, після виходу на бойове завдання, перестав виходити на зв’язок. Відтоді вважався зниклим безвісти. Усі вірили в його порятунок і понад півтора року тривали пошуки через офіційні й волонтерські канали. На жаль, згодом підтвердилася його загибель. Олександр Калініченко – це приклад гідності, честі, сили й відданості. У сімейному колі він був турботливим чоловіком і люблячим батьком. Вдома на нього чекали дружина, донька, син, брат, рідні, друзі та вихованці. Його відданість, людяність, здатність підтримати і залишатися сильним у складні моменти — назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав. Його побратими згадують: «Він був не просто колегою — він був братом по духу, мужнім воїном і людиною великої гідності. У строю та в житті — завжди надійний, відповідальний, справедливий. Він був тим, на кого можна було покластись у найскладніші моменти. Завжди перший, коли потрібна була допомога, завжди поруч, коли важко. Його серце билося в ритмі служби, в ритмі любові до України та до побратимів». 30 листопада 2023 року, під час чергового бойового виходу, зв’язок із ним обірвався. Довгі місяці родина жила надією… Але згодом стало відомо про його загибель. Серце Олександра Калініченка перестало битись у бою за незалежність та територіальну цілісність України. Але пам’ять про нього — світла, сильна, вічна. Розділяємо з родиною біль втрати. Не пробачимо ворогові жодної втраченої душі. 🙏Вічна слава та світла пам'ять Герою України! Церемонія прощання із Захисником відбудеться 17 травня. Деталі будуть повідомлені згодом. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport та https://www.threads.net/@igarbrovary