Росія — батьківщина катів і їхніх шанувальників «У росіянина немає почуття власної гідності. Він по суті раб». Це не мої слова — це Толстой. І з кожним роком я все гостріше усвідомлюю, наскільки точно він це сформулював. У Росії тиранії не просто трапляються — вона їх народжує, плекає, годує й виношує, як власну плоть. Путін — не помилка, не відхилення, а закономірність. Він — не хвороба, а симптом глибокої, багатовікової патології суспільної свідомості. У країні, де велич важливіша за свободу, де «аби не було гірше» підміняє прагнення до кращого, народжуються Путіни. У країні, де століттями боготворили батюшку-царя, терпіли самодура, стукали на сусіда і жили за принципом «моя хата скраю» — марно чекати іншого. Від Петра до Сталіна, від Сталіна до Путіна — це один і той самий сценарій: масове поклоніння силі, страх перед свободою, звичка до підлості як до національної чесноти. Кремль — це не лише резиденція диктатора, це дзеркало, в якому відображається обличчя нації. Так, спотворене — але своє. Хто наповнює ряди пропагандистів, хто пише доноси на колег, хто кидає у в’язниці за пости та донати? Не лише силовики. Це тисячі й тисячі «звичайних людей» — з підлими очима і фразами про «стабільність». Це народ, який не хоче свободи, бо за неї треба відповідати — а підкорятись легше. Це не «захоплена країна». Це країна, що добровільно лягає під чобіт. Народ, у якого є шанс повстати, але він обирає мовчати й підвивати. І якщо завтра Путіна не стане — повірте, вони витягнуть нового. Ще жорстокішого. Бо раб чекає на батіг. «Росія не може без хазяїна», — казали і казатимуть. Але, можливо, час визнати: Росія не хоче без хазяїна. І тоді Путін — це не узурпатор, а народний вибір. Не спотворений, а справжній. Раби. За Толстим. За життям. За суттю. ##Russia #Putin #Tyranny #Dictatorship #RussianMindset #Freedom

319-й. Саме під цим номером — 319 — спочивав він у безіменній могилі між соснами біля Ізюма. Дерев’яний хрест, тиша лісу й тінь злочину… Там лежав Володимир Вакуленко — поет, перекладач, дитячий письменник, голос правди. Два постріли з ворожого “Макарова”. Перед тим — катування. 23 березня 2022 року, в окупованій Капитолівці, російські солдати прийшли до його дому: забрали дитячі книжки, самого Володимира та його 14-річного сина Віталія. Три години знущань, побоїв та нестерпних допитів. А потім — повернення додому. Та вже наступного дня ті ж військові з’явилися знову. Вивели його силоміць. Запхали до автівки з буквою Z. На прощання пролунав голос: “Слава Україні” — останні його слова… Слова незламного українця. Його тіло знайшли аж 12 травня — при дорозі, неподалік Капитолівки. Так понівечене, що розпізнати було неможливо. Ховали як невідомого — у могилі з табличкою “319”. Лише пізніше — за татуюванням і документами — підтвердили: це був він. У батьківському саду, серед дерев, письменниця Вікторія Амеліна знайшла щоденник Володі. Зі сторінок лунала тривожна впевненість: “вони прийдуть”. Бо він не ховався, не мовчав, не відмовлявся від України — навіть у темряві окупації. Безстрашний. Занепокоєний лише за сина. “У нього після армії — інвалідність. І хлопчик — теж інвалід. Вони бачили… бачили все. І документи. І дитину. Але не зглянулися. Не пожаліли ані мого Віталика, ані Володю. Серце йому прострелили… Я досі не можу повірити, що хтось підняв на нього руку. Такий худенький… Його зброя була лише одна — перо. Як можна було стріляти в таку людину?..” — плаче його мама, Олена. Її слова болять, мов куля. Його номер — 319. Його ім’я — Володимир Вакуленко. І він — частина нашого Новітнього Розстріляного Відродження.

⚡️Рубіо про операцію проти Ірану "Наша головна місія і основна задача - це знищення їхніх балістичних ракет і можливостей їхнього виробництва, а також усунення загрози, яку їхній військово-морський флот становить для світового судноплавства – ось наша мета. Тим не менш, ми не будемо проти - ми не будемо засмучені - і сподіваємося, що іранський народ зможе повалити цей уряд і створити нове майбутнє для своєї країни. Ми б дуже хотіли, щоб це стало можливим. Але метою цієї місії є знищення їхніх балістичних ракетних можливостей та військово-морських сил", - сказав держсекретар США.

День народження Тараса Шевченка: цікаві факти про Кобзаря #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України https://brovaryregion.in.ua/?p=47860