• https://youtu.be/zEA2fz9OzR4?si=6MuqTCB4IeqDi0Jl
    https://youtu.be/zEA2fz9OzR4?si=6MuqTCB4IeqDi0Jl
    252переглядів
  • НАновини‼️: Книгу Натана Щаранського «Не злякаюся зла» вперше видали українською мовою: її презентують у Києві та Єрусалимі 22 травня 2025 року

    У четвер, 22 травня 2025 року, в Києві та Єрусалимі одночасно відбудеться важлива подія для всіх, хто цікавиться історією радянського та єврейського спротиву — презентація книги Натана Щаранського «Не злякаюся зла» українською мовою.

    Це не просто літературна подія — це повернення до коріння і символ історичної справедливості. Україна стала одинадцятою країною, де опублікована автобіографія радянського дисидента й ізраїльського політика.

    Видання підготувало видавництво «Фронезис» за підтримки Тамари та Олега Гороховських, у межах серії «Єврейська бібліотека».

    Презентації відбудуться одночасно в Бабиному Яру в Києві та Центрі Менахема Бегіна в Єрусалимі — за участі самого Натана Щаранського.

    «Це одинадцята країна, де публікується моя книга. Однак це видання має для мене особливе значення. Україна — місце мого народження, а українська мова — мова мого дитинства», — зізнався Щаранський і висловив надію, що настане час, коли українське видання «Не злякаюся зла» зʼявиться в книгарнях звільненого українського Донецька, де він народився.

    Читайте більше про подію, яка обʼєднує Україну, Ізраїль і єврейський народ:

    https://nikk.ua/uk/knigu-natana-2/

    #нановини #nanews #israel #ukraine #щаранський #євреї #історія #дисиденти #культура
    НАновини‼️: Книгу Натана Щаранського «Не злякаюся зла» вперше видали українською мовою: її презентують у Києві та Єрусалимі 22 травня 2025 року У четвер, 22 травня 2025 року, в Києві та Єрусалимі одночасно відбудеться важлива подія для всіх, хто цікавиться історією радянського та єврейського спротиву — презентація книги Натана Щаранського «Не злякаюся зла» українською мовою. Це не просто літературна подія — це повернення до коріння і символ історичної справедливості. Україна стала одинадцятою країною, де опублікована автобіографія радянського дисидента й ізраїльського політика. Видання підготувало видавництво «Фронезис» за підтримки Тамари та Олега Гороховських, у межах серії «Єврейська бібліотека». Презентації відбудуться одночасно в Бабиному Яру в Києві та Центрі Менахема Бегіна в Єрусалимі — за участі самого Натана Щаранського. «Це одинадцята країна, де публікується моя книга. Однак це видання має для мене особливе значення. Україна — місце мого народження, а українська мова — мова мого дитинства», — зізнався Щаранський і висловив надію, що настане час, коли українське видання «Не злякаюся зла» зʼявиться в книгарнях звільненого українського Донецька, де він народився. Читайте більше про подію, яка обʼєднує Україну, Ізраїль і єврейський народ: https://nikk.ua/uk/knigu-natana-2/ #нановини #nanews #israel #ukraine #щаранський #євреї #історія #дисиденти #культура
    NIKK.UA
    Книгу Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вперше видали українською мовою: її презентують у Києві та Єрусалимі 22 травня 2025 - Новости Израиля НАновости
    У четвер, 22 травня 2025 року, у Києві та Єрусалимі одночасно відбудеться важлива подія для всіх, хто цікавиться історією радянського та єврейського опору – презентація книги Натана Щаранського "Не злякаюся зла" українською мовою. - НАНовини Новини Ізраїлю
    3Kпереглядів
  • Краса карпатського краю
    Краса карпатського краю
    2
    411переглядів
  • Молода жінка вперше приймала в себе рідню свого чоловіка: свекруху, тітку з дядьком та сестру з зятем. Готувалася з таким запалом, що аж серце раділо — дуже старалась.

    Накрила стіл білосніжною лляною скатертиною, ще бабусиною, з ручною вишивкою — наче оберіг з минулого. З серванта витягла фамільний сервіз — той, що «лише на Великдень».

    Запекла коропа з овочами, виклала на фарфорову тарілку червону ікру — купила вперше в житті. Лимон нарізала, як ювелір. Щедро нарізала домашню буженину й копчену шинку. Спекла пироги — з м’ясом, з рибою, з капустою. І ще — з комори дістала банку білих грибів, замаринованих восени.

    А гарячу картоплю в мундирі виклала в старенький чавунець і поставила в самісінький центр столу — на рушник, вишитий калиною. І солодкого не шкодувала: медівники, сирники, кекси, печиво.

    Рідня прийшла, сіли, пригостились як слід. І коропа доїли, і шинку, і пироги — все змили домашньою наливкою. А пиріжків ще й насипали «на гостинець дітям».

    А потім... Потім почали зітхати. Не їй — чоловіку. Або сусідам. Або знайомим спільним. Мовляв, невістка на святковий обід… картоплю в мундирі подала!

    І що найдивніше — не збрехали ні словом. Бо картопля ж була? Була. Чиста правда. А про решту — про ікру, пироги, гриби, наливку — ні пари з вуст. Мовчки проковтнули, а пам’ятають лише ту картоплю.

    Так воно й буває. Все з’їдять — а потім виставлять тебе скупою й бездушною. Бо ж картопля — як символ зневаги, а не щедрості. І виправдатися ніяк. Бо вона ж таки стояла на столі.

    Тепер, коли бачиться з родиною — то без театру. Просто чай. Без цукру. У простих чашках. Цукор — шкідливий, пироги — не дієтичні.

    Прийшли на чай? Будь ласка. Випили? Слава Богу. Хочете — розповідайте, що хочете. Бо пироги — для тих, хто вміє цінувати. А тим, хто пам’ятає тільки картоплю, — от її й треба давати. Щоб не розчаровувались. І не забували, з чого починали.
    Молода жінка вперше приймала в себе рідню свого чоловіка: свекруху, тітку з дядьком та сестру з зятем. Готувалася з таким запалом, що аж серце раділо — дуже старалась. Накрила стіл білосніжною лляною скатертиною, ще бабусиною, з ручною вишивкою — наче оберіг з минулого. З серванта витягла фамільний сервіз — той, що «лише на Великдень». Запекла коропа з овочами, виклала на фарфорову тарілку червону ікру — купила вперше в житті. Лимон нарізала, як ювелір. Щедро нарізала домашню буженину й копчену шинку. Спекла пироги — з м’ясом, з рибою, з капустою. І ще — з комори дістала банку білих грибів, замаринованих восени. А гарячу картоплю в мундирі виклала в старенький чавунець і поставила в самісінький центр столу — на рушник, вишитий калиною. І солодкого не шкодувала: медівники, сирники, кекси, печиво. Рідня прийшла, сіли, пригостились як слід. І коропа доїли, і шинку, і пироги — все змили домашньою наливкою. А пиріжків ще й насипали «на гостинець дітям». А потім... Потім почали зітхати. Не їй — чоловіку. Або сусідам. Або знайомим спільним. Мовляв, невістка на святковий обід… картоплю в мундирі подала! І що найдивніше — не збрехали ні словом. Бо картопля ж була? Була. Чиста правда. А про решту — про ікру, пироги, гриби, наливку — ні пари з вуст. Мовчки проковтнули, а пам’ятають лише ту картоплю. Так воно й буває. Все з’їдять — а потім виставлять тебе скупою й бездушною. Бо ж картопля — як символ зневаги, а не щедрості. І виправдатися ніяк. Бо вона ж таки стояла на столі. Тепер, коли бачиться з родиною — то без театру. Просто чай. Без цукру. У простих чашках. Цукор — шкідливий, пироги — не дієтичні. Прийшли на чай? Будь ласка. Випили? Слава Богу. Хочете — розповідайте, що хочете. Бо пироги — для тих, хто вміє цінувати. А тим, хто пам’ятає тільки картоплю, — от її й треба давати. Щоб не розчаровувались. І не забували, з чого починали.
    1
    2Kпереглядів
  • https://youtu.be/_DjS9V3yXWY?si=VnCbJKJD88Qh7oDi
    https://youtu.be/_DjS9V3yXWY?si=VnCbJKJD88Qh7oDi
    272переглядів
  • https://youtube.com/shorts/nce4VDrVhYA?si=lh-rhIf_fEnQpBkF
    https://youtube.com/shorts/nce4VDrVhYA?si=lh-rhIf_fEnQpBkF
    270переглядів
  • https://www.youtube.com/live/fqZdhaHjvpQ?si=1p95thF7mGn1eVy6
    https://www.youtube.com/live/fqZdhaHjvpQ?si=1p95thF7mGn1eVy6
    317переглядів
  • https://youtu.be/RCJvX29aSLQ?si=RODoJSHEA0SzsM3D
    https://youtu.be/RCJvX29aSLQ?si=RODoJSHEA0SzsM3D
    265переглядів
  • Й таки ж не завжди синоптики брешуть?:)

    Казали, сьогодні дощі, зливи та грози?:)

    Збиралося.
    Хмарилося.
    Гуркотіло.
    Лийнуло!

    В швидкісному режимі!
    Вже все закінчилося, авжеж!
    Й таки ж не завжди синоптики брешуть?:) Казали, сьогодні дощі, зливи та грози?:) Збиралося. Хмарилося. Гуркотіло. Лийнуло! В швидкісному режимі! Вже все закінчилося, авжеж!
    251переглядів
  • Весна на полотні...🌞 Знаний художник з Київщини Юрій Пацан. "Бери груші розцвіли"🌸🌸🎨
    Весна на полотні...🌞 Знаний художник з Київщини Юрій Пацан. "Бери груші розцвіли"🌸🌸🎨
    1
    277переглядів