#поезія
Біжить засмагле Літо
стежиною по полю,
де крутить вуса жито,
на варті - вряд тополі.
Волошки синьоокі
між жита виглядають.
Порушуючи спокій,
щось вітер тарабанить.
У голубій сорочці
гуляє льон по полю,
і гречка у рядочках
свою чекає долю.
З-під жовтих капелюшків
соняхи моргають
й, піднявши личко вгору,
на сонці загорають.
А на баштані - свято!
Солодка літня мрія -
кавунчики пузаті
чекають при надії.
Від поля та й до річки
вузенька стежка в'ється.
Біжить спекотне Літо,
радіє і сміється.
Ставши в танок, ромашки
Літечку моргають,
вуста розкрили маки
й, мов вогники, палають.
Духмяні трави й квіти
прикрасили дорогу...
А нам би в мирі жити
й здобути Перемогу...
Тетяна Зензерова.
#поезія
Біжить засмагле Літо
стежиною по полю,
де крутить вуса жито,
на варті - вряд тополі.
Волошки синьоокі
між жита виглядають.
Порушуючи спокій,
щось вітер тарабанить.
У голубій сорочці
гуляє льон по полю,
і гречка у рядочках
свою чекає долю.
З-під жовтих капелюшків
соняхи моргають
й, піднявши личко вгору,
на сонці загорають.
А на баштані - свято!
Солодка літня мрія -
кавунчики пузаті
чекають при надії.
Від поля та й до річки
вузенька стежка в'ється.
Біжить спекотне Літо,
радіє і сміється.
Ставши в танок, ромашки
Літечку моргають,
вуста розкрили маки
й, мов вогники, палають.
Духмяні трави й квіти
прикрасили дорогу...
А нам би в мирі жити
й здобути Перемогу...
Тетяна Зензерова.
Українська
English
