• #історія #постаті
    10 лютого 1773 року: Василь Каразін — людина-оркестр.
    Якщо ви коли-небудь гуляли Харковом, то точно бачили його величну постать у бронзі перед університетом. Але Василь Назарович Каразін був не просто «пам’ятником» — це був справжній геній-бунтівник, ідеаліст і людина, чиї ідеї на століття випередили свій час 🏛️.

    Каразін народився на Харківщині в родині з козацько-сербським корінням. Він був типовим представником епохи Просвітництва, але з українським розмахом. Йому було мало займатися чимось одним: він був одночасно вченим, винахідником, агрономом, метеорологом і суспільним реформатором 🧪.

    Чому ми маємо йому подякувати?
    Харківський університет: Це його головне дітище. Каразін фактично «вибив» дозвіл та зібрав гроші з місцевого дворянства на відкриття першого в Східній Україні університету (1805 рік). Він розумів: без науки регіон приречений бути периферією імперії.
    Технологічний прорив: Він першим запропонував створити мережу метеорологічних станцій, розробив методи консервування продуктів (так-так, предтеча сучасних консервів), займався покращенням порід худоби та експериментував із добривами.
    Держслужбовець-нонконформіст: Каразін мав сміливість писати імператору Олександру I листи з пропозиціями радикальних реформ, включаючи скасування кріпацтва та створення народних шкіл. Імперія такого «креативу» не оцінила: за свою активність він встиг посидіти у фортеці та побувати під наглядом поліції 👮‍♂️.

    Василь Каразін був людиною з гострим розумом і не менш гострим язиком. Його саркастичні зауваження про тогочасну бюрократію часто коштували йому кар'єри, але він ніколи не припиняв працювати на благо «свого краю».

    Іронія історії полягає в тому, що росія сьогодні намагається знищити місто та університет, який заснував чоловік, що колись вірив у можливість реформування тієї самої імперії. Каразін довів: один інтелектуал у полі — воїн, якщо він має чітку мету та незламну волю 📚.
    #історія #постаті 10 лютого 1773 року: Василь Каразін — людина-оркестр. Якщо ви коли-небудь гуляли Харковом, то точно бачили його величну постать у бронзі перед університетом. Але Василь Назарович Каразін був не просто «пам’ятником» — це був справжній геній-бунтівник, ідеаліст і людина, чиї ідеї на століття випередили свій час 🏛️. Каразін народився на Харківщині в родині з козацько-сербським корінням. Він був типовим представником епохи Просвітництва, але з українським розмахом. Йому було мало займатися чимось одним: він був одночасно вченим, винахідником, агрономом, метеорологом і суспільним реформатором 🧪. Чому ми маємо йому подякувати? Харківський університет: Це його головне дітище. Каразін фактично «вибив» дозвіл та зібрав гроші з місцевого дворянства на відкриття першого в Східній Україні університету (1805 рік). Він розумів: без науки регіон приречений бути периферією імперії. Технологічний прорив: Він першим запропонував створити мережу метеорологічних станцій, розробив методи консервування продуктів (так-так, предтеча сучасних консервів), займався покращенням порід худоби та експериментував із добривами. Держслужбовець-нонконформіст: Каразін мав сміливість писати імператору Олександру I листи з пропозиціями радикальних реформ, включаючи скасування кріпацтва та створення народних шкіл. Імперія такого «креативу» не оцінила: за свою активність він встиг посидіти у фортеці та побувати під наглядом поліції 👮‍♂️. Василь Каразін був людиною з гострим розумом і не менш гострим язиком. Його саркастичні зауваження про тогочасну бюрократію часто коштували йому кар'єри, але він ніколи не припиняв працювати на благо «свого краю». Іронія історії полягає в тому, що росія сьогодні намагається знищити місто та університет, який заснував чоловік, що колись вірив у можливість реформування тієї самої імперії. Каразін довів: один інтелектуал у полі — воїн, якщо він має чітку мету та незламну волю 📚.
    1
    718переглядів
  • 1
    138переглядів
  • ⚠️ росія може готувати удари по об’єктах на заході України: фіксується активна розвідка регіонів із використанням супутників, – монітори.
    За останні кілька днів противник зосередив особливу увагу на:
    🔴 енергетичній інфраструктурі Львівської та Вінницької областей;
    🔴 підприємствах оборонно-промислового комплексу Івано-Франківщини та Хмельниччини.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚠️ росія може готувати удари по об’єктах на заході України: фіксується активна розвідка регіонів із використанням супутників, – монітори. За останні кілька днів противник зосередив особливу увагу на: 🔴 енергетичній інфраструктурі Львівської та Вінницької областей; 🔴 підприємствах оборонно-промислового комплексу Івано-Франківщини та Хмельниччини. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    197переглядів
  • #історія #постаті
    10 лютого 1895 року: Василь Вишиваний — ерцгерцог, який став українським повстанцем.
    Історія Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотаринзького — це готовий сценарій для голлівудської драми про пошук ідентичності та незламну вірність ідеалам. Нащадок однієї з наймогутніших монарших династій Європи, який міг спокійно жити в розкоші віденських палаців, обрав шлях боротьби за незалежність України. І це не була примха — це був свідомий вибір серця 🇦🇹➡️🇺🇦.

    Його шлях до українства розпочався з юнацької цікавості та подорожей Гуцульщиною. Коли Вільгельм очолив сотню у складі Легіону Українських Січових Стрільців, він не просто командував — він вивчив мову, почав писати вірші українською під псевдонімом Василь Вишиваний і носив вишиванку під військовим мундиром 👔.

    Чому його постать є знаковою?
    Символічний лідер: У часи Першої світової та Української революції його розглядали як потенційного кандидата на український престол у разі встановлення монархії. Він мав величезний авторитет серед вояків, які називали його «наш Василь» 🎖️.
    Принциповість: Навіть після поразки визвольних змагань він не припинив займатися «українським питанням» в еміграції. Він відмовився від легкого життя, обравши натомість роль дипломата та розвідника для українського підпілля.
    Трагічний фінал: У 1947 році він був викрадений радянськими спецслужбами у Відні. Слідчі в москві (а згодом у Києві) не могли зрозуміти: навіщо австрійському принцу здалася та Україна? Його катували, але він не видав жодного контакту, розмовляючи з допитувачами виключно українською мовою. Василь Вишиваний помер у київській тюремній лікарні (Лук'янівська в'язниця) у 1948 році, так і не зрадивши свою нову Батьківщину ⛓️.

    Василь Вишиваний — це яскравий приклад того, що українцем не обов'язково народитися, українцем можна стати за переконаннями. Його історія — це ляпас усім імперським міфам про те, що Україна — це «штучний проект». Коли навіть європейські принци йдуть на смерть за її свободу, питання про «штучність» відпадає саме собою.
    Саркастично, але саме той, хто мав право на корону імперії, став одним із найвідданіших ворогів цієї ж імперії в її радянській подобі. Людина честі, чиє ім'я довгий час намагалися викреслити з пам'яті, нарешті повертається до пантеону національних героїв 🕯️.
    #історія #постаті 10 лютого 1895 року: Василь Вишиваний — ерцгерцог, який став українським повстанцем. Історія Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотаринзького — це готовий сценарій для голлівудської драми про пошук ідентичності та незламну вірність ідеалам. Нащадок однієї з наймогутніших монарших династій Європи, який міг спокійно жити в розкоші віденських палаців, обрав шлях боротьби за незалежність України. І це не була примха — це був свідомий вибір серця 🇦🇹➡️🇺🇦. Його шлях до українства розпочався з юнацької цікавості та подорожей Гуцульщиною. Коли Вільгельм очолив сотню у складі Легіону Українських Січових Стрільців, він не просто командував — він вивчив мову, почав писати вірші українською під псевдонімом Василь Вишиваний і носив вишиванку під військовим мундиром 👔. Чому його постать є знаковою? Символічний лідер: У часи Першої світової та Української революції його розглядали як потенційного кандидата на український престол у разі встановлення монархії. Він мав величезний авторитет серед вояків, які називали його «наш Василь» 🎖️. Принциповість: Навіть після поразки визвольних змагань він не припинив займатися «українським питанням» в еміграції. Він відмовився від легкого життя, обравши натомість роль дипломата та розвідника для українського підпілля. Трагічний фінал: У 1947 році він був викрадений радянськими спецслужбами у Відні. Слідчі в москві (а згодом у Києві) не могли зрозуміти: навіщо австрійському принцу здалася та Україна? Його катували, але він не видав жодного контакту, розмовляючи з допитувачами виключно українською мовою. Василь Вишиваний помер у київській тюремній лікарні (Лук'янівська в'язниця) у 1948 році, так і не зрадивши свою нову Батьківщину ⛓️. Василь Вишиваний — це яскравий приклад того, що українцем не обов'язково народитися, українцем можна стати за переконаннями. Його історія — це ляпас усім імперським міфам про те, що Україна — це «штучний проект». Коли навіть європейські принци йдуть на смерть за її свободу, питання про «штучність» відпадає саме собою. Саркастично, але саме той, хто мав право на корону імперії, став одним із найвідданіших ворогів цієї ж імперії в її радянській подобі. Людина честі, чиє ім'я довгий час намагалися викреслити з пам'яті, нарешті повертається до пантеону національних героїв 🕯️.
    1
    607переглядів
  • 🔥❗️У Суджі на Курщині ур@жено пункт управління підрозділу повітряно-десантних військ противника, - Генштаб.

    ⚡️Крім того, за результатами попередніх ур@жень, зокрема складу БпЛА у районі м. Ростов, підтверджено знuщення трьох контейнерів із FPV-дронами та комплектуючими. Це близько 6 тисяч FPV-дронів.

    ❗️Крім того, на ТОТ Херсонської області неподалік Новоолексіївки ур@жено склад боєприпасів противника.
    🔥❗️У Суджі на Курщині ур@жено пункт управління підрозділу повітряно-десантних військ противника, - Генштаб. ⚡️Крім того, за результатами попередніх ур@жень, зокрема складу БпЛА у районі м. Ростов, підтверджено знuщення трьох контейнерів із FPV-дронами та комплектуючими. Це близько 6 тисяч FPV-дронів. ❗️Крім того, на ТОТ Херсонської області неподалік Новоолексіївки ур@жено склад боєприпасів противника.
    207переглядів
  • На Кіровоградщині затримали аферистів, які наживалися на родичах зниклих безвісти та загиблих військових.
    Четверо мешканок області телефонували родичам зниклих безвісти військових і, представляючись працівницями військових частин або Міністерства оборони України, пропонували «допомогу» в оформленні грошових виплат.
    Про це повідомили в Кіберполіції.
    Під цим приводом зловмисниці переконували людей переказувати власні кошти на підконтрольні рахунки, ошукавши щонайменше 10 осіб на суму близько 1 мільйона гривень.
    Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони, банківські картки, чорнові записи та грошові кошти.
    У межах кримінального провадження за ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України двох підозрюваних взято під варту, а їх спільницю поміщено під цілодобовий домашній арешт.
    Ще щодо однієї фігурантки вирішується питання про запобіжний захід.
    Усім загрожує до 8 років позбавлення волі.
    Національне інформаційне бюро

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    На Кіровоградщині затримали аферистів, які наживалися на родичах зниклих безвісти та загиблих військових. Четверо мешканок області телефонували родичам зниклих безвісти військових і, представляючись працівницями військових частин або Міністерства оборони України, пропонували «допомогу» в оформленні грошових виплат. Про це повідомили в Кіберполіції. Під цим приводом зловмисниці переконували людей переказувати власні кошти на підконтрольні рахунки, ошукавши щонайменше 10 осіб на суму близько 1 мільйона гривень. Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони, банківські картки, чорнові записи та грошові кошти. У межах кримінального провадження за ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України двох підозрюваних взято під варту, а їх спільницю поміщено під цілодобовий домашній арешт. Ще щодо однієї фігурантки вирішується питання про запобіжний захід. Усім загрожує до 8 років позбавлення волі. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse
    268переглядів
  • https://www.youtube.com/live/JPjvuIxYmVc?si=sYEi15C8WrzeAlvp
    https://www.youtube.com/live/JPjvuIxYmVc?si=sYEi15C8WrzeAlvp
    WWW.YOUTUBE.COM
    Пряма трансляція користувача Абдулла Поджигай 2
    🔗Збір на потреби ЗСУ:5375-4112-0739-3583 Баланс рахунку: https://send.monobank.ua/jar/5t3d6jbJqdДопомога каналуPayPal: [email protected]://donatello.t...
    135переглядів
  • #історія #постаті
    10 лютого 1907 року: Василь Ремесло — «батько» пшениці, що годувала мільйони.
    ​Якщо Каразін створював інтелектуальний грунт, то Василь Миколайович Ремесло буквально працював із українським чорноземом. Видатний селекціонер, академік і людина, яка перетворила Миронівську дослідну станцію на світовий бренд. Його робота — це той випадок, коли наука стає стратегічною зброєю та запорукою виживання 🌾.

    ​Чим він заслужив місце в історії?
    ​Миронівська-808: Це не просто номер сорту, це справжня легенда. Василь Ремесло створив сорт озимої пшениці, який став найбільш розповсюдженим у світі. Свого часу «808-ма» займала мільйони гектарів не лише в Україні, а й по всій Європі та Азії. Вона була неймовірно витривалою до морозів та хвороб, що в умовах радянського дефіциту всього на світі було справжнім порятунком 🚜.
    ​Методика «перевиховання» рослин: Ремесло розробив унікальний метод перетворення ярих сортів пшениці на озимі. Це дозволило значно підвищити врожайність у складних кліматичних зонах.
    ​Світове визнання: До Миронівки (на Київщині) приїздили делегації з усіх континентів. Попри залізну завісу, західні аграрії визнавали: українська селекція під керівництвом Ремесла — це вищий пілотаж 🌍.

    ​Василь Ремесло був людиною праці, яка трималася осторонь гучних політичних гасел, фокусуючись на тому, щоб хліб був на кожному столі. В умовах тоталітарної системи, яка часто замінювала науку генетичним шарлатанством (згадаймо Лисанка), Ремесло примудрявся видавати реальний, відчутний результат.

    ​Сьогодні, коли питання продовольчої безпеки знову стало для України та світу одним із найгостріших, спадщина Василя Ремесла виглядає особливо актуальною. Він довів, що українська земля в поєднанні з холодним науковим розумом здатна дивувати планету 🥖.
    #історія #постаті 10 лютого 1907 року: Василь Ремесло — «батько» пшениці, що годувала мільйони. ​Якщо Каразін створював інтелектуальний грунт, то Василь Миколайович Ремесло буквально працював із українським чорноземом. Видатний селекціонер, академік і людина, яка перетворила Миронівську дослідну станцію на світовий бренд. Його робота — це той випадок, коли наука стає стратегічною зброєю та запорукою виживання 🌾. ​Чим він заслужив місце в історії? ​Миронівська-808: Це не просто номер сорту, це справжня легенда. Василь Ремесло створив сорт озимої пшениці, який став найбільш розповсюдженим у світі. Свого часу «808-ма» займала мільйони гектарів не лише в Україні, а й по всій Європі та Азії. Вона була неймовірно витривалою до морозів та хвороб, що в умовах радянського дефіциту всього на світі було справжнім порятунком 🚜. ​Методика «перевиховання» рослин: Ремесло розробив унікальний метод перетворення ярих сортів пшениці на озимі. Це дозволило значно підвищити врожайність у складних кліматичних зонах. ​Світове визнання: До Миронівки (на Київщині) приїздили делегації з усіх континентів. Попри залізну завісу, західні аграрії визнавали: українська селекція під керівництвом Ремесла — це вищий пілотаж 🌍. ​Василь Ремесло був людиною праці, яка трималася осторонь гучних політичних гасел, фокусуючись на тому, щоб хліб був на кожному столі. В умовах тоталітарної системи, яка часто замінювала науку генетичним шарлатанством (згадаймо Лисанка), Ремесло примудрявся видавати реальний, відчутний результат. ​Сьогодні, коли питання продовольчої безпеки знову стало для України та світу одним із найгостріших, спадщина Василя Ремесла виглядає особливо актуальною. Він довів, що українська земля в поєднанні з холодним науковим розумом здатна дивувати планету 🥖.
    1
    1Kпереглядів
  • #історія #постаті
    10 лютого 1947 року: Микола Мозговий — маestro української естради з козацьким характером.
    ​Якщо хтось і втілював поняття «гонор» та «якість» в українській музиці другої половини XX століття, то це був Микола Петрович Мозговий. Це не був просто співак чи композитор — це був справжній важковаговик сцени, який терпіти не міг несмаку, «шароварщини» та дешевої популярності 🎙️.

    ​Мозговий народився на Хмельниччині, і його творчий шлях — це історія про те, як зробити українську пісню сучасною, потужною та елітарною.
    ​Чому його роль у культурі неоціненна?
    ​Автор золотих хітів: Його пісні — «Рідний край», «Минає день, минає ніч», «Зачаруй нас, любове» — стали частиною національного ДНК. Коли сам Мозговий виконували ці речі, це був рівень кращих світових зразків поп-музики, але з неповторною українською душею 🎶.
    ​Борця за якість: Микола Петрович був відомий своїм вкрай гострим язиком і непримиренністю до «фонограмщиків». Він відкрито критикував тодішній шоу-бізнес, не боячись зіпсувати стосунки з впливовими людьми. Для нього сцена була святинею, де не місце фальші 🚫.
    ​Педагог та організатор: Він керував палацом «Україна», викладав, заснував фестиваль імені Володимира Івасюка. Мозговий робив усе, щоб українське мистецтво не виглядало провінційним додатком до москви, а було самодостатнім і величним.

    ​Постать Мозгового — це про масштаб. Він був великим у всьому: у голосі, у фізичній присутності, у своїх переконаннях. Його сарказм щодо нездар став легендарним, а його лірика — вічною 🕯️.

    ​Сьогодні, коли ми чуємо його пісні, ми відчуваємо ту саму гідність, яку він проніс крізь усе життя. Мозговий довів: українська естрада може бути інтелектуальною, пристрасною і водночас неймовірно популярною без жодних загравань із «низькими жанрами».

    https://youtu.be/KMs0f7JLYm0?si=w1TUvLDxW9gvh4L3
    #історія #постаті 10 лютого 1947 року: Микола Мозговий — маestro української естради з козацьким характером. ​Якщо хтось і втілював поняття «гонор» та «якість» в українській музиці другої половини XX століття, то це був Микола Петрович Мозговий. Це не був просто співак чи композитор — це був справжній важковаговик сцени, який терпіти не міг несмаку, «шароварщини» та дешевої популярності 🎙️. ​Мозговий народився на Хмельниччині, і його творчий шлях — це історія про те, як зробити українську пісню сучасною, потужною та елітарною. ​Чому його роль у культурі неоціненна? ​Автор золотих хітів: Його пісні — «Рідний край», «Минає день, минає ніч», «Зачаруй нас, любове» — стали частиною національного ДНК. Коли сам Мозговий виконували ці речі, це був рівень кращих світових зразків поп-музики, але з неповторною українською душею 🎶. ​Борця за якість: Микола Петрович був відомий своїм вкрай гострим язиком і непримиренністю до «фонограмщиків». Він відкрито критикував тодішній шоу-бізнес, не боячись зіпсувати стосунки з впливовими людьми. Для нього сцена була святинею, де не місце фальші 🚫. ​Педагог та організатор: Він керував палацом «Україна», викладав, заснував фестиваль імені Володимира Івасюка. Мозговий робив усе, щоб українське мистецтво не виглядало провінційним додатком до москви, а було самодостатнім і величним. ​Постать Мозгового — це про масштаб. Він був великим у всьому: у голосі, у фізичній присутності, у своїх переконаннях. Його сарказм щодо нездар став легендарним, а його лірика — вічною 🕯️. ​Сьогодні, коли ми чуємо його пісні, ми відчуваємо ту саму гідність, яку він проніс крізь усе життя. Мозговий довів: українська естрада може бути інтелектуальною, пристрасною і водночас неймовірно популярною без жодних загравань із «низькими жанрами». https://youtu.be/KMs0f7JLYm0?si=w1TUvLDxW9gvh4L3
    2
    1Kпереглядів 1 Поширень
  • #історія #речі
    Кишеньковий годинник — це річ, яка перетворила час із абстрактного поняття, що належало лише вежам ратуш та соборів, на приватну власність людини. Протягом століть він був не просто приладом, а символом статусу, зрілості та причетності до еліти, яка могла дозволити собі «володіти» часом. 🕰️👔

    Перші кишенькові годинники з'явилися в XVI столітті завдяки винаходу заводної пружини. Петер Генляйн із Нюрнберга створив так звані «Нюрнберзькі яйця» — масивні, овальної форми прилади, які носили на шиї або на поясі. Вони були страшенно неточними (похибка могла становити годину на добу) і мали лише одну стрілку — годинну. Але для того часу сама можливість носити механізм у кишені здавалася справжньою магією. ✨🥚

    Справжня «золота ера» кишенькових годинників настала у XVII столітті, коли англійський король Карл II запровадив моду на жилети. Годинники стали пласкішими, щоб зручно поміщатися в кишеню, а для захисту циферблата почали використовувати скло. Саме тоді з'явився знаменитий ланцюжок — «брегет», який став обов'язковим атрибутом джентльмена. Витягнути годинник із кишені, клацнути кришкою і поглянути на час — це був цілий ритуал, що демонстрував виваженість і поважність власника. 👑🕯️

    Технологічний прорив стався з появою залізниці. Розклад поїздів вимагав ідеальної точності, і кишеньковий годинник став інструментом безпеки. Залізничні годинники проходили сувору перевірку: вони мали працювати бездоганно в будь-яких умовах, адже від секунд залежали життя тисяч пасажирів. 🚂🛤️

    Кишеньковий годинник залишався королем до Першої світової війни, коли офіцери зрозуміли, що в окопах набагато зручніше мати циферблат на зап'ясті, ніж шукати його в надрах шинелі. Так почалася епоха наручних годинників, а кишенькові відійшли у сферу колекціонування та аристократичного ретро. 🎖️⏳

    Сьогодні кишеньковий годинник — це маніфест класики. Він нагадує нам про часи, коли час не «вбивали», а цінували, і коли кожен механізм був витвором мистецтва, що передавався у спадок від батька до сина разом із прізвищем та честю. 💎💼
    #історія #речі Кишеньковий годинник — це річ, яка перетворила час із абстрактного поняття, що належало лише вежам ратуш та соборів, на приватну власність людини. Протягом століть він був не просто приладом, а символом статусу, зрілості та причетності до еліти, яка могла дозволити собі «володіти» часом. 🕰️👔 Перші кишенькові годинники з'явилися в XVI столітті завдяки винаходу заводної пружини. Петер Генляйн із Нюрнберга створив так звані «Нюрнберзькі яйця» — масивні, овальної форми прилади, які носили на шиї або на поясі. Вони були страшенно неточними (похибка могла становити годину на добу) і мали лише одну стрілку — годинну. Але для того часу сама можливість носити механізм у кишені здавалася справжньою магією. ✨🥚 Справжня «золота ера» кишенькових годинників настала у XVII столітті, коли англійський король Карл II запровадив моду на жилети. Годинники стали пласкішими, щоб зручно поміщатися в кишеню, а для захисту циферблата почали використовувати скло. Саме тоді з'явився знаменитий ланцюжок — «брегет», який став обов'язковим атрибутом джентльмена. Витягнути годинник із кишені, клацнути кришкою і поглянути на час — це був цілий ритуал, що демонстрував виваженість і поважність власника. 👑🕯️ Технологічний прорив стався з появою залізниці. Розклад поїздів вимагав ідеальної точності, і кишеньковий годинник став інструментом безпеки. Залізничні годинники проходили сувору перевірку: вони мали працювати бездоганно в будь-яких умовах, адже від секунд залежали життя тисяч пасажирів. 🚂🛤️ Кишеньковий годинник залишався королем до Першої світової війни, коли офіцери зрозуміли, що в окопах набагато зручніше мати циферблат на зап'ясті, ніж шукати його в надрах шинелі. Так почалася епоха наручних годинників, а кишенькові відійшли у сферу колекціонування та аристократичного ретро. 🎖️⏳ Сьогодні кишеньковий годинник — це маніфест класики. Він нагадує нам про часи, коли час не «вбивали», а цінували, і коли кожен механізм був витвором мистецтва, що передавався у спадок від батька до сина разом із прізвищем та честю. 💎💼
    1
    541переглядів